1 633 перегляд(ів)

Артюр Рембо. Художній світ поезії. Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття», «Голосівки». Розкодування змісту у вірші «П’яний корабель»

Мета: ознайомити із життям і творчістю поета; допомогти усвідомити особливості його художнього світу; розвивати навички аналізування ліричних творів, їх цілісного сприйняття; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до творчості.

Тип уроку: комбінований.

                                                                                                   Рембо, перебудувавши всю

                                                                                                 поетику, зумів знайти шлях

                                                                                                    до найшаленішої краси.

Пабло Неруда

Хід уроку

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. «…Я люблю всіх поетів, всіх парнасців, тому що поет — це парнасець, закоханий в ідеальну красу. Я буду парнасцем. Я присягаюся… завше обожнювати двох богинь: Музу й Свободу»,— писав Артюр Рембо про себе. А Пабло Неруда сказав про

нього: «Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси» (звернення до епіграфа уроку). Чи зможемо ми відчути цю «найшаленішу красу» віршів

А. Рембо — з’ясуємо сьогодні на уроці.

ІIІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

♦ Розповісти про П. Верлена та його творчість, проаналізувати вивчені поезії.

♦ Визначити основні ознаки поезії Верлена. (Змалювання «пейзажів душі», імпресіоністичність, символічність, сугестивність (навіювання), живописність, музичність; провідні мотиви: печаль, розчарування, туга самотності та ін.)

  1. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу
  2. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

Послухайте, як розповіла про юнацькі роки Артюра Рембо видатна українська поетеса Ліна Костенко у вірші «Хлопчик прийшов із Шарлевілю»:

Хлопчик прийшов із Шарлевілю.

О Парижу, це малий Рембо.

Не доводь його до божевілля,

Постарайся вберегти або

Хоч принаймні пожалій,

щоб вижив.

Грубіян? Пробач, переросте.

Він не може звикнуть

до принижень,

Може, він скажений через те.

Він нестерпний? Дами і добродії!

Етику порушив, етикет?

Не доводьте дійсність до пародії,

Вам нічого, але ж він поет!

Серед вас, чужих і бородатих,

Може, йому снився Лангедок.

Я насмілюсь тільки нагадати,

Що йому ж сімнадцятий годок!

Сни у нього ще не чорно-білі,

Серце ще обурене на цвіль!

Хлопчик прийшов із Шарлевілю.

Мученик вернувся в Шарлевіль.

 

Французький митець був близький видатній українській поетесі за духом, за поетичним світобаченням, тому вона дещо ідеалізувала його життя й постать у реальності. Адже не тільки він страждав від світу, а й світ від його бунтівливого, нестримного характеру, його витівок.

Артюрові Рембо судилося коротке, але яскраве життя, а в поетичній творчості воно було надзвичайно малим — усього 3–5 років. Слава прийшла до нього після смерті.

Народився Рембо в 1854 році в містечку Шарлевілі в родині кадрового офіцера, який дуже мало приділяв уваги родині. Мати була суворою й не розуміла поривань сина.

Юнак блискуче начався в коледжі, уражаючи викладачів своїм поетичним талантом.

У 15 років він уже був автором надрукованих віршів. Наприкінці серпня 1870 року Артюр тікає до Парижа, щоб «особисто» допомогти поваленню імперії, але його повертають додому. Хлопець тікає ще кілька разів, навіть потрапить у лави озброєних захисників Паризької комуни. Пише натхненні комунарські вірші, розробляє свою теорію «поета-ясновидця», яку ілюструє такими блискучими поезіями, як «П’яний корабель» та «Голосівки». Зустрічається з П. Верленом,і вони разом два роки мандрують Бельгією та Англією. Під час суперечки Верлен прострілює руку Рембо й потрапляє до в’язниці. Ро-

зірвавши стосунки з другом, Рембо завершив і видав свій останній твір — «Сезон у пеклі». У цій книзі-сповіді, сповненій гірких жалів і нарікань на самого себе, поет прощається з бунтарством, з «осяяннями» і художньою творчістю. Збірку відзначає тонкий ліризм, рит-

мічна організація прозового тексту, фрагментарність будови.

З 1874 року Рембо блукав світом, мандрував Європою. Потім виїхав до Африки й став торговельним агентом, відмовившись назавжди від поетичної творчості. «Я спробував винайти нові квіти, нові зорі, нові види плоті, нові мови. Я повірив, що володію над-природною могутністю. І що ж!.. Я! Я, що вважав себе магом або ангелом, вільний від будь-якої моралі, я знову кинутий на землю з необхідністю шукати роботу, обіймати грубу дійсність!» — писав поет. Тяжко захворівши, він повертається на батьківщину й іде

з життя в 1891 році в марсельській лікарні.

Перший період творчості А. Рембо був позначений впливом лірики Ф. Війона, В. Гюго, Ш. Бодлера та поетів-«парнасців» і пов’язаний із романтизмом.

Другий період, символістський, ознаменувався створенням і втіленням у практику «теорії ясновидіння». Згідно з нею митець, який прагне охопити у своїй творчості універсальне світовеь буття, мав розвинути в собі здатність до «ясновидіння» шляхом

надзвичайного загострення почуттів та розвинення духовного зору. Для цього, на думку Рембо, прийнятні будь-які засоби, навіть заборонені. «Митець… сам шукає, сам виснажує себе всілякою отрутою, проте всмоктує їх квінтесенцію… Він стає найбільш хворим з усіх, найбільш злочинним, найбільш ученим з усіх учених! Адже він досяг невідомого!.. І нехай він згорить під час злету від нечуваних і несказанних речей: прийдуть нові трудівники, вони почнуть від тих горизонтів, де знесилено впав попередник!»

♦ Яким ви уявили собі А. Рембо з цієї розповіді? Змалюйте його психологічний портрет.

  1. Виразне читання вірша А. Рембо «Відчуття»

(у перекладі Г. Кочура)

ВІДЧУТТЯ

В блакитні вечори стежками йтиму я;

Колотиме стерня, траву почну топтати:

Відчує свіжість піль тоді нога моя,

Я вітру голову дозволю овівати.

Отож мовчу собі, сповільнюю ходу.

В душі безмежної любові лиш припливи;

Все далі й далі. Мов бродяга той піду,

З Природою, немов із жінкою, щасливий.

  1. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ Які відчуття описані в поезії?

♦ Яким є настрій цього твору?

♦ Опишіть краєвиди, які ви уявили за поетичним змалюванням митця.

♦ Якими почуттями охоплений ліричний герой?

♦ Поясніть останній рядок вірша. Чому слово «Природа» вжито з великої літери?

♦ Прочитайте цей самий вірш, який має назву «Настрій», у перекладі М. Терещенка.

НАСТРІЙ

У літній синій вечір я по стежці росяній іду,

Зриваю житні колоски, мну буйні, соковиті трави;

Замріяний спішу у даль, прискорюю свою ходу,

А вітерець на голові розвіяв кучері русяві.

Несила мовити мені, не можу думать більше я,

У серце увійшла любов, якій немає меж і краю.

Немов бродяга, далі йду,— з природою душа моя

Злилась навік,— щасливий я, немовби жінку обіймаю.

Порівняйте переклади, висловіть свою думку.

  1. Виразне читання поезії «Голосівки»
  2. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ У чому своєрідність вірша, його несподіваність?

♦ Які асоціації викликають у поета голосні звуки?

♦ Які художні засоби виразності використано у творі?

  1. Проміжні підсумки

У ч и т е л ь. У віршах А. Рембо «Відчуття» та «Голосівки» подана асоціативночуттєва картина Всесвіту.

«Я винайшов колір голосних!.. Я погодив форму і плин кожної приголосної та тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступнее всім почуттям»,— говорив А. Рембо.

Як і більшість віршів поета, «Голосівки» мають безліч трактувань. Одне з них, наприклад, пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І)

до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрасту: чорне-біле, смерть-життя, потворне-прекрасне, скороминуче-вічне. Недаремно Рембо використовує форму сонета, у самій будові якого за-

кладено контраст теза-антитеза та їх синтез. Усе це свідчить про символістський пошук «відповідностей» між різними началами життя.

Інше трактування співзвучне фразеологізмові «від альфи до омеги» (від початку до кінця).

♦ А яким є ваше бачення? (Відповіді учнів.)

  1. Виразне читання вірша А. Рембо «П’яний корабель»
  2. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

♦ Як ви вважаєте, що символізують корабель, море та інші образи поезії?

  1. Проміжні підсумки

У ч и т е л ь. У центрі твору — символічний образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом. Корабель стрімко несеться безмежним морем без керма й вітрил назустріч невідомому, можливо, власній загибелі. На його шляху виникають дивовижні морські пейзажі, і читачеві важко збагнути, реальні вони чи є тільки витвором буйної фантазії поета.

Поява цього твору визначила формування нової поетичної системи, яку характеризують посилення метафоричності, поява «зашифрованих» образів, що допомагають читачеві «уявити невимовне».

  1. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

У ч и т е л ь. Складіть кольорову гаму вірша А. Рембо «Голосівки». Розпишіть його за відчуттями (колір, рух, звук, душевний стан та ін.).

VII. Домашнє завдання

Для всіх: розповідати про А. Рембо, характеризувати його творчість, аналізувати його поезії.

Індивідуальне: підготувати повідомлення про французьку поезію символістів «Від

П. Верлена до А. Рембо».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Мене вразило…

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *