338 перегляд(ів)

МОЯ БЕРІЗКА

Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора.

Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький са­джанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розм­ічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневи­ще у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно підтримував берізку, легенько підтрушуючи. Зробили красиву луночку, полили деревце. Я щодня бігав до своєї берізки, догля­дав, поливав. І вона прийнялася, зашуміла листочками.

Моє деревце — це радість і краса, це гарний настрій і задоволення від праці.
© В. В. Паращич, В. О. Казанова,
Л. Г. Морозова, Г. Г. Корницька,
О. Д. Марченко, Н. В. Кривка, 2006
© ТОВ Видавництво «Ранок», 2006
© ТОВ «Веста», 2006

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *