726 перегляд(ів)

Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом

Мета: повторити правила вживання апострофа; удосконалювати вміння пра­вильно визначати у словах орфограму, пояснювати написання слів; виробляти орфоепічні й орфографічні навички; зба­гачувати лексикон учнів; розвивати ло­гічне мислення, орфографічну пильність, культуру усного й писемного мовлення, зорову пам’ять; зацікавлювати народними українськими мистецтвами; стимулювати прагнення творити красу, прищеплювати любов до прекрасного.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

 

Перебіг уроку

 

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

Ніна прокинулася в неділю вранці й по­думала: «Як мені з користю й цікаво прове­сти вихідний?» Дівчинці хотілося багато чого встигнути. Проблема вибору завжди стояла перед Ніною гостро.

Вибірковий диктант. Прочитайте текст. Випишіть слова з апострофом. Обґрунтуйте написання їх.

Звичайно, найлегше весь день просидіти біля комп’ютера, зв’язатися по скайпу з львів’янками Мар’янкою і Зорянкою та обгово­рити всі новини. Таж дівчатка й так спілкуються майже щовечора! Чекає на Ніну недочитана книжка «П’ятнадцятирічний капітан». Можна допомогти бабусі в квітнику: виполоти бур’яни, підживити рослини торф’яником. А може, у м’яча пограти з В’ячеславом? Сусідськехлоп’я вже давно чекає на таке свято. Та й для здоров’я корисно.

Нінині роздуми перервав якийсь звук. Дзвякнула клямка на хвіртці, й на подвір’ї з’явилася Леся Лук’янчук, Нінина подруга й однокласниця.

Робота в парах. Запишіть діалог, роз­криваючи дужки та вставляючи потрібні за змістом слова з довідки. Замість крапок по­ставте, де потрібно, пропущені літери.

– Привіт, Ніночко.

– Здрастуй, (поставити слово Леся в кличному відмінку). Рада тебе бачити!

– А я хочу тебе запросити на виставку на­родних р..месел у Палац кул..тури. Там моя бабуся з Міжгір..я показуватиме майстер- клас із лозоплетіння.

– Як цікаво! А що ще там можна буде по­бачити?

– Д..монструватимуть свою майстерніс..ть вишивальниці, (люди, які виготовля­ють вироби з глини), ковалі, ткалі, (люди, які виготовляють вироби зі скла). Будуть пред­ставлені вироби (людей, що виготовляють діжки, дерев’яні відра) та різ..б..ярів по де­реву.

– А сучасні техніки, запозичені з кул..тур інших народів, будуть представлені? Напри­клад, (японське мистецтво створення різних предметів, тварин, птахів, квітів згинанням аркуша паперу)?

– У павіль..нах сучасних майстрів можна буде самому спробувати (мистецтво виго­товлення плоских або об..ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу).

– Це пр..красний спосіб із користю про­вести час. Ходімо!

Довідка. Квілінг, гончарі, бондарі, орігамі, гутники.

 

Словникова робота.

Майстер-клас – цикл занять з удоскона­лення майстерності, який проводить спеціа­ліст у певній галузі наук для початківців.

 

  • Виразно прочитайте діалог уголос.

У Ніни очі розбіглися, коли вона побачила розмаїття виробів, представлених на виставці. Усе хотілося роздивитися. Та раптом її увагу привернула жінка, яка тримала в руках дивну ляльку. «Це лялька-мотанка», – сказала Леся.

Робота з текстом. Прочитайте текст, виконайте завдання до нього.

Лялька, що здійснює бажання

Рівненська майстриня Лариса Кітова ви­вчає та власноруч створює різноманітні ляль­ки-мотанки. А відтак упевнено розповідає, що такі ляльки не тільки прикрашають інтер’єр, а й приносять достаток і здоров’я в оселю.

Про своє захоплення майстриня може роз­повідати годинами.

– Точної дати, коли з’явилися ляльки-мо­танки, (не)має. Утім з’ясовано, що існують вони з часів матріархату. Мотанка символізувала зв’язок між поколіннями, учила життєвій му­дрості.

Лялька-мотанка називається так, бо її мота­ють, а не шиють. У процесі виготовлення ви­користовують лише натуральні матеріали: тра­ву, сіно, солому, пір’я, нитки. Під час роботи не можна брати до рук голки, усі деталі намотують або прив’язують. Традиційно лялька-мотанка (не)має обличчя, бо, за повір’ям, через очі в неї можуть вселитися злі сили. Замість нього ви­мотувався обереговий хрест – символ сонця, життя, добра.

Примотуючи одну деталь до іншої, обов’язково потрібно зробити три оберти: за ми­нуле покоління, за сучасне і майбутнє. А нитки треба зав’язувати на три вузли.

Є безліч видів мотанок. Найбільше мені по­добається лялькатрав’яничка, яку напихали цілющими травами (чебрецем, м’ятою, рутою). Якщо її пом’яти в руках, в оселю полине дух­мяний запах.

Зробіть собі свято – ляльку своїми руками. Для цього потрібно трішки часу, фантазії та мі­німальних знань. А ще робити її з любов’ю (За М. Фурс).

  • Визначте тему й основну думку тек­сту; тип і стиль мовлення.
  • Поясніть, що означають слова інтер’єр, матріархат, обереговий.
  • Випишіть із тексту речення, в яких є слова (не)має. Чи однаково ви напишете слова з не? Обґрунтуйте.
  • Знайдіть слова з апострофом і пояс­ніть написання їх.
  • Знайдіть речення з узагальнюваль­ним словом при однорідних членах. Пояс­ніть розділові знаки.

Ніна захоплено слухала майстриню. «Я хочу зробити свою ляльку», – звернулася вона до пані Лариси. – «За декілька хвилин я почну майстер-клас, і ти обов’язково здійсниш своє бажання, – відповіла та. – А поки подивися, як працюють інші майстри».

Ніна підходила то до однієї групи людей, що спостерігали за роботою майстра, то до іншої.

Самостійна робота у групах. Прочи­тайте поданий текст, обговоріть його. При­думайте три завдання до тексту і запро­понуйте їх своїм однокласникам. Одне із завдань має стосуватися теми уроку – пра­вила вживання апострофа.

 

Текстдля 1-ї групи. Гончарство – ство­рення керамічних виробів із глини: посуду, ігра­шок, прикрас. Гончар працював за спеціальним пристроєм – кругом. Гончарний круг склада­ється з двох частин. Його спирають на п’ятку і кріплять дерев’яною дощечкою до лави. Штов­хаючи ногою нижню частину круга, гончар обертає верхню, на яку викладає купку глини і таким чином виготовляє виріб.

Потім посуд складають для висихання. По­кривають готові вироби глазур’ю або поливою. Полив’яні вироби мають дуже гарний вигляд. Такий посуд уважають святковим (За енцикл.).

 

Текст для 2-ї групи. Вишивання – один із найпоширеніших видів народного мистецтва, що з’явилося ще в язичницькі часи. Основна функція вишивки – оздоблення одягу, а також тканин, якими прикрашали інтер’єр.

Вишиване вбрання – давня східнослов’янська традиція. Оздоблювали сорочки, особливо рукави. Серед інтер’єрних тканин найчастіше вишивали рушники.

В Україні налічується близько ста видів і прийомів вишивання: гладь, хрестик, мережка тощо. Вишиті голуб’ята, півні, коні – своєрід­ні обереги від злих сил. Велике значення мала кольорова символіка: червоний колір пов’язу­вали з любов’ю, чорний – смутком, зелений – життям. Вишивання як національна традиція сприяло формуванню смаку, відчуття краси (За енцикл.).

 

Текст для 3-ї групи. Ткацтво – най­давніше ремесло, яким займалися українські жінки. Своїм корінням воно сягає п’яти тися­чоліть. У домашніх умовах тканини виготовля­ли з льону, конопель і вовни. Чи не в кожній хаті колись був ткацький верстат. На ньому виготовляли тканину з вибивним візерунком. Вибивний орнамент виконували так: на кам’я­ний або дерев’яний штамп-печатку наносили барвники, які потім переводили тисненням на тканини.

Спосіб виготовлення тканини був тривалим. Початкове волокно вичісували щіткою із цвя­хів. Потім прив’язували його до гребенеподіб­ного пристрою і пряли нитки.

Нині в Україні працюють спеціальні підпри­ємства, де виробляють художні тканини. Про­відною є Кролевецька фабрика на Сумщині (За енцикл.).

 

Текст для 4-ї групи. Точний час ви­никнення гутництва не встановлено, але у скіф­ських поселеннях знаходять намисто зі скла. Розвиток художнього скла тісно пов’язаний із добою Київської Русі. Слово гута означає скловарну піч. Вироби зі скла виготовляли як святкові прикраси. Це був не тільки посуд, а й декоративні іграшки: півники, зайчики, баран­ці. Гутництво набуло поширення на Поліссі, що зумовлено наявністю потрібної сировини: піску, крейди, великої кількості лісового матеріалу (За енцикл.).

 

Текст для 5-ї групи. Дерев’яні вироби особливо поширені на території, де було бага­то лісу. Так розвинулися такі ремесла, як бон­дарство (виготовлення бочок) і стельмахівство (виготовлення возів і саней). Найтоншу роботу по дереву виконували різьбярі. Вони наносили на виріб художні візерунки.

До роботи з деревом можна віднести й лозо­плетіння. З кори берези чи липи плели коши­ки для збирання ягід і грибів, а з лика і верб’я в’язали коробки для зберігання зерна. Майстри працювали і з м’яким матеріалом – робили солом’яні брилі (За енцикл.).

 

Підсумок уроку.

Ніна змогла виготовити власну ляльку-мо­танку, виявивши і вміння, і фантазію, і любов. Вона з користю провела вихідний день, бага­то чого навчилася і зрозуміла.

  • Що нового на уроці дізналися ви?
  • Чи вдалося краще опанувати мовну тему?
  • Який вид ужиткового мистецтва заці­кавив вас найбільше?

 

Домашнє завдання. Виконати завдан­ня, запропоновані для роботи у групі (коли не встигли виконати на уроці). Написати творчу роботу на одну з тем: «Мій вихід­ний день», «Що я мрію виготовити своїми руками», використати в ній слова з апо­строфом.

Icon of Ukr Mov5nov (64) Ukr Mov5nov (64) (32.6 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *