574 перегляд(ів)

План-конспект: Виникнення рільництва і скотарства

Мета:

  • розповісти про появу господарства, що ґрунтується на ви­робництві, розкрити роль рільництва та скотарства в житті людини;
  • сформувати навички роботи з історичною схемою;
  • показати взаємозв’язок між розвитком знарядь праці та розвитком людського суспільства.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

називати хронологічні межі палеоліту, неоліту, енеоліту та часів бронзового віку; основ­ні заняття людей за різних періодів первісного суспіль­ства; головні винаходи людства доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту;

показувати на карті території розселення представників землеробських та скотарських культур;

застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя та терміни: «мезоліт», «неоліт», «енеоліт», «осілий і ко­човий способи життя»;

порівнювати способи життя носіїв землеробських та скотарських культур за часів енеоліту.

Тип уроку: комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IIАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)    До якого часу вчені відносять існування кроманьйонця? На­звіть місця розселення кроманьйонців.

2)    Чи відрізнявся кроманьйонець від неандертальця зовнішнім виглядом?

3)    Який значний технічний винахід здійснили кроманьйонці?

4)    Що називається родовою общиною?

5)    У чому відмінність між людським стадом і общиною?

6)    Чому перший етап родової общини називався матріархатом?

7)    Що таке привласнюючі форми господарської діяльності?

У своїх відповідях учні відзначають, що основними заняттями пер­вісних людей були полювання і збиральництво, тобто людина одер­жувала від природи необхідні продукти в готовому вигляді.

IIIВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Криза мисливства.

2.  Перші землероби та скотарі.

3.  Зародження ремесла. Найдавніші металурги.

4.  Розвиток громади. Первісні системи влади.

 

1.  Криза мисливства.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповідь на за­питання.

— Чому мисливство перестало бути основним заняттям людини, яке забезпечувало її їжею?

Опрацьовуючи це питання, доцільно розглянути поняття «осілий і кочовий способи життя».

Робота в парах.

Учні об’єднуються в дві групи: Хмаринки і Сонечки. Протягом трьох хвилин Хмаринки на аркуші паперу записують основні риси осілого способу життя, а Сонечки — кочового. Упродовж наступних трьох хвилин учні в парах Хмаринка—Сонечко обмінюються наробками і намагаються відповісти на питання:

— Чим відрізняються осілий і кочовий способи життя? При підбитті підсумків учитель пропонує групам представити ре­зультати роботи на загал. Основні риси осілого та кочового способів життя можна записувати на дошці.

2.  Перші землероби та скотарі.

Розповідь учителя.

Чоловіки ходили на полювання, жінки займалися збиральни­цтвом. Щоб зручніше було зрізати колосся дикорослих злаків, вони винайшли серпи. Найдавніші серпи складалися з дрібних і гострих кремінних пластинок, уставлених у кістку, ріг або дерев’яне руків’я. Жінки приносили злаки до селища й розтирали зерна на зєрнотерках, що складалися з двох пласких каменів. На тому місці, де зерно подрібнювалося, наступного року виростало колосся. Згодом люди почали розкидати зерна по розчищеній ділянці землі біля стоянки і чекати, коли з них виросте, колосся пшениці. Коли врожай достигав, вони збирали зерно, забезпечуючи себе їжею відразу на кілька міся­ців. Так виникло рільництво.

Коментоване читання.

Прочитайте текст параграфа і складіть схему. У разі потреби вчи­тель доповнює та пояснює основні положення питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Господарство, що ґрунтується на виробництві

 

 

Рільництво

 

Скотарство

 

Ремесло

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова інформація

Для того щоб вижити, людина повинна бути дуже спостережли­вою: стежити за змінами погодних умов, вивчати властивості рос­лин, запам’ятовувати звички тварин. Люди помітили, що під час полювання разом із ними пораненого звіра переслідували дикі соба­ки. Траплялося, що собаки раніше за людину наздоганяли знесиле­ну тварину. Підбігши, мисливці вбивали жертву, обробляли тушу, а викинуті нутрощі діставалися собакам. Дикі пси підбігали до са­мого людського житла, харчувалися покиддю, часто попереджали гавканням про наближення інших тварин. Собака став першою свій­ською твариною, він допомагав людині на полюванні.

Траплялося, що під час полювання собака знаходив лігво дикої свині. Мисливці вбивали звіра, а його дитинчат приносили живими до селища. Завдяки використанню лука і стріл у людей стало більше м’яса, тож не було необхідності з’їдати поросят відразу. Їх тримали в загорожі. Так само, імовірно, чинили і з упійманими козенятами. Живучи біля людей, тварини звикали до них. Поступово люди при­ручили свиней, кіз, овець, корів. Так виникло скотарство.

3.  Зародження ремесла. Найдавніші металурги.

Розповідь учителя.

Людина перейшла до осілого способу життя. Не було необхідності, витрачати багато часу на пошуки їжі, з’явилася можливість зайнятися ремеслом — робити більш досконалі знаряддя праці, одяг. Зі збільшенням кількості їжі, винайденням різних способів її приготування виникла необхідність у посуді.

Найдавніший посуд видовбували з дерева або плели з лози, потім обмазували сирою глиною. У ньому можна було носити воду. Такий посуд міг потрапити у вогонь. Дерево згоряло, а глина ставала ще міц­нішою. Можливо, так людина створила новий матеріал, що не зустрі­чається в природі,— кераміку.

Люди навчилися плести кошики, килимки, ятери для риби з гнуч­кої лози верби, очищеної від кори. Це вміння вони використовували для виготовлення тканин, скручуючи нитки з вовни овець або волокон льону. Так з’явилися прядіння і ткацтво. Спочатку ткацтвом займалися вручну, потім був винайдений ткацький верстат. Одяг людей, який шили з лляних і вовняних тканин, став більш зручним і легким.

Ще одним великим відкриттям людини стало використання металів. Першими металевими знаряддями праці були вироби з міді: сокири, рибальські гачки, голки, шила. Мідні знаряддя перевершували своїми якостями кам’яні, хоч і не витіснили їх. Мідь була досить м’яким металом. Але початок було покладено. Із використанням бронзи настав справжній вік металів.

4.   Розвиток громади. Первісні системи влади.

Евристична бесіда.

1)    Чи зберігалася необхідність у колективному веденні господар­ства, коли в людей стало більше хліба, овочів, м’яса й молока?

2)    Чи могла кожна родина самостійно господарювати, використо­вуючи більш досконалі знаряддя праці?

3)    У яких випадках родини об’єднувалися для спільної роботи?

4)    Хто міг керувати розподілом землі й життям общини загалом? Під час бесіди учні за допомогою вчителя доходять висновку, що в умовах переходу від привласнюючих форм господарства до тих, що ґрунтуються на виробництві, розвитку ремесел, поліпшенні знарядь праці, відпала необхідність усій общині працювати спільно. Рід ді­литься на родини, кожна з яких починає господарювати самостійно. Родини, що жили по сусідству, об’єднувалися для виконання важких робіт: корчування лісу, прокладання каналів для відведення води. У спільному користуванні залишалася частина землі — луки для ви­пасу худоби, ліси, а також водойми. Решта землі ділилася на ділянки для кожної родини. До складу общини, що формувалася, входили не тільки родичі, але й сусіди, тобто на зміну родовій общині прийшла сусідська община. Усередині общини формується знать — нащадки родових старійшин і племінних вождів, що керували розподілом зем­лі та общиною загалом, стягували з общинників данину — частину врожаю та приплоду худоби.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота зі схемою.

Первісне стадо

Заповніть пропуски в схемі «Розвиток людського суспільства»

Матріархат

 

Патріархат

 

 

 

 

 

 

VПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Близько 11 тис. років тому люди почали переходити від зби­ральництва до рільництва, від мисливства — до скотарства, тобто на зміну привласнюючому господарству приходить господарство, що ґрунтується на виробництві.

— Знаряддя праці вдосконалюються, розвиваються ремесла.

— У самому людському суспільстві теж відбуваються зміни: за­мість родової общини з’являється сусідська.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Творче завдання. Скласти невелике оповідання на одну з тем: «Як первісні хлібороби виростили зерно» (опорні слова — серп, мотика, зернотерка), «Як первісні люди приручили коня» (опорні слова — полювання, лук, стріли, табун, плуг).

Icon of Урок 5 Урок 5 (25.2 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *