563 перегляд(ів)

Конспект уроку: Давньогрецький театр та його особливості

Мета: ознайомити з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру; сприяти усвідомленню того, що давньогрецький театр був

важливим засобом виховання найширших мас народу; розвивати уважність, допитливість, акторські здібності учнів; виховувати повагу до театрального мистецтва та антично культури.

Обладнання: план облаштування давньогрецького театру; зображення театру в Приєні, руїн театру Діоніса в Афінах.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Чи пам’ятаєте ви, як назвав Платон поетесу Сапфо? Так, десятою музою. А чи знаєте ви, які були 9 муз, що існували у давньогрецькій міфології? (Від Зевса і Мнемосіни, богині пам’яті, народилося 9 муз, покровительок різноманітних видів мистецтва та науки:

Мельпомена — муза трагедії,

Кліо — муза історії,

Талія — муза комедії,

Евтерпа — муза ліричної поезії,

Ерато — муза любовної лірики,

Терпсіхора — муза танців,

Полігімнія — муза гімнів,

Калліопа — муза епічної поезії,

Уранія — муза астрономії.)

У сучасній мові у переносному значенні муза — натхнення, творчість.

II. Вивчення нового матеріалу

  1. Пригадайте відомі вам драматичні жанри та їх визначення

 

Драма— цеодинізвидівдраматичнихжанрів, щозображуєскладнийісерйознийконфлікт, напруженуборотьбуміждійовимиособами.

Трагедія — драматичний жанр, в основу якого покладений дуже гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв.

Комедія — драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади.

У Давній Греції зародилися й отримали повний розвиток комедія і трагедія. Драма сатирів не відігравала значної ролі у розвитку давньогрецького театру.

2. Інсценування

Виступ Мельпомени і Талії з розповіддю про давньогрецький театр.

Учениці, що виконують ці ролі, заздалегідь підготовлені і можуть мати костюми, характерні для давньогрецької трагедії. листя, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці і з мечем або палицею в іншій.

Талія виглядала як дівчина у легкому вбранні із скіпетром або пастушою палицею у правій руці, з плющовим вінком на голові.

М е л ь п о м е н а. Вітаємо вас, юні друзі, шанувальники театру!

Та л і я. Добридень, юні, веселі, нерозважливі хлопці та дівчатка!

М е л ь п о м е н а. Сьогодні ми завітали до вас не випадково. А от чи здогадалися ви, хто ми такі?

(Відповіді учнів.)

Та л і я. А чи знаєте ви, чому ми так виглядаємо? (Припущення учнів щодо вбрання та атрибутів муз.)

М е л ь п о м е н а. Отже, якщо учні ___ школи так добре знають про нас, муз, мабуть, можна розповісти їм і про серйозніші речі.

Та л і я. І про цікавіші! І про веселіші!

М е л ь п о м е н а. Ми розповімо вам про виникнення давньогрецького театру, про його облаштування, про те, як відбувалися вистави.

Та л і я. А все починалося зі свята! Улюблений бог давніх греків Діоніс постійно потребував свят, розваг, веселощів. А давні греки вміливеселитися. Тричі на рік вони влаштовували свята на честь бога Діоніса: у грудні («Малі Діонісії»), у січні–лютому («Ленеї») та у березні–квітні («Великі Діонісії»). Але драми ставилися лише під час «Великих Діонісій» та «Леней». Перша постановка відбулася 534 р. до н. е.

М е л ь п о м е н а. Театр у житті давніх греків відігравав значну роль. Під час постановок вистав припинялося життя міста, і усі громадяни не тільки із великим задоволенням йшли до театру, а й вважали це своїм обов’язком. Якщо у бідних не вистачало грошей на білети, вони отримували спеціальну допомогу — субсидію.

Та л і я. Як же організовувалось свято? Керівником дійства, до якого готувалися заздалегідь, був хорег — забезпечений громадянин міста, від щедрості якого залежала пишність постановки та її успіх. Вибір хору й акторів теж був його обов’язком.

М е л ь п о м е н а. Постановки п’єс відбувалися у межах змагання між трьома поетами, які спочатку виступали також у ролі музиканта і балетмейстера. В Афінах, наприклад, журі складалося з 10 громадян, по одному представникові з кожного афінського округа. Саме журі визначало переможця, ім’я якого увічнювалося на мармурових табличках. Інші  учасники теж отримували нагороди, але переможцем вважався лише один із трьох поетів.

Та л і я. Як виглядав театр давніх греків? Одна з найважливіших відмінностей давньогрецького театру від сучасного полягає в тому, що гра відбувалася просто неба, при денному світлі. Відсутність даху і використання природного освітлення пов’язані були також і з величезними розмірами грецьких театрів, які значно перевищували розміри навіть найбільших сучасних театрів. Наприклад, афінський театр міг умістити 17 тисяч людей, а театр міста Мегалополя в Аркадії — 44 тисячі глядачів.

В Афінах вистави спочатку відбувалися на одному з міських майданів, де для глядачів були споруджені дерев’яні помости. Після того, як вони одного разу розвалилися під час гри, з цією метою почав використовуватися південний скелястий схил Акрополя, до якого прикріплювалися дерев’яні сидіння.

 

М е л ь п о м е н а. Зверніть увагу на план театру. Основна частина театру — орхестра (майданчик перед сценою де грали актори), де розміщувався хор і жертвенник богу Діонісу; театр (місце для глядачів), де у першому ряду було розташоване місце для жреця бога Діоніса; скена (споруда, розташована позаду орхестри, де перевдягалися актори).

На початку V ст. до н. е. дерев’яні лави були замінені кам’яними. Орхестра, на якій розташовувалися хор і актори, набула форми підкови. В еллінські часи актори вже грали на високій кам’яній естраді Театр у давньогрецькому полісі Ефес (Мала Азія) вміщував сто тисяч глядачів — проскенії.

 

Та л і я. Якими були актори давнього театру? Спочатку головною фігурою дійства був хор, що складався з 12–15 чоловік. У піснях хору засуджувалися або вихвалялися діяння героїв. Приблизно з VI ст. до н. е. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла акторів стало уже двоє, а Софокл увів ще й третього артиста.

М е л ь п о м е н а. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повинні були не тільки добре промовляти слова п’єси, а й співати і танцювати. Актори носили на обличчі маски, які змінювалися не тільки під час зміни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Необхідність збереження маски була зумовлена величезними розмірами грецького театру, адже міміку актора було б погано видно глядачеві. Щоб збільшити свій зріст, актори носили взуття на високій підошві — котурни. Одяг трагічних акторів був надзвичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Актори комедії були вдягнені звичайно.

3. Робота в групах

Завдання: опрацювати поданий матеріал, підготувати виступ за ним.

 

Картка № 1

Запозичення класицизму з античного театру Антрактів (у сучасному розумінні цього слова) у давньогрецькому театрі не було. Гра відбувалася без перерви, і хор майже ніколи не залишав місця гри під час дії. За цих умов зміна дії у середині п’єси або розтягування її на тривалий час зумовлювали б порушення сценічної дії.

Тому стало звичним, що дія трагедії відбувається в одному місці і не перевищує тривалістю одного дня. Ці особливості побудови грецької трагедії отримали у XVI ст. назву «єдності місця» та «єдності часу». Поетика французького класицизму надавала великого значення «єдностям» та вважала їх основним драматургічним принципом.

Картка № 2

Провідні жанри давньогрецької драми Протягом V–IV ст. до н. е. драма в двох її жанрових різновидах — трагедія та комедія — стала провідним родом словесності. Трагедія своїм головним джерелом мала хорову лірику, зокрема дифірамб. Він виникає після появи актора, що виділяється з хору. Драматичний елемент посилюється, коли з’являється другий актор. У такий спосіб створюється можливість зображення конфлікту протилежних сил, що складає основу драми, тобто дії. Уперше другий актор був уведений Есхілом, за яким закріпилося ім’я «батька трагедії».

Картка № 3

Особливості давньогрецької комедії Комедія у Давній Греції отримала офіційне визнання значно пізніше, ніж трагедія.

– Давня комедія, здебільшого політична і викривальна, перетворила фольклорні «насмішкуваті» пісні на зброю політичної сатири та ідеологічної критики.

– У комедії зберігалася необмежена свобода у виголошенні особистої насмішки над окремими громадянами з відвертим називанням їхніх імен.

– Образи комедії — карикатурні, узагальнені, а не індивідуальні.

– Сюжет має фантастичний характер, невідповідність дійсності якого й викликає комічний ефект.

Картка № 4

Побудова давньогрецької драми Своєрідним є не тільки виконання давньогрецької драми, але й сама її побудова. Пісні хору розподіляють її на частини. Початкова частина до вступу хору називається прологом; пісня, яку співає хор,— парод; подальші діалогічні частини називаються епісодіями; хорові партії між двома епісодіями — це стасими, тобто стоячі пісні, оскільки виконувалися вони хором стоячи. головною й необхідною приналежністю. Поєднуючи у собі декламацію, співи, танці і музику, вона де в чому нагадувала сучасну оперу, але своєрідного характеру їй надавали обстановка, одяг та гра акторів, урочиста мова дійових осіб, насичена художніми образами.

III. Узагальнення та систематизація вивченого

– Назвіть імена муз комедії і трагедії.

– На честь якого бога влаштовувались перші вистави?

– Як організовувалася демонстрація вистав?

– Розкажіть про будову грецького театру.

– Чим відрізняється давньогрецький театр від сучасного?

– Якими були актори грецького театру?

– Назвіть провідні жанри давньогрецької драми.

IV. Домашнє завдання

Вивчити конспект, склавши кросворд за даною темою.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчість Есхіла.

Інсценувати 2 уривки з п’єси Есхіла «Прометей закутий».

Icon of Svit Litk 8 (22) Svit Litk 8 (22) (149.2 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *