554 перегляд(ів)

Конспект: У казки в гостях. Практична робота «Ілюст­рація до казки»

Мета: 1. Навчити позначати композиційний центр (кольорами, тоном, розміром); розкрити особливості професії художника-ілюстра­тора; розвивати навички передачі пластики руху, розміщення елементів композиції на аркуші з урахуванням взаєморозташування.

  1. Розвивати образне мислення, емоційну та зорову пам’ять, колірний зір.
  2. Виховувати любов до книг, формувати естетичний смак. Зацікавити професією ху­дожника – ілюстра тора.

Обладнання: матеріали: фарби, пензлі, альбом з шабло­нами;

зоровий ряд: різноманітні дитячі книги з каз­ками;

літературний ряд: народна казка «Лисичка – Сестричка та Вовк-Панібрат».

Хід уроку

  1. Організація класу
  2. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Із раннього дитинства вам подобалися іграшки й… книги. Подивіться: переді мною найрізноманітніші за розмірами і фор­мами книги для маленьких та дорослих: книжечки-малята, книги-велетні, книжки-складанки — маленький театр із деко­раціями й героями. Хто ж працює над створенням улюблених з дитинства книжок? (Художник-ілюстратор.)

  • Оголошення теми уроку

Сьогодні ми будемо вчитися ілюструвати народну казку.

  1. Вивчення нового матеріалу
  2. Слово вчителя.

Отже, під час створення книги важливу роль відіграє не лише автор твору. Тут не обійтися без художника-ілюстратора. Адже це його заслуга, що ви звертаєте увагу саме на цю кни­гу. Ілюстратор повинен подати книгу так, щоб усім своїм ви­глядом і кожним елементом оформлення вона викликала ці­кавість в усіх, хто захоче її прочитати.

Художник, працюючи над книгою, відображає своє бачен­ня змісту твору. Разом із тим він думає про кожного маленького читача, знаючи добре світ його фантазій! Адже книга ніколи не ілюструється для однієї людини.

Як справжній чарівник, художник-ілюстратор робить не­видиме видимим, тому, прочитавши текст і переглянувши уважно ілюстрації, ви матимете більш глибоке розуміння зміс­ту книги.

Уявіть собі: якби в книзі не було ілюстрацій? Це був би су­цільний текст, не було б на чому зупинити погляду. Уявляєте, який «інтерес» вона викликала б у дітей. Так для чого нам по­трібні ілюстрації в книзі?

Учитель може дати поняття про складові елементи кни­ги: обкладинку, форзац, заставку, буквицю, кінцівку. Також може взяти дві книжки з однією тією ж казкою, але проілюс­тровані різними художниками, і підкреслити переваги кожної книги, композиційне, колірне рішення, визначити, як колір до­помагає виділити головного героя.

Іноді художникові-ілюстраторові доводиться зображувати тварин у людській подобі: одягати на них одяг, надавати влас­тивих людині рис. Для цього йому необхідно добре знати і звич­ки тварин, і побут людей.

Сьогодні ви спробуєте себе в ролі художника-ілюстратора.

Уважно послухайте українську народну казку й охаракте­ризуйте образи головних героїв.

  1. Читання казки вчителем.

Лисичка-Сестричка та Вовк-Панібрат

Жили собі дід і баба. Дід і говорить бабі:

— Ти, бабо, печи пироги, а я запряжу сани, поїду по рибу.

Наловив дід риби повний віз. їде додому й бачить: Лисиця згорнулася калачиком, лежить на дорозі.

Дід зліз із воза, підійшов, а Лисичка не ворухнеться, ле­жить як мертва.

  • Оце знахідка! Буде моїй бабі комір на шубу.

Узяв дід Лисицю й поклав на віз, а сам пішов попереду.

А Лисиця улучила час і стала викидати потихеньку з воза все по рибинці та по рибинці, усе по рибинці та по рибинці.

Повикидала всю рибу й сама потихеньку пішла.

Дід приїхав додому й кличе бабу:

  • Ну, бабо, знатний комір привіз тобі на шубу!

Підійшла баба до воза: немає на возі ні коміра, ні риби…

Тут дід здогадався, що Лисичка була не мертва. Погорював,

погорював, та що ти будеш робити!

А Лисичка-Сестричка тим часом зібрала на дорозі всю рибу докупи, сіла і їсть.

Підходить до неї Вовк-Панібрат:

  • Здрастуй, кумасю, хліб-сіль…
  • Я їм свій, а ти подалі стій.
  • Дай мені рибки.
  • Налови сам, та їж.
  • Таж я не вмію.
  • Бач! Адже я наловила. Ти, куме, йди до річки, опусти хвіст в ополонку, сиди так і приказуй: «Ловися, рибко, і мала, і велика, ловися, рибко, і мала, і велика!» Так риба тебе сама за хвіст і буде хапати. Як довгенько посидиш, то багато наловиш.

Пішов Вовк на річку, опустив хвіст в ополонку, сидить і приказує:

  • Ловися, рибко, і мала, і велика! Ловися, рибко, і мала, і велика!

А Лисичка-Сестричка ходить біля Вовка й приказує:

  • Мерзни, мерзни, вовчий хвосте!

Вовк запитує Лисицю:

  • Що ти, кумо, усе говориш?
  • А я тобі допомагаю, рибку на хвіст наганяю.

А сама знову:

  • Мерзни, мерзни, вовчий хвосте!..

Сидів Вовк цілу ніч біля ополонки, хвіст у нього й примерз.

Зранку хотів піднятися — та ба.

Він і думає: «Бач, скільки риби привалило — і не витяг­ти!»

У цей час іде баба з відрами по воду. Побачила Вовка й здій­няла галас:

  • Вовк, вовк! Бийте його!

Вовк — сюди, не може витягти хвіст. Баба кинула відра й давай його бити коромислом. Била-била, Вовк рвався-рвався, відірвав собі хвіст і пустився навтіки.

«Добре ж, — думає, — уже я відплачу тобі, кумасю!»

А Лисичка-Сестричка забралася в хату, де жила ця баба, наїлася з діжі тіста, голову собі тістом вимазала, вибігла на до­рогу, впала й лежить — стогне.

Вовк їй назустріч:

  • Так он, як ти вчиш, кумасю, рибу ловити! Дивися, мене всього побили…

Лисичка-Сестричка йому говорить:

  • Ох, куме! У тебе хвоста немає, зате голова ціла, а мені голову розбили. Дивися: мозок виступив, насилу плентаюся.
  • Твоя правда, — говорить їй Вовк-Панібрат. — Де тобі, кумасю, йти, сідай на мене, я тебе довезу.

Сіла Лисиця Вовкові на спину. Він її і повіз.

От Лисичка-Сестричка їде на Вовкові й потихеньку співає:

  • Битий небитого везе. Битий небитого везе!
  • Ти чого, кумасю, усе говориш?
  • Я, куме, твій біль заговорюю.

А сама знову:

  • Битий небитого везе. Битий небитого везе!
  1. Бесіда за змістом казки.
  • Назвіть дійових осіб казки. Розкажіть, якими ви собі уявляєте кожного з них.
  • Поділіть казку на три частини: перша — як Лисичка- Сестричка обдурила діда; друга — як Вовк-Панібрат за пора­дою Лисиці пішов ловити рибу; третя — як побитий Вовк віз на собі хитру Лисицю.
  • Чому дід вирішив, що Лисиця мертва? Що означають ви­рази «згорнулася калачиком», «лежить як мертва»?
  • Підготуйте другу і третю частини казки до читання за ролями. Зверніть увагу на слова Лисиці й Вовка. Як Вовк звер­тається до Лисиці? А як Лисиця відповідає? Як треба читати ці рядки?
  • Який вираз із цієї казки став приказкою?
  • Якою постала перед вами Лисичка-Сестричка? А Вовк- Панібрат?
  • У яке вбрання ви одягли б наших героїв? Пам’ятайте, що ця казка народна, тому вбрання повинне бути відповідним.
  1. Практична робота

Уявіть Лисичку-Сестричку й Вовка-Панібрата в українсь­кому вбранні. Передайте їхній образ через зовнішній вигляд, вираз обличчя. А також зобразіть місцевість, на якій відбу­вається дія. Під час роботи бажано використовувати альбом з шаблонами, с. 39.

  1. Завершення уроку

Організація виставки кращих дитячих робіт.

Завдання на наступний урок: принести книгу О. Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно».

Obraz4 22 (20.7 KiB, 0 downloads)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *