10 044 перегляд(ів)

Художні напрями мистецтва XX ст.: від модернізму до постмодернізму. Полістилістика

МЕТА: познайомити з прикладами та зразками основних напря­мів мистецтва XX століття; системати-

зувати знання про різ­номанітні напрями в образотворчому мистецтві; розглянути нові поняття та

терміни; вчити емоційно сприймати та аналі­зувати твори мистецтва формувати в учнів світо­ –

глядні орієнтації та компетенції у сфері художньої культу­ри; розвивати креативність учнів;

привчати до пошукової роботи, до користування мистецькою термінологією; вчити аналізувати

твори мистецтва; розвивати ерудицію; вихову­вати почуття прекрасного

 

ТИП УРОКУ:     комбінований.

 

ОБЛАДНАННЯ: репродукції з картин відомих художників: А. Матісса, А. Дерена, Р. Дюфі, А. Марке,

М. Вламінка, Е. Мунка, Ж. Брака, П. Пікассо, X. Міро, С. Далі, В. Кандинського, К.

Малевича, П. Мондриана, М. Дюшана.

 

ХІД  УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення теми та завдань уроку.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання:

•   Що означає поняття «стиль» у мистецтві?

•   Наведіть приклади різних стилів епохи.

•   Проаналізуйте художні твори митця, який вас зацікавив яскравим індиві­дуальним стилем.

 

ІІІ.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Після революційних кроків у мистецтві, що зробили художники імпресіоніз­му і постімпресіонізму, розкрилися нові аспекти й можливості мистецтва. По­ряд із розвитком реалістичної манери на межі XIX і XX століть виникає вели­ка кількість нових стилів, течій, напрямів, часто дуже далеких одне від одного, об’єднаних назвою модернізм. Мистецтво модернізму відкидає всі традиції і ка­нони й стверджує право на існування будь-якого засобу вираження індивіду­альності автора.

Вчитель пропонує записати основні напрями модернізму таким чином:

 

Основні напрями модернізму

          Напрями                                                                                         Представники

Фовізм

Експресіонізм

Кубізм

Футуризм

Дадаїзм

Сюрреалізм

Абстракціонізм —

оп-арт

Поп-арт

Імп-арт

 

Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю, записуючи яскравих представників відповідного напряму та їхні твори.

Фовізм (з фр.— «дикун») — головним засобом ниразіюсті обрано колір. Фовісти створювали художні образи, використовуючи чисті, насичені, відкриті кольори. Свою глузливу і дещо образливу назву фонізм одержав від критиків у 1905 році після виставки на Осінньому салоні у Парижі. Головними героями виставки були Анрі Матісс, Моріс де Вламінк, Андре Дерен, Альберт Марке, Ра­уль Дюфі та ін. Об’єднання проіснувало всього два роки, але залишило яскра­вий відбиток в історії мистецтва.

(Організація сприймання творів мистецтва.)

 

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій:

А. Матісс. «Червоний килим»;

А. Дерен. «Гайд Парк», «Танцюристка»;

Р. Дюфі. «Пані у рожевому», «Прикрашена вулиця»;

А. Марке. «14 липня у Гаврі»;

М. Вламінк. «Ресторан в Буживалі».

(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму.)

Експресіонізм («виразність») — зображення, форма, колір — все підкорене прагненню до підвищеної виразності. У багатьох творах можна бачити жахливі враження від часів війни. Стиль зародився у 20-х роках у післявоєнній Германії. Найбільш відомі художники: Е. Кірхнер, Е. Нольде, О. Кокошка, О. Дікс.   Але піонером експресіонізму вважається Едвард Мунк. Його світобачення форму­валось під впливом письменників-символістів, що і визначило звертання до ха­рактерних для символізму «вічних» мотивів смерті, самотності, згасання, не­спокою.

Едвард Мунк писав: «Я услышал внутренний голос, который шепнул мне: “Эй, человек, люби людей, как только способен любить человек. И когда при­дет твой час, ты достигнешь своей цели и с легким сердцем отдашься небу и бу­дешь счастливым”».

(Організація сприймання творів мистецтва.)

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин Едварда Мунка: «Крик», «Голгофа», «Відчай», «Весна», «Прах».

(Під час перегляду учні висловлюють свої враження від творів.)

Учитель.

Кубізм — деформація світу геометричними формами. Заснов­ники стилю — іспанець Пабло Пікассо та француз Жорж Брак. Саме цьому славетному дуету талановитих художників та геніальних винахідників ми зобов’язані новаціями, що визначили напрямок розвитку сучасного мистецтва на багато десятиріч уперед.

(Сприймання творів мистецтва.)

Учитель демонструє репродукції з картин Ж. Брака: «Португалець», «Скрипка та люлька», «Жінка з гітарою».

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин П. Пікассо: «Портрет Амбруаза Воллара», «Портрет Канвейлера», «Скрипки», «Три музи­ки».

Під час перегляду учні звертають увагу на характерні особливості стилю, порівнюють творчість митців.

Учитель.

Сучасний французький поет П’єр Декс писав: «Брак и Пикассо в период с 1912 по 1914 годы заложили основу того, что мы в настоящее время называем современным искусством».

Футуризм («майбутнє») — спроба створити мистецтво майбутнього, відки­нувши досягнення минулого. Італійці Дж. Балла та Дж. Северині висловлюва­ли свої ідеї в маніфестах та у картинах, де намагалися передати рух, технічний прогрес, зростання темпу життя.

Дадаїзм («нісенітниця») — абсурд, безглузді колажі, домальовані шедеври, концерти, де замість музики били в банки, блазенські танці, скандали… Все це своєрідний анархічний бунт молодих художників, які намагались зрозуміти і по­казати бурхливий дух своєї епохи. У їхній творчості не було нічого спільного. Нічого, окрім нічим не обмеженого прагнення свободи.

(Сприймання творів мистецтва.)

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин, що є характерними для даної течії:

Марсель Дюшан. «Розфарбована репродукція Джоконди», «Сушилка для пляшок»;

Макс Ернст. «Імператор Убю», «П’єта»;

Курт Швіттерс. «Великая картина», «Мерцбільд»;

Хана Хьог. «Рундхау», «Захід Веймарської республіки».

Сюрреалізм («надреальне») — реальні предмети та істоти з’являються у неймовірних поєднаннях, що дає дивні або жахливі враження від картин сюр­реалістів. Підґрунтям для художників була не тільки успадкована від дадаїстів необмежена свобода, але й тези Зігмунда Фройда — творця психоаналізу й тео­рії підсвідомості. Сюрреалізм прославляє сновидіння і фантазію. Саме підсвідо­мість дає цьому мистецтву матеріал. Найяскравіші представники — Сальвадор Далі, їв Тангі, Хуан Міро, Рене Магритт.

(Організація сприймання творів мистецтва.)

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій: С. Далі. «Передчуття громадянської війни», «Палаюча жирафа», «Наро­дження Нарциса»;

X. Міро. «Карнавал Арлекіна», «Город з віслюком»;

Р. Магритт. «Закохані», «Подвійна таємниця», «Цс не люлька»;

І. Тангі. «Уявна кількість».

(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму.)

Абстракціонізм — найскладніша течія. Це безпредметне мистецтво, яке ціл­ком виключає ідейний зміст та образну форму і відмовляється від видимої ре­альності.

Родоначальником абстракціонізму вважається Василі. Кандинський. Його творчий спадок, окрім картин та малюнків, складає також теоретичні обґрунту­вання концепції абстрактного мистецтва у цілому. В 1931 році В. Кандинський писав: «В современной живописи точка говорит иногда больше, чем человече­ская фигура».

(Сприймання творів мистецтва.)

Учитель демонструє репродукції з картин:

В. Кандинський. «Стріла», «Зелена пустота», Чорні грати», «Імпресія»;

К. Малевич. «Чорний квадрат на білому фоні»;

П. Мондріан. «Овальна композиція», «Композиція № 3», «Картина № 1».

(Під час перегляду учні висловлюють свої думки та враження від творів.)

Оп-арт («оптичне мистецтво») — передача оптичних ефектів, використан­ня різних зорових ілюзій, що ґрунтуються на особливостях сприйняття пласких і просторових фігур.

Художники Віктор Вазарелі та Бріджит Райлі вважаються засновниками цієї течії.

Імп-арт («неможливе мистецтво») — досліджує властивості просторового сприйняття. Майстри імп-арту зображують об’єкти, які не можуть існувати ре­ально: їхні елементи з’єднано між собою так, як фізично поєднати їх було б не­можливо.

Яскравими представниками імп-арту вважають М. К. Ешера та Роба Гонсалвеса.

Поп-арт («популярне мистецгво») — цей стиль виник на противагу абстрак­ціонізму як мистецтво витонченої розваги вищих класів. Зображаються повсяк­денні речі й технічні вироби, причому втрачається межа між живописом і скульп­турою, колажем і театральною виставою. Виникло це мистецтво всередині 50-х років XX ст. Представники: Р. Раушенберг, Р. Ліхтенштейн, К. Ольденбург.

(Сприймання творів мистеиріва.)

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин ви­щезгаданих художників.

 

IV.    ПРАКТИЧНА РОБОТА

Вчитель демонструє відеоряд репродукцій із яскравими прикладами різних стилів та напрямів модернізму, учні в усній або письмовій формі класифікують твори мистецтва до відповідних течій.

X. Грис. «Гітара»; Ж. Брак. «Чоловік з люлькою» — кубізм;

С. Далі. «Волосся»; X. Міро. «Материнство» — сюрреалізм;

М. Дюшан. «Механізм для подрібнення шоколаду» — дадаїзм.

Під час обговорення завдання учні доводять свою точку зору, дискутують, відстоюють власні думки.

 

V.     ПІДСУМОК УРОКУ

Запитання до учнів:

•   Які нові поняття і терміни вивчили на уроці?

•   Які з течій модернізму особливо вразили? Чому?

 

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати міні-твір на тему «Якщо б зустрілися у часі Сальвадор Далі та Казимир Малевич, про що б вони запитали один у одного?».

Icon of Urok Hudkul9 21 Urok Hudkul9 21 (17.4 KiB)

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *