1 360 перегляд(ів)

Конспект: Хімічні формули речовин

Цілі:   закріпити знання учнів про прості та складні речовини; навчити записувати хімічні формули простих і складних речовин, використовуючи хімічні символи та індекси; навчити читати хімічні формули речовин, визначати їх якісний і кількісний склад; навчити використовувати поняття «хімічна формула»; «індекс»; «коефі­цієнт».

Тип уроку:   поглиблення і систематизація знань.

Форми роботи:   бесіда, самостійна робота з навчальною табли­цею, групова робота з таблицею.

Обладнання:   періодична система хімічних елементів, на­вчальна таблиця.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

Два-три учні записують на дошці вибрані ними формули складних речовин. Витираємо однакові, щоб не повторювалися. Ще два-три учні дописують тільки ті формули, яких ще немає на дошці. Наприклад:

HCl, Cu, CO2 …

Таким чином, на дошці записані 10—12 формул речовин.

III. Одержання і закріплення знань про хімічні формули

Хімічна символіка— це алфавіт для складання формул хімічних сполук — «хімічних слів».

Крім символів хімічних елементів, що наведені в періодичній систе­мі хімічних елементів, для запису формул використовують індекси, які вказують число атомів у молекулі, простій або складній речовині.

Отже, хімічна формула — це умовний графічний запис молекули і  простої або складної речовини з допомогою хімічних символів та ін­дексів.

У кожної речовини є тільки одна хімічна формула.
1) Що показує хімічна формула?     .

Атоми яких хімічних елементів входять до складу молекули речови­ни, або скільки атомів кожного хімічного елемента входить до складу молекули речовини. Наприклад, запис СО2 означає, що молекула вуг­лекислого газу складається з одного атома Карбону і двох атомів Оксигену, читається СО2.

Розгляньмо і прочитаймо по ланцюжку формули речовин, написані на дошці.

(Учні по черзі читають формули.)

2) Як показати визначену кількість молекул?

Для цього використовують коефіцієнти — додатні цілі числа, що показують кількість молекул. Наприклад, запис 5СО2 означає п’ять молекул вуглекислого газу, 2СО2 — дві молекули вуглекислого газу, а СО2 — одну молекулу.

Запишіть:

чотири молекули води – 4Н 2О;

десять молекул кисню  – 10 О2;

три молекули водню — 3Н2;

п’ять атомів сірки — 5S.

3) Повернімося до молекул складних речовин на дошці.

Один з учнів – у довільному порядку розставляє перед формулами ре­човин невеликі цілі числа.

Чи змінилася кількість атомів кожного хімічного елемента в моле­кулі? Ні.

А якщо взяти не одну молекулу, а ту кількість, на яку вказує кое­фіцієнт? Наприклад: 4Н 2О— в одній молекулі, як і раніше, два атоми Гідрогену, але в чотирьох молекулах їх вісім.

Давайте порахуємо кількість атомів у наших складних речовинах на дошці. По ланцюжку у зворотному порядку називаємо кількість атомів кожного елемента в n молекул речовини.

IV. Самостійна робота за навчальною таблицею

Учень одержує завдання в одному зі стовпців А, Б, В, Г, Д, Е записа­ти кількість атомів у молекулах простих і складних речовин.

Як коефіцієнт прийняти цифру — номер рядка. У такий спосіб учні описують формули 12 речовин. Учитель протягом самостійної роботи коригує дії учнів.

Робота перевіряється й оцінюється.

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф, відповісти на запитання.

Icon of 11 11 (4.8 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *