13 478 перегляд(ів)

Культура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях ху­дожньої культури. Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості

МЕТА: вчити розуміти значення художньої культури в розвитку люд­ства, значення понять «діалог культур», «духовна культура»; спонукати до художньої самоосвіти; розвивати вміння оціню­вати значущість мистецтва у культурному житті, виховувати  художній   смак

ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин, які відтворюють певний емоційний стан автора та записи мелодій, які передають почуття, емоції, мрії автора

ТИП УРОКУ:    вивчення нового матеріалу, лекція.

ХІД  УРОКУ

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

1. Оголошення теми та завдань уроку.

 

II.     ВСТУП.

КУЛЬТУРА І ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Культура — специфічний спосіб існування людини в природі.

Людина — єдиний носій свідомості, який досяг ступеня думки.

Чим гармонійніша взаємодія людини і природи, тим якісніше її життя з точ­ки зору культурного розвитку. Залучаючись до культури, людина стає людиною. У мові за поняттям «культурна людина» закріпилося значення, яке має на увазі дотримання людиною певних правил, норм, соціальних установок, які визначають її поведінку в суспільстві. Це добровільне визначення тих меж, які встанов­лені суспільством. У суспільстві мають бути ідеали, вони не можуть знаходити своє вираження тільки у матеріальному задоволенні, у вигоді. Дуже важливо розв’язувати питання духовного життя людей, утверджувати вікові цінності, які людство накопичувало протягом віків, передавало із покоління в покоління.

Культура формує особистість певного типу, якій притаманні ті чи інші мо­ральні якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетич­ні уподобання тощо.

Сама людина формує себе у процесі своєї діяльності, тому культура є мірою людського в людині, характеристикою розвитку людини як суспільної істоти.

Слово «культура» почало використовуватись як науковий термін з другої половини XVIII ст. — в епоху Просвітництва. Мислителів того часу турбува­ло питання про специфіку людського буття, про те, що обумовлено «людською природою» і що формує саму «людську природу». Просвітники прагнули знай­ти ідеали людського буття й визначити напрями розвитку соціального прогресу.

Тоді й виникла необхідність у спеціальному понятті, в якому була б логічно оформлена ідея існування особливостей людського буття, з якими пов’язаний розвиток здібностей людини, її розуму і духовного світу.

Розвиток цієї ідеї виявив два її аспекти:

•   культура трактувалась як засіб удосконалення людини, її духовного життя і моральності, виправлення недоліків і вад суспільства за допомогою про­світництва й виховання людей;

•   культура розглядалась як спосіб життя, що реально існує та історично змі­нюється. Його специфіка обумовлена рівнем розвитку людського розуму, науки, мистецтва, виховання, освіти.

Ці протиріччя стимулювали подальшу еволюцію уявлень про культуру.

•   Пригадайте, що таке духовна та художня культура.

 

III.    БЕСІДА «МИСТЕЦТВО – ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ»

Учні пригадують, що таке мистецька діяльність, художній образ, вислов­люють свої думки з приводу мистецької діяльності (як впливає творчий процес на формування особистості тощо).

 

IV.    ПРОДОВЖЕННЯ ЛЕКЦІЇ

В основі творів мистецтва лежить певна ідея в її емоційному, живому зоб­раженні. Кордон між художнім світом і світом реальним завжди був рухливим. Ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кож­ного виду мистецтва і неоднаковий для різних художніх епох. Художній образ може набувати характеру символічності, доки не втратить зв’язок з дійсністю і не перетвориться на нерозшифрований знак. І, навпаки, він може бути ілюзор­ним до певної межі, оскільки у мистецтва завжди є узагальнюючий момент.

Створення художнього образу та його сприйняття складають дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному змістовому просторі.

Художній образ — поєднання дійсності й творчої індивідуальності митця. Його створенню підпорядковується увесь комплекс усвідомленої та неусвідом-леної (спонтанної) діяльності суб’єкта. Образне мислення митця завжди несе відображення картини світу тієї епохи, в яку він творить. Митець — генератор ідей і носій світогляду одночасно, він той ланцюг, що пов’язує внутрішньо ху­дожні процеси і світоглядні настанови суспільства. Він надає імпульс, програ­му для переробки інформації, стимулює думку глядача, а глядач у свою чергу порівнює художній твір з дійсністю і намагається відтворити образ, який був в уяві митця. Але все ж істина для глядача — те, як він зрозумів твір, а не те, що відтворював художник.

Поміркуйте і наведіть приклади творів різних видів мистецтва щодо відоб­раження світу людини у мистецтві.

 

V.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготовка до семінару «Культура і її роль у суспільстві».

 

Орієнтовні завдання

Підготувати короткі дослідження мистецької діяльності окремих май­стрів різних напрямів: музикантів, співаків, художників, танцюристів й визна­чити, в чому полягає оригінальність їх творчого пошуку, як вони за допомогою мистецьких засобів виразності передають власні почуття, емоції, мрії тощо.

Icon of Urok Hudkul9 16 Urok Hudkul9 16 (13.3 KiB)

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *