1 127 перегляд(ів)

Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі

Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості образу Левіна, його зв’язок із автором; розвивати навички характеризування героїв, зіставлення явищ літературного та реального життя, уміння висловлювати свої думки й обґрунтовувати їх; виховувати кращі людські якості, активну громадську позицію.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

                                                                                                    У житті є тільки одне безперечне

                                                                                                                 щастя — жити для інших.

Л. Толстой

Хід уроку

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. «У житті є тільки одне безперечне щастя — житии для інших»,— писав Л. Толстой (звернення до епіграфа уроку). Яксаме потрібно жити для інших — над цим замислювалися і письменник, і персонаж роману, наділений автобіографічними рисами,— Костянтин Левін. Ці питання ми й обговорюватимемо сьогодні на уроці.

IIІ. Оголошення теми й мети уроку

  1. Формування вмінь та навичок
  2. Слово вчителя

У романі Л. Толстого дві сюжетні лінії, два головних герої — Анна Кареніна та Костянтин Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони — антагоністи. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє.

Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей «вищого світу», але й протиставляє їм свій ідеал.

  1. Евристична бесіда

♦ Що ми дізнаємося про Левіна під час першої зустрічі з ним у романі? Якою є мета його приїзду до Москви? (Левін — «широкоплечий, з кучерявою бородою». Мешкає в селі, поміщик. Хоча він і товаришує зі Стівою Облонським, у душі зневажає «і міський спосіб життя свого приятеля, і його службу», яку вважає дурницею, та сміється над цим. Левін не припускає байдужого ставлення до справи. Коли він зневірився в ефективності й необхідності земських зборів, то припинив їх відвідувати. Отримавши відмову від Кіті, у яку був закоханий, Левін звинувачує себе й навіть думає про те, щоб одружитися із селянкою.)

Як відбувалося одруження Левіна? (Герой перебував у стані цілковитого щастя, «у стані втрати розуму, коли йому здавалося, що він і його щастя складають головну та єдину мету

всього, що існує».)

Як і під впливом чого змінюються погляди Левіна наприкінці

твору? (Левіну інколи здається, що «від нього залежить змінити те обтяжливе, бездіяльне, штучне й особисте життя, яким він жив, на те трудове, чисте й спільне чудове життя». Коли ж герой зустрічається з простим селянином Федором під час збирання врожаю, то змінює свою думку. Його вражає «незвичайне напруження самопожертви» у праці простого народу. Тепер він думає, що саме воно — ключ до зміни і в його житті, і в житті суспільства.)

♦ Яким бачив Левін майбутнє народу? (Левін дійшов думки про необхідність змін, і в цьому побачив сенс життя: «Потрібно тільки наполегливо йти до своєї мети, і я досягну свого,— думав Левін,— і працювати, і трудитися є задля чого. Ця справа не моя особиста, а тут питання про загальне благо. Усе господарство, головне — становище всього народу, зовсім має змінитися. Замість бідності — загальне багатство, достаток; замість ворожнечі — узгодження й об’єднання інтересів. Одним словом — революція, безкровна, але велична революція, спочатку в маленькому колі нашого повіту, потім губернії, Росії, усього

світу. Тому що думка справедлива не може не бути плідною».)

♦ Яку метафору використовує Л. Толстой, щоб описати пошуки героєм правди? («Тепер він мимоволі все глибше й глибше врізався в землю, як плуг, так, що вже не міг вибратися, не відгорнувши борозни».)

♦ Про що думає Левін наприкінці роману і як це перегукується з думками автора? («Життя моє тепер,— думає Левін,— усе моє життя, незалежно від усього, що може трапитися зі мною, кожна хвилина його — не тільки не беззмістовна, якою булла раніше, але має безсумнівний сенс добра, який я можу вкласти в неї!» Цей «безсумнівний сенс добра» є однією з улюблених думок Л. Толстого, у цьому — оптимізм усього твору.)

♦У чому полягає патріархальний ідеал Левіна? (Левін думає про новий тип господарювання — спільне з селянами володіння землею, дотримання одвічних правил народної моралі, які

втратило освічене суспільство. Це було утопією.)

♦ Складіть загальний психологічний портрет Левіна. (Людина, схильна до постійного самоаналізування, прагне сприяти загальному благу народу, удосконаленню суспільства; хоче природного простого життя, сімейного щастя. Його девіз такий, як і селянина Фоканича, який «для душі живе, Бога пам’ятає».)

  1. Коментування вчителя

Костянтин Левін — автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляюче» прізвище, утворивши його від свого ім’я — Лев. У романі «Анна Кареніна» відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому письменник вклав в уста улюбленого

позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколайович сам пройшов через подвійний пошук істини — самоаналізування та «опрощення». Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.

  1. Домашнє завдання

Характеризувати образ Левіна та образ автора у романі «Анна Кареніна».

  1. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • В образі Левіна мене приваблює…
  • Позиція автора в романі для мене…__

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *