614 перегляд(ів)

План-конспект уроку: Коефіцієнт

Мета: використовуючи знання учнів про правила і властивості мно­ження раціональних чисел, сформувати їх уявлення про спосіб перетво­рення добутку, що містить числові та буквені множники, зміст поняття «коефіцієнт» та виробити вміння обчислювати коефіцієнти буквених виразів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

@ Задля економії часу на уроці перевіряємо домашнє завдання у зо­шитах лише «слабких» учнів (перед уроком), а на уроці проводимо тільки перевірку правильності виконання завдань (учні відповіда­ють з місць, або в ігровій формі: заготовляємо картки із відповідя­ми і в довільному порядку показуємо учням, а вони визначають, , відповідно до якого завдання показане число).

 

II. Актуалізація опорних знань

Усні вправи

  1. 1.     Обчисліть найбільш зручним способом:

а) (-2) · (-37) · (-5);       б) (-25) · 106 · (-4);       в) -4 · (-0,81) · 25;

г) .(-8) · ;         д) -2,5 · (-13,4) · 40;     є) (-1,23) · (-4) · (-5) · (-5);

ж) ; з) 5 · (-0,02) ·  · (-4,2) · 0.

Якими властивостями множення ви користувались?

  1. 2.     Прочитайте записи. Що вони означають? 2а;; 3аb.
  2. 3.     Використовуючи сполучну та переставну властивості множення,
    спростіть вираз:

a) 2a · 3b; б) 0,2a · 3b;  в) 0,2а · 0,3b;  г) а · b; д) ·3b.

  1. 4.     Замість * поставте таке число, щоб рівності були правильними:

* а = а;* = -а; * 0 = 0.

 

III. Формування знань

Головною метою уроку (це і є змістом нового для учнів матеріалу) є поняття коефіцієнта буквеного виразу. (Із застосуванням сполучної та переставної властивості множення для спрощення буквених виразів учні знайомі ще з 5 класу). Тому розглянувши декілька типових прикладів, вводимо поняття «коефіцієнт буквеного виразу», а також не забуваємо про особливі випадки (коли коефіцієнт дорівнює 1 або -1).

План викладення нового матеріалу

  1. 1.     Поняття коефіцієнта

Єдиний числовий множник у добутку — це коефіцієнт. Приклад: -0,5а — коефіцієнт -0,5; -4ab коефіцієнт -4.

@ Зазвичай коефіцієнт пишуть на першому місці в добутку.

  1. 2.     Як знайти коефіцієнт буквеного виразу?

Якщо числовий множник — єдиний, то він і є коефіцієнтом — пи­шемо його на першому місці.

Якщо в добутку кілька числових множників, використовуємо спо­лучну та переставну властивості множення і спрощуємо вираз: єдиний числовий множник, що утвориться, буде коефіцієнтом.

Наприклад. У виразі -5b · 7с = (-5 · 7) · (b · с) = -35bс коефіцієнт -35.

  1. 3.     Особливі випадки

Ви вже знаєте (див. усні вправи 4), що а · 1 = а, а · (-1) = -а, тому домо­вимося, що коефіцієнт 1 або -1 ми писати будемо не повністю, а саме запишемо тільки знак «+» або «-».

Наприклад. У виразі abc — коефіцієнт 1, а у виразі dce — коефіцієнт -1.

 

IV. Вироблення вмінь

Усні вправи

  1. 1.     Назвіть коефіцієнт добутку:

а) 7а; b; -8с; –х; 2у; -1,8m; б) a; –b; х; y; –z; m; п.

  1. 2.     Обчисліть коефіцієнт добутку:
    а) 5b · (-3с); б) а · (b); в) –а · (-b); г) –а ·(+2b).

Письмові вправи

@ На цьому уроці продовжується робота з відпрацювання навичок спрощення буквених виразів із застосуванням переставної та сполучної властивостей множення. До цього додається завдання виробити вміння знаходити коефіцієнт у буквеному виразі. Атому перед розв’язуванням письмових вправ ще раз звертаємося до плану (див. п. ПІ) і наголошуємо, що коефіцієнт буквеного вира­зу — це єдиний числовий множник у добутку, тому, перш ніж знайти коефіцієнт, обов’язково спростити вираз. Розв’язуємо вправи.

  1. 1.     Спростіть вираз та знайдіть його коефіцієнт:

а) -7,2 · x · 10;  б) 2,5 · a · (-4) · 6; в) -2,4 · х · (-3); г) -8 · 5 · a · (-2) · b;

д) -5a · · 2;  є) –а · · 4b.

  1. 2.     Спростіть вираз: а) -6,4 ·  · ; б) 5,25 · x · ·;

в) -0,01х · ·; г) 16х · 0,1у · 9.

Додаткові вправи

  1. 3.     Серед трьох різних чисел a, b і с число а є найменшим, а число с —
    найбільшим. Знайдіть знак числа b, якщо:

a) abc > 0 i ac < 0; б) abc > 0 i ac > 0; в) аbс > 0 і а + с = 0;

г) abc < 0 i ab < 0; д) abc < 0 i c > 0; е) а + b = 0.

Узагальнення вивчення правил і властивостей множення раціональ­них чисел.

  1. 4.     Із міста А до міста В, відстань між якими 450 км, виїхав автомобіль зі
    швидкістю 75 км\год. На якій відстані від міста В буде автомобіль че­рез t год? Складіть вираз для розв’язання задачі та знайдіть його зна­чення, якщо/ = 2год; 3,5 год.

Повторюємо задачі на рух;

  1. 5.     Логічні вправи на повторення.
    Який рисунок пропущено?

 

?

 

V. Підсумки уроку

Тестові запитання

1) У виразі 3а · 2b коефіцієнт: а) -3; б) 2; в) -32; г) -6.

2) У виразі abc коефіцієнт: а) а; б) –а; в) abc; г) -1.

 

VI. Домашнє завдання

  1. 1.     Спростіть вираз та знайдіть його коефіцієнт:

а) х · (-1,5) · 4; б) -0,8 · а · (-5) · 15; в) -2,5х · у · (0,4); г) –х · 0,5у;

д) -··25а·14; є) 64а···.

  1. 2.     Спростіть вираз: а) -24··; б) 0,25ас·3·.
  2. 3.     Із міст А і В, відстань між якими 420 км, одночасно виїхали назустріч один одному два автомобілі. Швидкість одного з них 70 км/год, а другого — 75 км/год. Яка відстань буде між автомобілями через t год? Складіть вираз для розв’язання задачі та знайдіть його значення, якщо t = 1,5 год;  2 год.
Icon of Urok 89 Urok 89 (27.6 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *