348 перегляд(ів)

Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер (1759–1805) — виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості. Зв’язок драми «Вільгельм Телль» з ідеологією Просвітництва

Мета: повторити відомості про добу Просвітництва; ознайомитись з життям та діяльністю Фрідріха Шіллера; підготувати учнів до сприйняття змісту драми «Вільгельм Телль», показати зв’язок драми з ідеологією Просвітництва; розвивати читацький інтерес учнів.

Обладнання: портрет Ф. Шіллера, ілюстрації із зображенням архітектурних пам’яток, замків Німеччини ХVІІ –ХVІІІ ст.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

«Геній, який легкими кроками ступає

по стежині світла», якого наділено

«волею до краси, до істини і добра,

до моральної чистоти, до внутрішньої

свободи, до мистецтва, до любові, до світу,

до рятівного усвідомлення власної гідності».

Т. Манн

Хід уроку

І. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності

Експрес-опитування

  • Укажіть хронологічні рамки епохи Просвітництва.
  • У чому основна сутність епохи?
  • Яка ідея є однією із провідних ідей Просвітництва?
  • Поясніть ідеологію доби Просвітництва.
  • Яку роль у ХVІІІ ст. відігравала література?
  • Назвіть найвідоміших просвітителів.

II. Мотиваціянавчальноїдіяльності

Учитель. Епохибуваютьрізними, тадужецікавоюєепоха 1770–1780 років, відомапідназвою«Буря і натиск» («Sturmund Drang»). Як і попередні, вона народила свого героя. Герой «Бурі і натиску» був закоханим у свободу мрійником, який не боявся ризикувати. У його грудях жило гаряче серце, що не могло миритися з обставинами, у яких він жив. Саме таким у житті й у творчості був Фрідріх Шіллер — німецький поет, драматург, філософ і історик.

ІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учителя та учнів про життя та творчість Шіллера (за випереджувальним завданням)

Паралельно з повідомленнями учні роблять стислий запис у зошити, готуючись формулювати запитання для взаємоперевірки.

Зміст повідомлення

Народження та дитячі роки. 10 листопада 1759 року тишу в одному з будинків невеличкого містечка Марбах Вюртемберзького герцогства порушив плач дитини. Цією дитиною був майбутній поет, перша пісня якого була не зовсім поетичною. З’явився на

світ Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер. Його батько — Іоганн Каспар Шіллер — військовий фельдшер, мати — Доротея, уроджена Кодвейс, дочка трактирника. Сім’я Шіллерів багато мандрувала за полком, у якому служив батько, а після його відставки переїхала до Людвінбурга. Фрідріх був нормальною дитиною. Більше за все він любив своє рідне місто, тата, маму та маленьку сестричку. Фрідріх з любов’ю згадував свого першого наставника-пастора, який навчив його читати й писати. З 1768 року майбутній поет почав відвідувати латинську школу. Ця школа готувала учнів до вступу в семінарію, а вже звідти відкривався шлях до університету на богословський факультет. Та катехізис Фрідріха цікавив мало. Його

романтичній натурі більше до вподоби були твори Овідія, Горація, Вергілія. Хлопчик зростав серед мальовничих околиць, руїн стародавніх замків, уважно придивляючись та прислухаючись до всього нового і цікавого. Разом з батьком він бував на ярмарках, народних

гуляннях, враження від яких назавжди вкарбувалося в пам’ять. Найбільше запам’яталися Фрідріхові вистави лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій. Саме з цього часу в нього зароджується любов до театру, лицедійства.

Молоді роки. Початок літературної діяльності. Батьки мріяли, щоб син став богословом, але, як підданий герцога Вюртемберзького,  батько змушений був віддати сина до так званої Карлової академії, де той без особливої зацікавленості спочатку вивчав юриспруденцію, а потім — медицину. Вісім років (1773–1780) провів Шіллер у цьому «розсаднику рабів», де панували шпигунство й стеження за учнями, категорично заборонялося спілкуватись із зовнішнім світом, а всі вихованці підкорялися найсуворішій дисципліні, за порушення якої їх били киями. Лише вночі Шіллер міг крадькома читати. Він багато разів перечитував твори Плутарха, оди й поеми Клопштока, ліричні вірші та роман «Страждання юного Вертера» свого старшого сучасника Ґете. Пізніше він захопився Шекспіром. Вийшовши з академії після її закінчення, Шіллер був призначений полковим лікарем, одержував за службу жалюгідні гроші.

 

Драма «Розбійники». Над першою драмою «Розбійники» Шіллер почав працювати, ще перебуваючи в академії. 1781 року драму було завершено, а 13 січня 1782 року вперше показано на сцені Мангеймського театру. Вистава мала колосальний успіх. Потім були тріумфальні вистави в багатьох інших містах Німеччини. Герцог Вюртемберзький, довідавшись про виставу, наказав посадити автора драми «Розбійники» на гауптвахту й заборонив йому писати будь-що, окрім творів з медицини. Для Фрідріха це означало моральну смерть. Шіллер вирішив утекти з володінь карликового деспота. У ніч на 23 вересня 1782 року, скориставшись сум’яттям пишних придворних торжеств на честь російського цесаревича Павла Петровича, який був одружений з племінницею герцога,

автор драми «Розбійники» таємно втік з Вюртемберга. П’ять років убогий і бездомний Шіллер блукав і завзято боровся за визнання серед німецьких читачів і театральної публіки. Нарешті поет знайшов у Лейпцигу друзів і заступників, які допомогли йому подолати життєві труднощі. Твори Шіллера були видані, він жив під дружнім дахом свого полум’яного шанувальника Готфріда Кернера, який тактовно опікував Шіллера. За поезії «Дурні ченці», «Колісниця Венери» поета почали переслідувати, заарештували на два

тижні і заборонили писати.

Поетична творчість Шіллера. Одночасно з драматургією Шіллер пише поезії. У його віршах думка завжди домінує над почуттям; розмірковуючи над різними явищами життя, він черпає аргументи в античній міфології та мистецтві доби Ренесансу. Оспівуючи прекрасну даму, він називає її Лаурою, не тільки виражаючи тим самим піднесені почуття, але й заявляючи себе прихильником італійського гуманіста Франческо Петрарки. Обидва поети розмірковують над тим, чому так необхідна любов людині та людству. Подібно

до античних мудреців, Шіллер уважав, що усі частки величезного розрізненого світу поєднує сила любові. Любов дає життя, без неї світ і природа мертві. Пристрасть, що оспівується поетом, до Лаури — велике світле почуття, тому що воно — необхідна сполучна частка світобудови. У Карловій академії викладав філософію талановитий педагог і вчений Абель, який став згодом другом Шіллера.

На майбутнього поета лекції Абеля справили надзвичайне враження. Спираючись на вчення німецького філософа й ученого Лейбниця, викладач прагнув прищепити своїм вихованцям оптимістичне світосприймання, вселити любов до ближнього, наставляв їх на

шлях пізнання навколишнього світу. Лекції Абеля не минули для Шіллера марно. Найбільш відчутним є вплив його філософської концепції в одному з найвідоміших творів Шіллера «Ода радості», в основу якого покладено властивий Шіллеру принциповий оптимізм, віру в людину, переконаність у тому, що люди можуть і повинні зріднитися одне з одним. Цей вірш зажив світової слави завдяки тому, що Бетховен завершив 9-ту симфонію грандіозним хором на його текст.

Зрілість. Усвідомлення свого призначення. 1787 року Шіллер оселився у Веймарі, де жив і працював великий Ґете. У поетів склалися дружні стосунки. Пізніше Шіллер жив у різних містах Німеччини, пробував свої сили в журналістиці, писав теоретичні трактати, працював професором історії єнського університету, та його матеріальний стан був важким. 10 листопала 1790 року Шіллер обвінчався з Шарлоттою фон Ленгефельд. Ця подія поклала кінець його десятирічним блуканням, пошукам себе у світі. Та вслід за радістю Шіллера спіткало горе —1791 року він захворів і з цього часу починається постійна боротьба за життя, що тривала майже півтора десятиліття.

Дуже важливим моментом у житті Шіллера став 1799 рік, коли він на запрошення Ґете вдруге оселився у Веймарі. 1802 року герцог Карл Август надав поетові дворянське звання, що дозволяло, не думаючи про заробіток, писати вірші, п’єси, займатися філософією й історією. У цей період Шіллер особливо тісно спілкується з Ґете, про що мріяв давно. Здавалось, що нарешті життя налагодилось. Однак зіпсоване здоров’я не дало Фрідріхові змоги закінчити твір «Деметріус». Устами Вільгельма Телля поет попрощався з театром і з життям. Останнім словом його було слово «свобода». 9 травня 1805 року Шіллера не стало. Поета поховали на старому цвинтарі у склепі святого Якоба. Через два десятиліття цвинтар

було ліквідовано. Ґете особисто відшукав останки покійного товариша. Згодом Шіллера було перепоховано в склепі веймарських герцогів, де він покоїться в саркофазі поруч із саркофагом свого друга Ґете. Смерть обірвала творчість поета-гуманіста в момент, коли його поглядам відкривалися нові обрії, коли його розпливчасті ідеали набували більш чітких обрисів і він починав вірити в політичну самостійність народу. Твори Шіллера українською мовою перекладали Юрій Федькович, Борис Грінченко, Пантелеймон Куліш, Олена Пчілка, Дмитро Загул, Борис Тен, Микола Лукаш та інші.

2. Взаємозапитання у вигляді конкурсу «Так чи ні?»

Методичний коментар

У конкурсі «Так чи ні?» змагаються 2–3 команди (наприклад, за кількістю рядів у класі). Учні пропонують один одному твердження, які закінчуються словами «Так чи ні?». За кожну правильнувідповідь команда отримує 1 бал.

Зразок тверджень

  • Фрідріх Шіллер народився в містечку Марбах Вюртемберзького герцогства. Так чи ні? (Так)
  • Латинську школу він почав відвідувати 1770 року. Так чи ні?(Ні)
  • Найбільше запам’яталися Фрідріхові вистави лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій. Так чи ні? (Так)
  • Шіллер із задоволенням навчався у Карловій академії. Так чи ні? (Ні. Порядки у навчальному закладі йому не подобалися.)
  • Вийшовши з академії після її закінчення, Шіллер був призначений полковим капеланом. Так чи ні? (Ні. Полковим лікарем)

3. Словникова робота

Кантон — 1. Федеративна одиниця Швейцарії. 2. Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Франції, Бельгії, Еквадору та ін.

4. Народна драма «Вільгельм Телль»

Драма «Вільгельм Телль», остання із завершених п’єс Шіллера, зображує боротьбу трьох швейцарських лісових кантонів протии тиранії імператорської Австрії. Дія в драмі відбувається в трьох швейцарських кантонах, розташованих навколо Фірвальдштетського озера, які раніше були вільними, а тепер їх утискує Австрія. Це спричинило конфлікт між

швейцарцями та ландгофтами (намісниками австрійського імператора). Свій опір жителі кожного з трьох кантонів чинять спершу порізному. Серед селян найстарішого кантона виділяється Вернер Штауффахер, бо «всім пригнобленим він батько» і дбає про батьківщину.

Події в драмі відбуваються на початку ХІV ст., коли австрійським імператором став Альберт Габсбург, який не підтвердив старовинних вільностей пастушого швейцарського народу, «як кожен імператор перед ним»,— говорить Штауффахер. Це і стало безпосередньою причиною повстання. За переконанням просвітителя Шіллера, швейцарці мали право обирати, жити їм у складі імперії чи виокремитися з її складу, бо вони мали однакові з австрійцями права на свободу й національне самовизначення. Стає зрозумілим, що для перемоги необхідно діяти спільно всім трьом кантонам. Як же цього досягти? Відповіді на ці запитання ми спробуємо отримати після прочи- тання драми «Вільгельм Телль».

ІІІ. Рефлексія

1. Робота над епіграфом уроку

  • Поясніть, чому слова Томаса Манна узяті епіграфом до уроку.

2. Заверште речення

«Сьогодні на уроці я дізнався (-лася) про…»

IV. Домашнє завдання

Прочитати драму Шіллера «Вільгельм Телль»; учневі-«історику» підготувати коротке повідомлення про Швейцарські кантони та їх визвольну боротьбу.

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *