7 869 перегляд(ів)

Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо)

МЕТА: охарактеризувати особливості архітектури II половини XVIII ст., познайомити дітей з пам’ятками архітектури рід­ного краю, розглянути вплив бароко і класицизму на архі­тектурні пам’ятки рідного краю, формувати систему цінніс­них орієнтацій, виховувати у дітей витонченість сприйняття творів мистецтва.

ХІД  УРОКУ

І.      ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення тами та завдань уроку.

 

ІІ.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

XVIII століття — доба розквіту та піднесення української національної куль­тури. Саме на цьому етапі Україна здійснила якісний прорив у всіх напрямках художньої творчості. Наприкінці XVIII ст. в українському мистецтві з’явилися ознаки нового європейського стилю — класицизму, але повноцінного виявлення він набув уже у наступному столітті.

Руїна кінця XVIII століття накладала відповідний карб на всі напрями ду­ховного життя, спричинила занепад професійної художньої творчості. Під ти­ском украй несприятливих історичних реалій висхідний розвиток художньої культури було загальмовано. В українській архітектурі II половини XVIII ст. співіснували різні стилі. Вашій увазі пропоную розглянути стилі бароко, роко­ко і класицизму в Україні та країнах Європи.

 

III.    ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Учитель. Заслухаємо доповіді учнів.

(Розповіді супроводжуються переглядом архітектурних споруд.)

 

 Бароко

Для українського бароко характерні зовнішні ознаки: динамічність форм, нерівність та розірваність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Проте водночас  воно має власні духовні витоки. В оригінальних формах нього стилю зводив будівлі Степан Ковнір. За його участю споруджено ковнірський корпус, дзві­ниці на Дальній і Ближній печерах Києво-Печерської лаври, Кловський палац у Києві, церкву Антонія і Феодосія у Василькові. Кращі риси українського ба­роко розвинув Іван Григорович-Барський. Першою роботою будівничого ста­ло спорудження міського водогону в Києві. Центральною спорудою в його ро­боті був павільйон-фонтан «Феліціан». За його проектами у Києві споруджено Надбрамну церкву з дзвіницею у Кирилівському монастирі, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного на Подолі, бурсу Києво-Могилянської академії, дзвіницю Успенського собору.

У творчості простежуються перші паростки класицизму.

Першим зразком стилю бароко можна вважати церкву Іль-Джезу в Італії, архітекторами якої є Дж. Б. де Віньоло та Дж. дела Порте. Великий вклад у ство­рення церковної архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франче-ско Барроміні, Лоренцо Берніні.

За часів Єлизавети Петрівни розцвітає бароко в Росії. Представником цьо­го стилю був італієць Франческо Бартоломсо Растреллі (Зимовий палац, Вели­кий палац у Петергофі, палац Катерини у Царському Селі, собор Воскресіння у Смольному монастирі).

Записи

Риси бароко: динамічність форм, нерівність та ршірпаність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Великий вклад у створення цсркошшї архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франческо Барроміні, Лоренцо Берніні.

 

Рококо

Рококо у Франції виникло в останні роки правління короля Людовіка XIV. Більшість будівель рококо — власні будинки французької аристократії. В епоху рококо побудований готель Субіз у Парижі, ансамбль трьох майданів у Лота­рингії, цей ансамбль завершив епоху рококо.

В середині XVIII століття в українську архітектуру прийшов новий захід­ноєвропейський стиль рококо. Він є подальшим розвитком бароко і відрізняєть­ся від нього деталями декоративного оздоблення. На зміну досить важким і гро­міздким барочним формам приходять делікатні ажурні прикраси рококо. Будівлі в цьому стилі на українських землях споруджувалися переважно за проектами іноземних будівничих. У стилі рококо збудовані Андріївська церква у Києві за проектом В. Растреллі, Собор Святого Юра у Львові — архітектором М. Ур-банік та Я. де Вітт, міська ратуша в Бучачі — архітектор Б. Меретіні.

Записи

Риси рококо: витонченість, грайливість, легка розважність. Виявився стиль у декоративних мотивах. Прийшов стиль із Франції

 

Класицизм

В архітектурі утвердився новий художній напрямок — класицизм, що ґрун­тувався на античних традиціях мистецтва Давньої Греції та Давнього Риму. Осно­вним принципом архітектури стало застосування античної ордерної системи на тлі простих і чітких геометричних форм. Як і в усій Європі, в Україні з кін­ця XVIII століття будуються поміщицькі маєтки з великими парками, пишними палацами й численними службовими приміщеннями. Класицизм був своєрід­ною реакцією на бурхливий і напружений стиль бароко. У спокійних і суворих класичних формах зведено палаци гетьмана К. Розумовського в Почепі, Яготині, Глухові, Батурині (архітектор Ч. Камерон), палац П. Заводського в Ляличах (ар­хітектор Д. Каваренгі).

В архітектурі Франції перехід від замку до палацу можна простежити, порівнявши дві будівлі: Люксембурзький палац у Парижі та палац Мезон-Лаф-фід під Парижем. Саме у Франції сформувався новий стиль у мистецтві — кла­сицизм. Вершиною розвитку нового напрямку в архітектурі став Версаль — ре­зиденція французьких королів.

Жоден із європейських стилів не існував у мистецтві Англії у XVII—XVIII ст. тому що вони прийшли до Англії пізніше. Риси бароко і класицизму могли пе­реплітатися у творчості одного зодчого або навіть в одній будівлі. Зміни в анг­лійській архітектурі прийшли з ім’ям Ініго Джонса («Куниз-Хаус», «Банкетінг-Хаус») та Крістофера Рена («Собор Св. Павла»).

Записи

Класицизм сформувався у Франції. Вершина розвитку цього напряму – Версаль.

 

IV.    РОЗГЛЯД    ПАМ’ЯТНИКА    АРХІТЕКТУРИ    МИХАЙЛО-АРХАНГЕЛЬСЬКОІ ЦЕРКВИ

Учитель.

Михайлівська церква була побудована в 1787 році, тобто в той час, коли класицизм ще тільки входив у моду. Невідомі будівники з простих російських та українських селян побудували цей монументальний пам’ятник архітектури. Він не відрізняється особливою пишністю форм, хоча саме вони притаманні українському зодчому. Тут інша школа. Більшість будинків, палаців і культових споруджень ще будувалися за старими зразками. Тут перед глядачем постала чітка архітектурна гармонія із найпростіших просторових гам. Будинок різко відрізнявся від сучасних. Інші ритми, композиція, деталі. Пам’ятники, які збереглися, підтверджують це.

Споруда одна з перших на Південній Україні — витвір суворої класики, без завитків і різьблення, які відрізняли українське бароко.

У наш час частину будови приписують поміщикам Міоковичам. Це тому, що на стіні південного переділу за колонами портика зберігся меморіальний надпис: «Состроена Авраамом и Исааком Миоковичами, 1787 г.».

Зовнішньому вигляду церкви цілком відповідає його інтер’єр, являючи со­бою високий, світлий зал без хор, який переходить у високий простір. Тут роз­міщений невеликий круглий зал, він представляє собою ротонду, вписану у куб зовнішнього об’єму, увінчану сферичним куполом. Стовпів і колон приміщення не має. Підробних коштовностей немає.

Живопис під куполом і на лопатках люнет — масляний. Картини являють собою біблійні мотиви. Ці малюнки мають художню та історичну цінність. Знач­ну художню цінність мав дерев’яний іконостас, але він не зберігся.

У центральному барабані — купольне сферичне покриття. Дах залізний, на­гадує дзвони. По колу барабана розташовані напівкруглі вікна. Вежа побудована в стилі строгого класицизму, однак, не дивлячись на це має свій неповторний ві­зерунок. Будова має ще два входи, але на даний час їх не використовують. Вхід до дзвіниці (головний вхід) побудований у вигляді арки. Над ними розташовані ікони, присвячені життю і проголошенню дива Архангелом Михайлом.

Західна башта була збудована пізніше основної будівлі, але з того ж матеріа­лу. Будівля збудована практично і міцно. Тошцииа стін дорівнює 1,3 м. Панів­ний фасад будівлі охоплює два поверхи. Верхній і нижній шар вікон повторю­ються в розмірах по усій будівлі. Фундамент міцно тримає стіни будівлі. При основі блоки більші, ніж при карнизі. Узорів на стінах немає, крім природного візерунка каміння.

 Записи

Михайлівська церква була побудована у 1787 році. Споруда одна із пер­ших на Південній Україні — витвір суворої класики, без лавитків і різьби, які відрізняли українське бароко. Архітекторами церкви вважають братів Міоковичів — Авраама та Ісаака.

 

V.     ВИС

Сьогодні ми познайомилися з видами архітектури — бароко, рококо, класицизм. Побачили, у чому їхня різниця. Познайомилися з найвидатнішими архітекторами та їх роботами, а також дізналися про витвір мистецтва, яке знаходиться в нашому селі. Михайло-Архангельська церква для нас — це частина нашої історії, це гордість нашого села. Адже тільки відчуваючи гордість за досягнення того, що маємо, що ми збережемо для майбутнього — ми можемо сподіватись, що молоді українці виростуть справжніми патріотами.

 

VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати відгук на тему «Пам’ятки нашого селища».

Icon of Urok Hudkul9 27 Urok Hudkul9 27 (18.5 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *