5 168 перегляд(ів)

Первісні музичні інструменти. Музична куль­тура східних слов’ян, античних міст Північ-ного Причорномор’я. Музична культура Київської держави

МЕТА: ознайомити учнів із первісними і стародавніми інструментами ук­раїнського народу; простежити процес розвитку музичної куль­тури Київської держави; ознайомити з виглядом стародавніх інструмент-тів, дати уявлення про їх звучання; формувати в учнів уміння працювати у групах, самостійно знахо­дити відповідний навчальний матеріал, аналізувати та опрацьову­вати його; розвивати в учнів навички самостійно­го пошуку інформації у рамках роботи над проектом; формувати навички роботи з мульти-медійною системою, пошуку інформації в мережі Інтернет;виховувати інтерес і повагу до творчої спадщини українсько­го народу: виховувати бажання зберігати і розвивати музичний фольклор

 

ТИП УРОКУ: комбінований, на основі інтерактивних методів.

 

ХІД  УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оголошується тема та завдання уроку.

Слово вчителя

Два тижні тому ви отримали завдання і працювали самостійно у групах. Сьогодні я очікую на високий рівень результатів вашої діяльності, бажаю вам отримати задоволення від роботи. А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Учні розповідають про свої очікування.)

 

Учитель. Запрошую до перевірки готовності груп до роботи. (Учитель опитує і перевіряє готовність груп: «Етнографи», «Гудаки», «Сурмачі», «Інтернет-група», «Виконавці», «Експерти».)

 

II.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Український народ має славу дуже музичного народу. Музичні традиції на території сучасної України існують із доісторичних часів.

Відносно походження музичного мистецтва висувалися різні гіпотези, згід­но з якими витоками мистецтва були інтонації збудженого мовлення (Г. Спенсер), спів птахів і тварин (Ч. Дарвін), ритми роботи первісних людей (К. Бюхер), їхні звукові сигнали (К. Штумпф), магічні заклинання (Ж. Ком-бар’є). У сучасній науці, яка спирається на археологічні та етнографічні дослідження, вважається, що музика поступово виділилася з первісного синкретичного прамистецтва, що містило в собі зародки танцю, поезії та інших видів мистецтва.

Запитання до учнів

•   Із якого часу наші пращури почали користуватися першими музичними інс­трументами?

•   Як виглядали ці музичні інструменти? На яких заходах їх використову­вали?

•   Як змінювались із часом музичні інструменти?

•   Які існують групи інструментів? Як вони звучать?

•   На яких заходах звучали музичні інструменти в епоху Київської Русі?

•   Чи можемо ми навчитись грати на стародавніх музичних інструментах?

Уважно слідкувати за вашою роботою й оцінювати її буде група «Експер­тів». Для цього вони мають оціночний бланк.

 

III.   ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Матеріал подається у формі драматичного спектаклю, де учитель виступає ведучим.

Дійові особи:  Ведучий; Учні

Ведучий. Слово надається групі «Етнографів».

Учень

На думку вчених, найдавніші прояви музичного мистецтва у наших пращурів спостерігалися вже приблизно сорок тисяч років тому. Серед знайде­них предметів ужитку тих часів трапляються первісні музичні інструменти або їхні зображення на посуді чи коштовностях.

У Маріупольському могильнику 1931 р. знайдено сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, а львівська археологічна експедиція 1953 р. знайшла на стоянці Молодове Чернівецької області флейту з рогу північного оленя. Вчені вважають, що це найдосконаліший з усіх відомих палеолітичних музичних інс­трументів. Він має один поздовжній штучний отвір і чотири поперечних у найтоншій, спеціально обробленій мундштучній частині, а в нижній частині — ще два невеликі отвори.

Збагачують наші уявлення про давній музичний інструментарій і археоло­гічні знахідки на Мізинській палеолітичній стоянці поблизу Чернігова. Тут уче­ним пощастило натрапити на цілий Інструментальний комплекс з ударних інс­трументів, виготовлений ц різних кісток мамонта: лопатки, стегна, тазу і щелепи та черепу. Він був створений нашими пращурами для озвучування обрядових ритуалів.

 

Учень.

Виділення музики в самостійний вид мистецтва відбувалося в пе­ріод розкладу первісного суспільства. У цю епоху в міфах різних народів фіксу­ють уяву про музику як про могутню силу, що здатна керувати природою, при­боркувати тварин та зцілювати людей.

Музика супроводжувала життя від народження до смерті. Відтак, музичні інструменти входили у повсякденне життя з давніх часів.

 

Учень.

Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготов­лялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкаралупи горіха, дерева тощо. ЦІ інструменти застосовувалися в повсяк-денному житті наших пращурів. Уже в ті часи існувало три різновиди духових інструментів, що відріз­нялися певними засобами звукоутворення. Це — свистячі (прототип і родона­чальник флейти), язичкові (прародич усіх дерев’яних духових інструментів, де звук утворюється за допомогою коливання повітряним струменем тростинки) і лійкоподібні, де звук витягається вібрацією губ за допомогою мундштука (пра­щури сучасних мідних духових інструментів).

 

Учень.

У побуті древніх,слов’ян докиївського періоду (до IX ст.) духові інструменти широко викорис-товувалися. Підтвердження цього — унікальні ек­спонати, виявлені при археологічних розкопках у басейні Дністра в с. Молоде Чернівецької області. У древніх відкладеннях, чий вік сягає 18 тис. р., знайдено прототип сучасної флейти. Це сорокасантиметрова кістка тварини, в якій зроб­лено три отвори для створення звуків різної висоти. На думку вчених, такі інс­трументи застосовувалися під час полю-вання. Під час розкопок пізніших відкла­день знайдено інший інструмент, на якому було вже чотири отвори, що свідчить про еволюцію цього -«видовженого» музичного інструмента.

 

Учень.

На фресках північної вежі Софійського собору в Києві можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Йдеться про зображен­ня на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придворних музикантів. Один із інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой. Під час археологічних розкопок не­одноразово траплялися свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів. Ці найпростіші древні інструменти також можна віднести до сімейства флей­тових.

До групи амбушурних або мундштукових інструментів належать роги та дерев’яні труби різних розмірів. Прикладом можуть служити гуцульські трем­біти, які є вівчарськими трубами, що дійшли до нас із давніх часів.

Цікаво, що багато стародавніх музичних інструментів, наприклад, такі, як сопілки, сурми, труби, бубни й багато інших, збереглися і дійшли до наших днів без особливих змін.

Старовинні музичні інструменти

 

Струнні інструменти

Духові інструменти

Шумові інструменти

Гудок

Сопілка

Барабан

Гуслі

Зозулка

Брязкальця

Козобас

Кувиці, кувички

Бубон

Ліра

Ріг, ріжок

 

Цитра

Сурма

 
 

Свиріль

 

Ведучий.

Дякуємо за цікаву доповідь. Послухаймо групу «Гудаки», яка самостійно знаходила і опрацьовувала матеріали, пов’язані зі старовинними струнними інструментами.

 

Учень. Інструментів струнної групи існує дуже багато.

Учень.

Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент із корпусом грушо­видної форми, на якому грали лукоподібним смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи — ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній струні: дві інші зву­чали як бурдонні, тобто на постійній висоті.

 

Учень.

Гуслі — старовинний щипковий музичний інструмент слов’янського походження, у якому струни натягнуто на трикутний дерев’яний резонаторний ящик. Виконавець на гуслях називається гуслярем. Звук отримують при защи­пуванні струни пальцем.

 

Ведучий.

Дякуємо групі «Гудаки» за висвітлен­ня питання! Запрошую групу «Сурмачі»: вони готували розповідь про старовинні духові інструменти.

 

Учень. Кувиці або кувички — ребро, свирилі, — духовий інструмент (типу флейти Пана.)

Учень.

Сурма — старовинний військовий духовий інструмент, виготовле­ний із дерева; грали на ньому «сурмачі». Сурму послідово витіснили мідні інс­трументи.

 

Учень.

Сопілка — народний духовий музичний інструмент, в Україні відо­мий із княжих часів. Виготовлявся з калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30—40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5—6 діро­чок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра.

 

Учень.

Зозулка — окарина, гусеня — духовий інструмент, з корпусом яй­цеподібної форми. Має патрубок зі свистковим отвором для отримання звуку. Для зміни висоти тону в корпусі є 7—10 отворів.

 

Ведучий. Дякуємо групі -«Сурмачі» за цікаву розповідь. Ми почули ін­формацію про те, які існували старовинні музичні інструменти. А от те, як деякі з них звучать, спробує показати нам група «Виконавці».

 

Учень.

Для того, щоб пограти на бубні, дзвіночку, нам потрібно вивчити українську народну обрядову пісню «Не йди, не йди дощику». (Учитель роздає текст і ноти пісні, організовує розучування.)

 

Учень.

Пропонуємо вам проспівати пісню, а ми будемо вам акомпанувати на музичних інструментах (виконують.)

А зараз пропонуємо бажаючим спробувати виконати ритмічний малюнок пісні на бубоні, дзвіночку (виконують.)

Ведучий.

Давайте повернемося до часів Київської Русі і дізнаємося, як іде використовувалися музичні інструменти. Будь ласка, група «Етнографи».

 

Учень.

У часи Київської Русі з нагоди усіляких свят і віншувань органі­зовувалися різні ігри й танки. Це був давній слов’янський звичай: «Сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні»,— оповідає літописець про давні народні забави. На такі веселі сходини були призначені окремі витоптані май­дани, що також звалися ігрищами: «Ігрища втолочені, й людей велика сила, що починають пхати один одного»,— нарікає один проповідник. А втім ігри відбу­валися й на вулицях, і вже у ті часи масове перебування на вулиці означало на­родну забаву.

 

Учень.

Найперші згадки про труби зустрічаються в описі облоги Києва пе­ченігами в 960 р. Городяни провістили про своє безвихідне становище воїнів воєводи Притича, що стояли на іншому березі Дніпра. Ті сіли у човни й засурмили у труби. До них приєдналися міські трубачі. Печеніги вирішили, що на допомогу їхнім ворогам прийшов князь Святослав, і побігли від міста геть.

Трубачам відвели велику роль у військових походах. От як описується похід на Болгарію київського князя Святослава: «Повеле воем обрачитесь і пойде полк по полце бьюще в бубони, і в труби, і в сопіли», У «Сказанні про Мамаєве побоїще» згадується, що перед битвою з татарами «начаша гласи трубні від обох країн зніматися».

 

Учень.

Якщо уважно роздивитися фрески північної вежі Софійського со­бору в Києві, то можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Це зображені на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придвор­них музикантів. Один з інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой.           -.

 

Ведучий. Дякуємо вам за виступ і запрошуємо «Інтернет-групу».

Учень.

Нашим завданням було відшукати в Мережі фотографії, зобра­ження музичних інструментів, музикантів, книжкові мініатюри, відеокліпи фольклорних груп. Запрошуємо подивитися цікавий відеокліп групи «Ательє Драбина» під керівництвом Сави Бориса, м. Харків. (Демонструється віде­окліп на пісню «Божмалє», звучать архаїчні музичні інструменти східних слов’ян.)

 

Учитель.

Після такого виконання, мабуть, хочеться і вам зайнятись твор­чістю. Кожна група може брати участь у творчій роботі. За найкраще виконання групі додається шість балів.

 

IV.   ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Слово вчителя

Пропонуються римовані слова, з яких ви спробуєте скласти вірш. Час ви­конання — 2 хвилини.

Слова (орієнтовно):

труба боротьба; ліра віра; тарабан — барабан; кувички — синички.

 

Учитель  Запрошую прочитати свої вірші. (Учні зачитують.)

Учитель. Підійшов час послухати групу «Експертів»

Оціночний бланк

(Виставляється одна оцінка у рядку.)

1. Зміст:

якість інформаційного матеріалу

                       
логічна послідовність викладеного матеріалу
                       
повнота інформації за темою
                       
результативність дослідження питання
                       

2.    Графіка та інші матеріали: — використання фото і зображень

                       

відео-матеріали

                       

інша візуальна інформація

                       

Загальний бал:

 

V.    ПІДСУМОК УРОКУ

Слово вчителя

У культурному житті нашого народу музика завжди відігравала важливу роль. Інструментальна музика є надзвичайно важливим елементом національної культури. Готуючись до уроку і виступаючи з доповідями, ви довели, що розви­ток музики, зокрема музичних інструментів є одним із проявів духовності на­шого народу.

На початку уроку ви розповідали, що очікуєте від уроку. Чи справдилися ва­ші очікування? (Учні розповідають про свої враження, результати очікування.)

 

VІ.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти розрізняти стародавні музичні інструменти за групами (духові, струн­ні, шумові), виглядом, звучанням.

Icon of Hud Kul10 5 Hud Kul10 5 (26.9 KiB)

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *