542 перегляд(ів)

«Герой нашого часу» — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабристів. Особливості композиції роману та її роль у розкритті характеру Печоріна

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Лермонтова; розкрити головну тему роману — взаємини людини і суспільства; виявити вплив середовища на формування людини; показати духовні цінності роману; розкрити майстерність Лермонтова як письменника.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, ілюстрації до роману «Герой нашого часу», таблиця ЗХВ, схема.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

…блукаючи по землі без переконань

і гордості, без насолоди і страху…

ми нездатні більш до великих жертв

ні для блага людства, ні навіть

для власного нашого щастя.

Печорін (М. Лермонтов «Герой нашого часу»)

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання. Виразне читання напам’ять поезій Лермонтова

2. Запитання до класу

  • Чому Лермонтова називають гідним наслідувачем Пушкіна?
  • Як вплинув вірш Лермонтова «Смерть поета» на подальшу долю Лермонтова?
  • У чому Лермонтов бачив призначення поета?
  • Якими є провідні мотиви лірики Лермонтова?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Дві проблеми — призначення людини на землі й розуміння цього призначення — є центральними для Лермонтова та для покоління останніх романтиків. «Герой нашого часу» — так назвав Лермонтов свій прозовий твір. Ця назва і прізвище головного героя прозоро натякають на те, що поет нового (порівняно з пушкінським) покоління претендував створити образ нового героя (Печора — річка на півночі Росії, так само, як і Онєга). Історію розчарованої печорінської душі викладено у сповідальних записках героя з усією безпощадністю самоаналізу; Печорін безстрашно говорить і про свої ідеалістичні поривання, і про темні сторони своєї душі, і про суперечності. Як ми дивилися на події роману «Євгеній Онєгін» очима Пушкіна, так ми дивитимемось на все, що відбувалось на Кавказі навколо Печоріна, очима Лермонтова.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учня-«історика» про ситуацію в Росії 30-х–40-х років ХІХ ст. за випереджувальним завданням

Повстання декабристів мало відбутися влітку 1826 року, однак у зв’язку з раптовою смертю імператора Олександра І офіцери вирішили скористатися періодом «міжцарства». Виступ, організований членами «Північного товариства», відбувся в Петербурзі 14 грудня

1825 року. Офіцери вивели на Сенатську площу 3 тисячі солдатів. Однак керівник повстання князь Трубецькой не з’явився у зазначений час; поки обирали нового керівника, час було згаяно. Цим скористався новий цар Микола І, який вивів на площу вірні йому війська, які розстріляли повсталих з гармат. 29 грудня 1825 — 2 січня 1826 року офіцери «Південного товариства» підняли на повстання Чернігівський полк, що був розташований у Василькові (30 км від Києва). Це повстання також зазнало поразки. П’ятеро організаторів повстання — П. Пестель, С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев-Рюмін, П. Каховський, К. Рилєєв були повішені, засуджено 579 осіб, з них 100 — до каторги і поселення в Сибіру. Весь Чернігівський полк передислокували на Кавказ, де Росія вела війну.

За Миколи І (1825–1855), який отримав прізвисько «Палкін» через любов до армійських методів правління, усе більше процвітала бюрократія. Період реакції, що настав після придушення повстання декабристів, не зупинив розвитку суспільної думки. Виникають різні течії реформування російської дійсності: слов’янофіли, західники, прихильники революційної перебудови суспільства. Діяльність гуртків свідчила про необхідність змін у російському суспільстві.

2. Розповідь учителя про композицію та сюжетні лінії роману «Герой нашого часу»

(Розповідаючи, учитель зображує на дошці композицію та сюжетну лінію роману, а учні переносять їх у зошити.)

— Роман складається з п’яти частин-повістей, кожна з яких має свою назву, свій сюжет і жанр. Головний герой об’єднує всі ці повісті в одне ціле, у єдиний роман. Гвардійський офіцер Печорін прибуває до місця свого призначення. По дорозі він заїжджає в Тамань, звідти — у П’ятигорськ. За дуель із Грушницьким Печоріна висилають на службу в далеку  фортецю, де відбуваються події, про які в повісті «Бела» розповідає добре знайомий з Печоріним штабс-капітан Максим Максимович. Епізодом з цього періоду життя Печоріна є повість «Фаталіст» — частина щоденника («Журналу») головного героя твору. Проходить декілька років. Печорін виходить у відставку та їде до Персії. По дорозі туди він востаннє зустрічається з Максимом Максимовичем («Максим Максимович»).

У романі Лермонтова ці повісті розташовані в іншому порядку. Розпочинає роман повість «Бела», потім — «Максим Максимович», далі — «Тамань» і «Княжна Мері», закінчується роман повістю «Фаталіст».

Така послідовність переслідує мету, яка випливала з ідейного задуму,— ширше та глибше розкрити складну особистість Печоріна. Автор писав: «Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, є чи не найцікавіше і найкорисніше, ніж історія цілого народу…» У трьох перших частинах оповідь йде від імені Максима Максимовича й автора, у трьох останніх — від імені самого Печоріна. Звістка про смерть героя припадає на середину роману. Вона забарвлює наше сприйняття того, що відбувається, в інші, трагічні тони. Сторінка за сторінкою поступово розкривають сутність характеру головного героя. Спочатку Максим Максимович не може остаточно зрозуміти мотиви поведінки молодого офіцера, але відчуває

надлом у його світобаченні. Читач також не завжди може схвалювати поведінку Печоріна, допоки не отримає пояснення від самого Печоріна.

Роздратований Максим Максимович передає автору папери Печоріна. У «Передмові» Лермонтов висловлює своє особливе ставлення до щоденника, називаючи його автора «героєм нашого часу». Він хоче показати, що люди, подібні Печоріну, дедалі частіше зустрічаються в суспільстві і що вони — зовсім не гірша його частина, а чуйний натягнутий нерв. Поява таких людей свідчить про хворобу суспільства.

Печорін шукає засіб від нудьги, намагається ввійти, проникнути в чуже життя. Але скрізь він зайвий, усім завдає горя: руйнує побут дрібних контрабандистів, змушуючи їх виїхати і кинути сліпого хлопчика Янку напризволяще. Він холоднокровно убиває Грушницького на дуелі — не лише тому, що є людиною честі, але й тому, що в пошуках розмаїтості життя готовий ходити по вістрю леза.

Роман має кільцеву композицію — дія розпочинається і закінчується у фортеці. Це — замкнуте коло, з якого герою не вибратися. Пошук слави, пошук ризику, пошук любові, спроба творчості — усі спроби Печоріна влитися в суспільство зазнають краху. Лермонтов

послідовно показує нам зовнішнє і внутрішнє, справжнє і наносне в «герої нашого часу». Композиція роману не лише розвінчує його, але й допомагає нам зрозуміти його суть, його долю, його трагедію.

Схема роману «Герой нашого часу»

 

3. Теорія літератури

Поняття про морально-психологічний роман, реалізм, фабулу та сюжет

У ч и т е л ь. Як ви уже знаєте, романи поділяються на сімейнопобутові, історичні, фантастичні, пригодницькі тощо. Звісно, цей поділ умовний. Наприклад, сімейно-побутовий роман може виявитись і соціально-політичним, пригодницький роман може бути побудований на історичній основі. Психологічний роман часто містить філософську проблематику. Саме це ми бачимо в романі «Герой нашого часу».

Людина і доля, мета і смисл життя людини, аналіз, «діалектика душі» людини — усе це в центрі уваги авторів психологічних романів, які були особливо поширеними в ХІХ ст. В умовах російського життя періоду створення «Героя нашого часу» усвідомлення особистістю своєї людської гідності, свого права на самопізнання і самовираження набувало значення не лише літературного, але й політичного. Тому психологічний аналіз автора і самоаналіз Печоріна — необхідна форма самопізнання розвиненої особистості. Герой роману зізнається : «Я зважую, розбираю свої власні бажання та вчинки з суворою цікавістю, але без палкості… У мені дві людини: одна живе в повному сенсі цього слова, інша думає і судить її…».

Посилена увага до психологічного розкриття внутрішнього світу людини дозволила Лермонтову по-новому поставити питання про моральну відповідальність особистості за свої вчинки, за вибір життєвого шляху, за свою долю і за долю тих людей, які зустрілись йому на життєвому шляху. Це проблеми не лише психологічні, але й морально-філософські.

Фабула — основні події міфу, легенди, художнього твору тощо, викладені без додаткових деталей. Деякі літературознавці хронологічну послідовність подій називають фабулою, а їх художнє розташування — сюжетом. Неодноразово висловлювалась думка, що

сюжет — схема подій, а фабула — їх конкретне і багатостороннє зображення.

Реалізм — художній метод у мистецтві та літературі — намагання митців правдиво зображувати дійсність. Відбір явищ життя, їх оцінювання, уміння представити їх як важливі, характерні, типові — усе це залежить від поглядів художника на життя, від його

світогляду, від уміння відчути рух епохи. Потяг до об’єктивного зображення дійсності часто примушує художника зображувати нереальне розміщення сил у суспільстві, навіть усупереч власним політичним поглядам.__

Бесіда

  • Чим відрізняються сімейно-побутові, історичні, фантастичні та пригодницькі романи?
  • Що таке соціально-політичний та морально-психологічний роман? У чому їх відмінність?
  • Чому роман Лермонтова «Герой нашого часу» вважають морально-психологічним ?
  • Що таке фабула? У чому її відмінність від сюжету?
  • Чи можна назвати роман Лермонтова реалістичним? Чому?

ІV. Рефлексія

1. Робота з таблицею ЗХВ

Учні заповнюють перші дві колонки таблиці за темою «Роман М. Лермонтова “Герой нашого часу”».

Знаю Хочу дізнатись Вивчив
     

2. Повідомлення учнів про те, що вони уже знають про роман «Герой нашого часу» та очікування від подальшої роботи

Методичний коментар

Після повідомлення дітей про те, що їм уже відомо, потрібно виявити, чого вони в опрацьованому тексті не знайшли, на яке запитання відповіді не отримали. У такому випадку вчитель або називає джерела інформації, або сам відповідає на запитання. (Запитання, що

залишились без відповіді, можна використати на наступному уроці.)

V. Домашнє завдання

Дочитати роман «Герой нашого часу» до кінця; характеризувати образ Печоріна, використовуючи цитати.

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *