1 571 перегляд(ів)

Прості речовини метали й неметали. Оксиген. Кисень, склад його молекули

Цілі:   повторити класифікацію речовин; закріпити знання учнів про елементи метали й неметали та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; дати поняття про Оксиген — хімічний елемент і кисень — просту речовину; ознайомити учнів з історією відкриття кисню, його поширенням у природі, фізіологічною дією.

Тин уроку:   поглиблення і засвоєння знань.

Форма роботи:   розповідь, фронтальна бесіда.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Аналіз тематичного оцінювання з теми «Початкові хімічні поняття»

Учитель аналізує типові помилки, учні проводять роботу над помил­ками в зошиті. Виставляються оцінки за тему.

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Фронтальна бесіда

Навколо нас знаходиться велика кількість хімічних речовин з різни­ми властивостями.

ü  Чому речовини розрізняються за властивостями? (Тому що мають різний склад)

ü  На які дві групи поділяються речовини за складом молекул? (На прості та складні)

Згадаймо визначення.

Прості речовини — це…

Складні речовини — це…

  • Наведіть приклади простих і складних речовин. (Учитель записує на дошці у два стовпчики приклади учнів, коригує від­повіді.)
  • У природі хімічні елементи зустрічаються у вигляді простих речовин чи складних? (І тих і інших)
  • А яких речовин більше в природі — простих чи складних? (Складних)
  • Чому?
  • Прості речовини, у свою чергу, також поділяються на групи за влас­тивостями. Які це групи? (Метали й неметали)
  • Відзначимо на дошці серед простих речовин ті, що утворені елементами-неметалами.
  • Яких елементів у природі більше — металів чи неметалів? (Металів) Звертаємося до періодичної системи хімічних елементів і згадуємо

розташування елементів металів і неметалів у таблиці.

  • Які елементи — метали чи неметали — частіше зустрічаються в при­роді у вигляді простих речовин? Наведіть приклади.

N2, O2, H2, C, Si, S … — неметали.

Ag, Au, Pt … — метали.

Порівняймо деякі фізичні властивості елементів металів і неметалів, використовуючи наш досвід і знання. (Заповнюємо таблицю.)

Прості речовини Метали Неметали
1. Поширеність    
• у земній корі; А1-8,8%; Na-2,6%;

Fе-4,7%;К-2,4%;

Са-3,4%;Мg-2,3%

О – 47 %; Sі – 27,6 %
• у повітрі; Домішки Близько 100 %
• уводі У розчинених складних речовинах У складі молекул води Н2O, у розчинних речовинах
2. Агрегатний стан Нg, Gа — рідкі, решта — тверді Газоподібні; рідкі; тверді
3. Будова речовини Немолекулярна Молекулярна, немолекулярна
4. Прості речовини Атоми: Сu, Fе, Аg Атоми й молекули: N2, O2,S, P
5. Фізичні властивості
  • Металевий блиск
  • Висока електропровідність
  • Теплопровідність
  • Пластичність
  • Тугоплавкість
  • Ковкість
Немає загальних властивостей, характерних для всіх неметалів
6. Хімічні властивості Багато в чому подібні, є ряд активності металів Особливі в кожного неметалу, загальних властивостей мало
     

 

Прості речовини мають для людини важливе значення. Якщо ви­вчити склад і властивості простих речовин, то можна краще розібратися в будові та властивостях складних речовин.

Вивчення простих речовин ми починаємо з одного з найпоширені­ших елементів-неметалів — Оксигену.

ІV. Засвоєння нових знань           

Розповідь учителя

Ми починаємо вивчати елемент Оксиген. У складі хімічних сполук він розповсюджений на земній поверхні так, як жоден інший елемент. Він становить близько 8/9 масових частин води (88,8% масових). У твердому зовнішньому шарі Землі на частку Оксигену припадає 47 % масових, або 58 % за кількістю атомів. У повітрі поряд з азотом і незначною кількістю інших домішок міститься 23,15 % масових, або 21 % об’ємних.

Оксиген входить до складу таких біологічно важливих речовин, як вода, білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, до 50—85 % ваги живих і рослинних тканин.

–  А яку роль відіграє кисень для людини?

Про роль кисню в природі написані тисячі книг. Усі тварини диха­ють киснем і в безкисневій атмосфері просто не можуть існувати. Лише деякі мікроорганізми — анаеробні бактерії, живуть без кисню. Вдихуваний кисень окиснює вуглеводи та інші речовини, і в цьому хімічному процесі виділяється та енергія, що витрачається на всі життє­ві процеси. Весь кисень виник і зберігається на планеті завдяки процесу фотосинтезу.

Поговоримо трохи про історію відкриття кисню.

Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.

В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хіміч­ними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетво­рюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2О5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував пові­тря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», роз­жарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого під­тримує дихання і горіння.

Після численних дослідів з розкладу селітри (KNO3, NaNO3) Ше­єле одержав «вогненне повітря», в якому скіпка, що ледь жевріла, заго­рялася яскравим полум’ям. Шеєле повторив дослід зі спалювання фос­фору, але у «вогненному повітрі» після згоряння фосфору колба цілком заповнювалася водою.

Утім, таємниця вогню так і залишалася для вченого таємницею, тому що до кінця днів він залишався прихильником теорії «флогістону».

«Вогненне повітря» було відкрите майже одночасно трьома вчени­ми: К. Шеєле, Дж. Прістлі, А. Лавуазьє.

Англієць Джозеф Прістлі сонячним промінням нагрівав у пробір­ці меркурій(П) оксид і одержував велику кількість газу, в якому свічка яскраво горіла.

            Першість у відкритті кисню належить Дж. Прістлі. Але з усіх трьох тільки Лавуазьє правильно оцінив істинне значення кисню в природі. Він уперше заявив, що ніякого флогістону не існує. Ця заява викликала бурю в ученому світі. Хіміки так звикли бачити всюди незримий флогіс­тон, що ніяк не могли розстатися з ним. Але проти очевидного встояти важко, і наприкінці XVIII століття флогістон було остаточно вигнано з хімічної науки.

Тож.

Хімічний елемент: О — Оксиген.

Порядковий номер: 8.

Будова атома:+8)) np= 8,  ne =8, nn=8.

Відносна атомна маса: 16.

Валентність — II.

Проста речовина: O2 —кисень, O3 —озон.

Відносна молекулярна маса O2: 32.

V. Підбиття підсумків

Сьогодні ми познайомилися з історією відкриття неметалу — кисню, з його поширеністю в природі як простої речовини, так і хімічного елемента в складі складних сполук, з його фізіологічною роллю для живих організмів. А на наступних уроках ми маємо вивчити його фізичні та хімічні властивості.

VI. Домашнє завдання

Прочитати параграф, відповісти на запитання.

Творче завдання. Написати все про значення кисню для людини.

Icon of 25 25 (13.0 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *