1 780 перегляд(ів)

Монгольська навала на українські землі

Мета:  

  • формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розви­ток українських земель;
  • розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних дже­релах для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів;
  • виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак, золотоординське ярмо.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: уроку засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

після цього уроку учні зможуть: показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;

застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;

називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі;

визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;

розвинути вміння знаходити необхідну інформа­цію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

 

ХІД УРОКУ

 

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IIАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

1)    Який період переживала Київська Русь у XIII ст.?

2)    У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?

Під час бесіди учні мають відзначити, що роздробленість при­звела до ослаблення Київської Русі, у зв’язку з чим і виникла небезпека захоплення її території іншими державами.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробле­ності, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека.

¾   Хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

Завдання.

Розглянувши ілюстрацію, поміркуйте:

1)   Звідки монголо-татари прийшли на руські землі?

2)    Яким було монгольське військо? Чому?

3)    Яким було його озброєння?

4)    Що вам відомо про монголо-татар?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Битва на річці Калка.

Розгляд питання про битву на річці Калка відбувається шля­хом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота з історичними джерелами.

Учні опрацьовують уривки з історичних джерел про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), піс­ля чого виконують завдання до них.

Із «Літопису Руського»

“У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: без­божні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Поло­вецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

Із «Тверського літопису»

Мстислав відправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам буде гірше від них»… І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області… і вирушили в похід проти татар. Почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших, і прийшли не на вас. А якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що вони вам чимало зла завдають…» Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар…

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами. …Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони та­бором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними ве­ликі чвари.

І так зустрілися полки… і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А та­тари наступали на руських князів і переслідували їх, б’ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі поляг­ли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили…

Запитання   та   завдання.

1)          Хто брав участь у битві на річці Калка?

2)          Хто переміг у цій битві?

3)          Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

4)          Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

2. Похід Батия на Русь.

Розгляд питання про похід Батия на Русь відбувається шляхом ознайомлення учнів з історичною довідкою та прослуховування повідомлення одного з учнів про взяття татарами Чернігова та Переяслава.

Історична довідка.

Батий (Бату; 1208—1255) — монгольський хан, онук Чингісхана. У 1237—1241 рр. очолив походи монголо-татарського війська у Східну Європу. У 1239 р. зруйнував Переяслав і Чернігів, 1240 р. — Київ. Засновник і хан (1243—1255 рр.) Золотої Орди.

Робота з картою.

Розгляньте карту «Боротьба з іноземними завойовниками» та відшукайте на ній шлях, яким рухалося військо Батия під час свого наступу на руські землі.

3. Оборона Києва від монголо-татар.

Розгляд питання про оборону Києва від монголо-татар відбу­вається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у дві групи, які опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого одна група дає відповіді на запитання, а друга робить рецензію на її виступ.

«Никонівський літопис» про оборону Києва від монголо-татар

У тому ж році (1240) прийшов хан Батий до міста Києва з ве­личезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості лю­дей, ївся земля була переповнена татарами. …Багато пороків било (у стіни) безперестанно, день і ніч, а городяни мужньо бо­ронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода. І послав Батий до городян із такими словами: «Якщо підкоритеся мені, буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждає­те і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили і проклинали його. Батий же дуже розгнівався звелів із великою люттю іти на приступ міста. І так за допомо­гою великої сили пророків пробили міські стіни і ввійшли в міс­то, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарили світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темрява від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татаризійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудилидругий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбіг­ли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто Київ…

Запитання.

1)          Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2)          Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3)          Який момент оборони Києва відображено на ілюстрації?

4)          Чим завершилася оборона Києва?

4. Золотоординське ярмо.

Розгляд питання щодо суті монголо-татарського ярма на ук­раїнських землях відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учні повертаються до роботи в групах та опрацювання джерел інформації, але цього разу відповіді на запитання дає друга гру­па, а перша робить рецензію на її виступ.

Римський посол Плано Карпіні про золотоординське

ярмо на руських землях

Татари пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Руській, зруйнували міста і кріпості, повбивали людей, обложи­ли Київ… і після довгої облоги взяли його і повбивали жителів міста; звідси, коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, що лежали в полі… Просу­ваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь.

…Вони ні з ким не укладають миру… бо мають від Чинґісхана наказ підкорити собі всі народи… і ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як із людей, так і з речей…

Чоловіків, що не мали дружин, забирали із собою; те саме роби­ли і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решті ж, за їх звичаєм, переписавши, наказували, щоб кожний, як малий так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину… Хто не заплатить цієї данини… лишається в рабстві. Так само посилають вони за володільцями земель, наказуючи їм з’явитися до себе негайно; коли ж ті приїжджають, то їм не віддають ніякої належної шани, а поводяться з ними, наче з підлими людьми; вони змушені давати великі подарунки воєводам, їх жінкам, чиновникам, тисячникам і сотникам; усі татари вза­галі, і навіть слуги їх, з великою надокучливістю просять у них подарунків… Інших же шукають нагоди вбити… Наміри ж їх полягають у тому, щоб самим володіти землею, а тому вишукують засобів знищувати благородних людей… У землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків (збирачів данини), волі яких повинні коритися як гер­цоги, так і взагалі всі. Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони невірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю…

Запитання.

1)       Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?

2)       Як була організована влада татар над Руссю?

3)       Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розви­ток українських земель?

Примітка: ярлик — документ, який видавався в Золотій Орді руським князям на право управляти підвладними їм землями.

 

 

 

 

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Історичний диктант.

Проводиться в усній формі.

1)           Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі в ХІІІ ст.,— це …

2)           Військо монголо-татар — це …

3)           Правителі монголо-татарських племен мали титул …

4)           Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це …

5)           Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася …

6)           Онук Чинґісхана, який розорив багато руських міст, – це …

7)           Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия,— це …

8)           Обороною Києва керував …

9)           Збирачі данини на українських землях — це …

10)      Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це …

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення про початок князювання Данила Галицького (го­тує один учень за бажанням).

 

 

Тема.   Монгольська навала на українські землі.

Мета:  

  • формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розви­ток українських земель;
  • розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних дже­релах для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів;
  • виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак, золотоординське ярмо.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: уроку засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

після цього уроку учні зможуть: показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;

застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;

називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі;

визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;

розвинути вміння знаходити необхідну інформа­цію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

 

ХІД УРОКУ

 

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IIАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

1)    Який період переживала Київська Русь у XIII ст.?

2)    У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?

Під час бесіди учні мають відзначити, що роздробленість при­звела до ослаблення Київської Русі, у зв’язку з чим і виникла небезпека захоплення її території іншими державами.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробле­ності, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека.

¾   Хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

Завдання.

Розглянувши ілюстрацію, поміркуйте:

1)   Звідки монголо-татари прийшли на руські землі?

2)    Яким було монгольське військо? Чому?

3)    Яким було його озброєння?

4)    Що вам відомо про монголо-татар?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Битва на річці Калка.

Розгляд питання про битву на річці Калка відбувається шля­хом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота з історичними джерелами.

Учні опрацьовують уривки з історичних джерел про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), піс­ля чого виконують завдання до них.

Із «Літопису Руського»

“У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: без­божні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Поло­вецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

Із «Тверського літопису»

Мстислав відправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам буде гірше від них»… І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області… і вирушили в похід проти татар. Почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших, і прийшли не на вас. А якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що вони вам чимало зла завдають…» Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар…

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами. …Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони та­бором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними ве­ликі чвари.

І так зустрілися полки… і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А та­тари наступали на руських князів і переслідували їх, б’ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі поляг­ли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили…

Запитання   та   завдання.

1)          Хто брав участь у битві на річці Калка?

2)          Хто переміг у цій битві?

3)          Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

4)          Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

2. Похід Батия на Русь.

Розгляд питання про похід Батия на Русь відбувається шляхом ознайомлення учнів з історичною довідкою та прослуховування повідомлення одного з учнів про взяття татарами Чернігова та Переяслава.

Історична довідка.

Батий (Бату; 1208—1255) — монгольський хан, онук Чингісхана. У 1237—1241 рр. очолив походи монголо-татарського війська у Східну Європу. У 1239 р. зруйнував Переяслав і Чернігів, 1240 р. — Київ. Засновник і хан (1243—1255 рр.) Золотої Орди.

Робота з картою.

Розгляньте карту «Боротьба з іноземними завойовниками» та відшукайте на ній шлях, яким рухалося військо Батия під час свого наступу на руські землі.

3. Оборона Києва від монголо-татар.

Розгляд питання про оборону Києва від монголо-татар відбу­вається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у дві групи, які опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого одна група дає відповіді на запитання, а друга робить рецензію на її виступ.

«Никонівський літопис» про оборону Києва від монголо-татар

У тому ж році (1240) прийшов хан Батий до міста Києва з ве­личезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості лю­дей, ївся земля була переповнена татарами. …Багато пороків било (у стіни) безперестанно, день і ніч, а городяни мужньо бо­ронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода. І послав Батий до городян із такими словами: «Якщо підкоритеся мені, буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждає­те і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили і проклинали його. Батий же дуже розгнівався звелів із великою люттю іти на приступ міста. І так за допомо­гою великої сили пророків пробили міські стіни і ввійшли в міс­то, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарили світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темрява від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татаризійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудилидругий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбіг­ли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто Київ…

Запитання.

1)          Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2)          Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3)          Який момент оборони Києва відображено на ілюстрації?

4)          Чим завершилася оборона Києва?

4. Золотоординське ярмо.

Розгляд питання щодо суті монголо-татарського ярма на ук­раїнських землях відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учні повертаються до роботи в групах та опрацювання джерел інформації, але цього разу відповіді на запитання дає друга гру­па, а перша робить рецензію на її виступ.

Римський посол Плано Карпіні про золотоординське

ярмо на руських землях

Татари пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Руській, зруйнували міста і кріпості, повбивали людей, обложи­ли Київ… і після довгої облоги взяли його і повбивали жителів міста; звідси, коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, що лежали в полі… Просу­ваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь.

…Вони ні з ким не укладають миру… бо мають від Чинґісхана наказ підкорити собі всі народи… і ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як із людей, так і з речей…

Чоловіків, що не мали дружин, забирали із собою; те саме роби­ли і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решті ж, за їх звичаєм, переписавши, наказували, щоб кожний, як малий так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину… Хто не заплатить цієї данини… лишається в рабстві. Так само посилають вони за володільцями земель, наказуючи їм з’явитися до себе негайно; коли ж ті приїжджають, то їм не віддають ніякої належної шани, а поводяться з ними, наче з підлими людьми; вони змушені давати великі подарунки воєводам, їх жінкам, чиновникам, тисячникам і сотникам; усі татари вза­галі, і навіть слуги їх, з великою надокучливістю просять у них подарунків… Інших же шукають нагоди вбити… Наміри ж їх полягають у тому, щоб самим володіти землею, а тому вишукують засобів знищувати благородних людей… У землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків (збирачів данини), волі яких повинні коритися як гер­цоги, так і взагалі всі. Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони невірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю…

Запитання.

1)       Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?

2)       Як була організована влада татар над Руссю?

3)       Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розви­ток українських земель?

Примітка: ярлик — документ, який видавався в Золотій Орді руським князям на право управляти підвладними їм землями.

 

 

 

 

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Історичний диктант.

Проводиться в усній формі.

1)           Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі в ХІІІ ст.,— це …

2)           Військо монголо-татар — це …

3)           Правителі монголо-татарських племен мали титул …

4)           Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це …

5)           Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася …

6)           Онук Чинґісхана, який розорив багато руських міст, – це …

7)           Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия,— це …

8)           Обороною Києва керував …

9)           Збирачі данини на українських землях — це …

10)      Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це …

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення про початок князювання Данила Галицького (го­тує один учень за бажанням).

Icon of Урок 22 Урок 22 (26.2 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *