5 617 перегляд(ів)

Конспект: Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон

Мета:

  • дати уявлення про природно-кліматичні умови Дворіччя, міста-держави Месопотамії;
  • розглянути господарське жит­тя, суспільний устрій Вавилона в період його піднесення і розквіту; ознайомити учнів із першим в історії людства збірником законів; показати роль законів у житті суспільства;
  • розкрити значення шумерської цивілізації для розви­тку господарського і культурного життя інших народів.

Очікувані  результати. 

Після цього уроку учні зможуть:

називати час, на який припадає поява та розквіт Вавилона; найвідоміших правителів держав Дворіччя;

показувати на карті територію Дворіччя, Вавилона;

застосовувати та пояснювати на прикладах по­няття та терміни: «клинопис», «закон», «місто-держава»;

порівнювати географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їхніх народів, культурні здобутки насе­лення Дворіччя та Давнього Єгипту;

пояснювати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні вірування у Дворіччі;

визначати особливості господарювання наро­дів Дворіччя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, робочий зошит, атлас.

Основні поняття: Азія, Передня Азія, Дворіччя, Межиріччя, Месопотамія, Тигр, Євфрат, Кавказ, Перська затока, Шумер, Аккад, «міста-держави», Ур, Урук, фінікова пальма, клинопис, Гільгамеш, епос, Вавилон, цар, закони, оренда, лихварство.

Основні дати:

ІІІ тис до н.е. – виникнення «міст-держав»;

1792 – 1750 рр. до н.е. – правління царя Хаммурапі.

Історичні постаті: Саргон, Хаммурапі.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

У цій частині уроку вчитель коротко аналізує письмову роботу, що проводилася на уроці тематичного оцінювання. Слід відзначити успіхи школярів, указати на типові помилки й повторити визначення понять, що підготують учнів до сприйняття нового матеріалу: цивілі­зація, держава, чиновники.

Уже знайомі учням поняття і явища (організація суспільних робіт, утворення держави, зростання міст, розвиток культури) розглядати­муться у зв’язку з історією Дворіччя.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

План.

  1. 1.     Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. «Міста-держави» ІІІ тис. до н.е.
  2. 2.     Піднесення Вавилона. 
  3. 3.     Господарське і повсякденне життя.
  4. 4.     Суспільство.
  5. 5.     Міфи. 

 

1.

Вступне слово вчителя.

Близько 7 тис. років тому на території, що лежить між річками Тигр і Євфрат, почали селитися землеробські племена. Пізніше давні греки на­звали цю місцевість Месопотамією — «землею між двома річками» — або Дворіччям. Вона була розташована на місці сучасного Іраку.

Життя в Месопотамії було нелегким. Примхи природи наче випро­бовували людину на стійкість. Але працьовитість хліборобів і родючість ґрунту давали чудовий результат — багаті врожаї. Не випадково одна з перших цивілізацій виникла на півдні Месопотамії, у країні шумерів.

Робота в групах.

Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необ­хідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8—10 хвилин, після чого учні представляють результати своєї роботи.

Картка  1. Клімат Дворіччя.

1)    Клімат північної частини Дворіччя.

2)    Кліматичні умови на півдні Дворіччя.

3)    Чим природа південного Дворіччя схожа на природу Давнього Єгипту?

Картка  2. Розвиток господарства Дворіччя, заснованого на виробництві.

1)    Як у Дворіччі долали несприятливі умови природи?

2)    Які рослини вирощували землероби?

3)    Що сприяло розвитку торгівлі?

Картка 3. Населення Месопотамії.

1)    Заселення Північної та Південної Месопотамії.

2)    Основні заняття шумерів.

3)    Північні сусіди шумерів.

Картка 4. Міста-держави Дворіччя.

1)    Що являли собою міста-держави?

2)    Опишіть організацію державної влади в містах Дворіччя.

3)    Назвіть міста-держави Дворіччя.

Цивілізація – спільність поєднана оригінальними рисами культури; ступінь розвитку.

2.

Розповідь учителя.

Наприкінці III тис. до н. є. численні кочові семітські племена аморитів увійшли із заходу до Месопотамії та створили низку держав, що вели постійні війни між собою. Поступово в регіоні піднеслася династія аморитів, що заснувала Вавилонське царство і започат­кувала вавилонську династію. Першим царем був Сумуабум. Але часом найвищого розквіту першої вавилонської династії стало прав­ління царя Хаммурапі, який захопив усі території, що прилягали до Вавилона.

Хаммурапі правив у 1792—1750 рр. до н. є. Він виявив себе як му­дрий державний діяч, талановитий дипломат, великий полководець. За роки свого правління Хаммурапі підкорив Вавилону територію Ассирії, південної та середньої частини Месопотамії.

Хаммурапі обмежив боргову кабалу, оскільки перетворення селян і ремісників на рабів скорочувало кількість людей, які сплачували податок до царської скарбниці, служили в царському війську, зганя­лися на будівництво каналів. За часів правління Хаммурапі досягла значного розвитку торгівля. Цар запровадив суворі покарання за зло­чини.

Наприкінці його правління (близько 1760 р. до н. є.) був розробле­ний збірник законів Вавилона. Текст законів вирізано клинописом на діоритовій стелі. Вона була знайдена в 1901 —1902 рр. під час роз­копок міста Сузи, куди її вивезли як трофей. Зараз вона міститься в Луврі.

Текст збірника законів Хаммурапі складався з прологу, 282 статей та епілогу. Кодекс проголошував повноправними членами суспіль­ства лише вільних громадян. їх називали авілуми («люди»), Мушкенуми («ті, що падають ниць»), які перебували на царській службі, уважалися вільними людьми, хоч і були обмежені в правах.

Робота з підручником.

Учні знайомляться з текстом параграфа під час коментованого чи­тання.

Фронтальне опитування.

1)    Які злочини розглядалися в кодексі Хаммурапі?

2)    Які покарання передбачали закони?

3)    У яких випадках покарання було найсуворішим?

4)    Із якою метою приймалися закони?

Учитель підводить учнів до висновку: поява писаних законів (пра­вил, обов’язкових для всіх жителів країни) була свідченням подаль­шого розвитку держави. Крім цього, закони Хаммурапі є цінним іс­торичним джерелом, що дозволяє дізнатися про устрій і господарське життя Вавилона.

3.

Коментоване читання.

Прочитати уривки із законів Хаммурапі.

53. Коли господар полінується зміцнити греблю на своєму полі, і з цієї причини вода прорве її й затопить сусідське поле, то він по­винен повернути хліб, який згубив.

188.  Коли ремісник візьме неповнолітнього на виховання і на­вчить свого ремесла, то його можна не повертати.

189.  Коли ж він не навчить свого ремесла, то вихованець може повернутися до рідного дому.

229. Коли будівничий побудував комусь дім і не зміцнив будови, так що він завалиться і стане причиною смерті власника,— такого будівничого слід убити.

Фронтальна бесіда.

1)  Які висновки про господарське життя в епоху Хаммурапі ми можемо зробити, прочитавши цей закон?

2)    Про який вид рільництва йдеться в тексті?

3)    Про існування якого виду господарства, заснованого на вироб­ництві, ми можемо зробити висновок?

4)  Яка роль відводилася навчанню ремісничих спеціальностей за часів Хаммурапі?

5)    Яку відповідальність несли ремісники за неякісно виконану роботу?

Учитель робить загальний висновок: закони Хаммурапі свідчать про те, що за часів Вавилонської держави було розвинене рільництво, велика увага приділялася створенню іригаційної системи. Тексти за­конів указують на те, що у Вавилоні було багато ремісничих спеці­альностей.

4.

Суспільство.

 

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і скласти схему «Дер- і жавний устрій Вавилонської держави».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великі рабовласники

Вільні хлібороби, ремісники

Царські слуги

Раби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Запитання на повторення.

1)    Що таке міфи?

2)    Яку роль вони відіграють у дослідженні минулого?

3)    Із міфами яких народів ви вже знайомі?

Через великий обсяг матеріалу, який розглядається протягом уро­ку, доцільно це питання винести на самостійне опрацювання під час виконання домашнього завдання та розглянути на уроці узагальнен­ня (див. урок  22).

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1)    Яким богам поклонялися народи Дворіччя?

2)    Як у міфології відобразився світогляд цих народів?

Міфи

Міфи – народний переказ про реальні та фантастичні події.

Міфологія – наука про міфи, система міфів.

Культ – шанування бога або людини (культ особи); релігійні обряди, служіння божеству.

Бог – у релігії – найпотужніша надприродна істота.

Обряд – дії, пов’язані їз дотриманням звичаїв, традицій чи релігійних приписів.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

На цьому етапі уроку проводиться перевірка складання схеми «Державний устрій Вавилонської держави».

Фронтальне опитування.

1)    Яке значення в історії Давнього Сходу мали закони Хаммурапі?

2)    Яке значення відіграють закони в житті сучасного суспільства?

3)    Як би ви визначили внесок міст-держав Дворіччя та Вавилона у світову культуру?

Керівники груп оцінюють роботу однокласників на уроці. Береться до уваги не тільки підсумковий виступ, але й підготовка до нього, висування ідей під час обговорення в групах. Враховуючи думку керівників груп, учитель виставляє оцінки за урок.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                              

Заключне слово вчителя.

Після занепаду Шумеру й Аккад виникла нова держава зі столицею Вавилоном (ця назва перекладається як «брама Бога»).

Найвищого розквіту Вавилон досяг за часів правління царя Хаммурапі.

Влада цього царя спиралася на армію, освячувалася релігією і підтримувалася законами.

Закони Хаммурапі — надзвичайно цінне історичне джерело, свідчення подальшого розвитку держави як особливої організації суспільства.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Виконати завдання на контурній карті.

3)    Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Кар­фаген.

Icon of Урок 17 Урок 17 (63.5 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *