5 609 перегляд(ів)

Розробка уроку: Римська імперія в І—II ст. н. е.

Мета:

  • розглянути процес утворення Римської імперії, основні на­прямки політичного життя Римської імперії в І—II ст. н. е.;
  • ознайомитися із системою державного управління, що склалася за часів правління Августа;
  • удосконалити вміння давати характеристику історичної особистості.

Очікувані

Після цього уроку учні зможуть:

називати час правління Октавіана Августа, органи влади імперії;

показувати на карті територію Римської імперії в І ст. н. е.;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «імперія», «імператор»;

висловлювати власне судження, оцінюючи ді­яльність римських імператорів.

Тип уроку: комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)   Чим можна пояснити перемогу Юлія Цезаря в громадянській війні?

2)    Які реформи провів Цезар?

3)    Чому змовникам не вдалося втриматися при владі?

4)    Із якою метою був створений другий тріумвірат?                   ,

5)    Порівняйте перший і другий тріумвірати. Що в них спільного?

Підбиваючи підсумок, учитель відзначає, що другий тріумвірат, створений (як і перший) як опозиція сенату, припинив своє існування через розбіжності між самими спільниками. В обох випадках кожний із тріумвірів прагнув одноосібної влади. Колективна військова диктатура другого тріумвірату перетворилася на єдиновладдя Октавіана.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Принципат Августа.

2.  Зовнішня політика та утворення нових провінцій.

3.  Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

4.  Династія Антонінів.

 

1.  Принципат Августа.

Розповідь учителя.

Гай Юлій Цезар Октавіан, до всиновлення Гай Октавій, народився в 63 р. до н. е. Він був троюрідним племінником Юлія Цезаря, мав його прихильність і був ним усиновлений.

Із закінченням громадянської війни в 30-х рр. до н. е., після смерті Антонія і кінця другого тріумвірату, главою Римської держави став Октавіан.

На засіданні сенату він лицемірно відмовився від єдиновладдя і від усіх своїх повноважень й оголосив, що відновлює республіку. Він за­лишив за собою тільки звання імператора. Октавіан вивів із сенату тих, хто за своїм походженням не міг належати до вищої верстви. У знову складеному списку ім’я Октавіана було першим, звідси його титул — принцепс. Це дозволяло йому першим висловлювати на засіданнях свою думку. За 41 рік його правління не знайшлося жодного сенатора, який би ризикнув не погодитися з Октавіаном. Покірний сенат присвоїв Октавіану титул Августа, що означає «звеличений бо­гами», «шанований», і цей титул він зробив своїм ім’ям.

Маючи нову владу, Август узявся до розв’язання політичних проб­лем. Розуміючи, що продовження громадянської війни веде лише до подальшого ослаблення імперії та робить її беззахисною перед загро­зою-іноземного вторгнення, він зробив усе можливе для зміцнення стабільності в країні. Армія, що до того ж могла бути звернена і проти нього самого, скорочувалася з 60 до 28 легіонів. Для виплати допомо­ги відставним воїнам, поселенцям у колоніях, Август використовував захоплені в поході скарби єгипетських царів. Для власної охорони Август створив особливий загін — преторіанську гвардію.

Завдяки регулярному надходженню з провінцій грошей і харчів добробут громадян Риму значно підвищився. Октавіан розділив місто на округи та квартали, запровадив нічну варту, організував пожежні команди. За часів Августа були збудовані численні храми. Він був по­кровителем мистецтва, літератури. Сам писав філософські, історичні трактати, складав вірші.

Одним із найближчих до Октавіана людей був Гай Цильцій Меценат — тонкий поціновувач мистецтва і славнозвісний покровитель поетів. Меценат не мав офіційної посади, але фактично був другою людиною в державі й правив Римом під час відсутності Октавіана.

Фронтальне опитування.

1)          Які риси допомогли Октавіану прийти до влади?

2)          Чому Октавіан не став скасовувати республіканський лад?

3)          Як ви оцінюєте діяльність Августа в роки його правління Рим­ською державою?

Учитель звертає увагу учнів на те, що державний устрій, створе­ний Октавіаном, одержав назву принципату від титулу принцепса. Обережний Октавіан, пам’ятаючи сумний досвід названого батька, не скасував республіканського ладу, але запровадив зміни, що дозволи­ли перетворити його на особливий вид монархії — принципат.

Коментоване читання.

Прочитайте текст параграфа і,складіть схему, у якій мають бути визначені ті риси державного управління, що залишилися за Октаві­ана з часів республіки, і ті, які свідчили про зміцнення монархії.

Принцепс – перший у списку сенаторів. Головував на засіданнях сенату і перший висловлювався.

Принципат – державний устрій за якого зберігалися республіканські установи, але влада фактично належала принцес. у

 

 

 

 

 

 

 

Принципат

 

 

          Ознаки монархії

 

 

1.Влада є одноосібною

2. Державні посади обіймаються за призначенням імператора

3. ЗС підпорядковані імператору

4. Управління провінціями здійснюють прокуратори, призначені імператором

 

1. Влада є колегіальною

2. Державні посади є виборними

3. Збройні сили підпорядковані сенату

4. Управління провінціями здійснюють проконсули і пропретори

 

Риси республіканського ладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Зовнішня політика та утворення нових провінцій.

Евристична бесіда.

1)          До яких наслідків призвело розширення територій Риму в II ст. до н. е.?

2)          На що була спрямована внутрішня політика Августа?

3)          Які перетворення в армії здійснив Октавіан?

4)          Як ви вважаєте, чи свідчили ці зміни про його наміри вести активну завойовницьку політику?

Вислухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що Октавіан бачив метою своєї політики не захоплення нових територій, а підтримання порядку на вже завойованих землях. Нові завоювання, до того ж, да­лися Риму ціною великих зусиль. До складу Римської імперії була  включена Германія, із завоюванням якої пов’язана загибель трьохлегіонів під командування Квінтілія Вара.

3. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

Розповідь учителя.

Спадкоємцем Августа став Тиберій Клавдій Нерон, син третьої дружини імператора Лівії Друзілли від її першого шлюбу. Із правління Тиберія починається перша римська династія Клавдіїв, представлена чотирма імператорами.

1) Тиберій (14—37 рр. н. е.).

2) Калігула (37—41 рр. н. е.).

3) Клавдій (41—54 рр. н. е.).

4) Нерон (54—68 рр. н. е.).

Ця династія належала до двох родів — Юліїв і Клавдіїв. Час прав­ління династії Юліїв-Клавдіїв зазвичай називають «епохою терорис­тичного режиму». Цю назву можна мотивувати тим, що всі чотири імператори (меншою мірою Клавдій) під час правління вдавалися до методів відкритого і систематичного насильства стосовно своїх супро­тивників серед знаті й прихильників відновлення республіканського правління.

73-річний Гальба, який змінив Нерона, правив лише кілька міся­ців і був зміщений солдатами й офіцерами: вони не любили його за скнарість і суворість.

13 січня 69 р. н. е. преторіанці проголосили імператором легата Лузітанії Сильвія Отона. Почувши про це, легіони, розташовані на берегах Рейну, проголосили імператором свого полководця Вітеллія. Вони ви­йшли походом на Рим і розбили війська Отона під Кремоною. Відомий гульнею й ненажерливістю, Вітеллій не міг налагодити дисципліну в армії, що займалася грабунками, пияцтвом і насильством.

У той час як солдати Вітеллія бешкетували в Італії, легіони, що перебували в Палестині, проголосили римським імператором свого командира Тита Флавія Веспасіана. Вони пішли бойовим маршем на Рим, узяли місто й убили Вітеллія та його прихильників.

Період від повалення Нерона до вступу Веспасіана інколи назива­ють «революцією чотирьох імператорів». Перемогла в цій боротьбі династія Флавіїв.

Веспасіан (69—79 рр. н. е.).

Тит (79—81рр. н. е.).

Доміціан (81—96 рр. н. е.).

Загальний стиль життя за Флавіїв характеризується ощадливістю, хазяйновитістю і грубуватою провінційною простотою.

Веспасіан запровадив низку нових податків, у тому числі податки на громадські вбиральні та поховання. Коли його син Тит відкрито обурився цим нечуваним нововведенням, батько підніс до його носа золотий денарій, отриманий із такого джерела надходження податку, і запитав, чи відчуває він якийсь особливо неприємний запах. Звідси й пішов широко відомий вираз «гроші не пахнуть».

Під час правління династії Флавіїв змінилася соціальна опора Рим­ської імперії: проводилася політика підтримки інтересів провінцій.

Прокуратор – управитель господарства; у часи імперії – урядовець якій відав податками, управитель імператорськими провінціями.

4. Династія Антонінів.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1)             Який період охоплює правління династії Антонінів у Римі?

2)             Які імператори належали до цієї династії?

3)             За правління якого імператора Рим востаннє продемонстрував свою завойовницьку політику?

4)             Який імператор із династії Антонінів відомий як видатний філософ?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)          Що було спільного і відмінного в правлінні Цезаря й Августа?

2)          Правління якої династії в Римській імперії називали «епохою терористичного режиму»?

3)          Які події одержали назву «революція чотирьох імператорів»?

4)          Кому належить вираз «гроші не пахнуть»?

5)          За правління якої династії в Римській імперії настав «щасли­вий період»?

 

 

 

 

 

 

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

—     Громадянські війни та другий тріумвірат закінчилися встановленням одноосібної влади Октавіана.

—     Октавіан Август створив особливу систему державного управ­ління — принципат: республіканські установи зберігаються, але влада належить принцепсу — першому сенаторові й першій людині в державі.

—     Політика Октавіана була спрямована на зміцнення стабільності країні та організацію управління завойованими землями.

—     Проблемним — від часів Октавіана Августа — залишалося питання успадковування влади.

—     Римська імперія в середині II ст., у «щасливий період» Антонінів, займала близько 100 тис. кв. миль. Це була дійсно світова держава

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)          Опрацювати текст параграфа.

2)          Творче завдання. Скласти повідомлення про одного з імператорів ранньої Римської імперії (І—II ст. н. е) Використання додаткової літератури підвищить цінність повідомлення. Обов’язковим є обґрунтування вибору героя повідомлення.

Icon of Урок 53 Урок 53 (29.6 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

3 comments for “Розробка уроку: Римська імперія в І—II ст. н. е.

  1. Валентина
    14.03.2014 at 19:19

    чудовий урок. дякую.

    • admin
      16.03.2014 at 08:31

      Будь ласка. Дякую за коментар.

  2. Леся
    16.01.2016 at 09:12

    Прекрасний матеріал. Конспект року складений бездоганно. не сумніваюсь що і сам урок буде проведений на такому ж рівні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *