5 633 перегляд(ів)

Розв’язування задач (плавлення та кристалізація)

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості процесів плавлення, кристалізації, вміти розпізнавати процеси за графіком; формувати і розвивати вміння розв’язувати задачі; розвивати логічне мислення, виховувати спостережливість.

Основні поняття: плавлення, кристалі­зація, температура плавлення, температура кристалізації, питома теплота плавлення, кількість теплоти.

Обладнання:  таблиця «Графік залежності температури кристалічного тіла від часу його нагрівання».

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Доклади серця свого до навчання

і вуха свої до розумних слів.
     Притчі Соломона

Хід уроку

I. Розминка

Обговорення епіграфу.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашніх задач

ІІІ. Основний зміст уроку

1. Відтворення  розв’язаних  задач  учителем

Вчитель швидко на дошці після зачитування умови розв’язує задачу, без коментарів. Стирає розв’язок задачі і розв’язує наступну задачу, зачитавши перед цим умову також без коментарів. Далі так само поступає з третьою задачею. Учні в цей час можуть тільки спостерігати, нічого не записуючи.

Після витирання дошки вчитель викликає учня до дошки на розв’язок 1-ої задачі, наступного учня на 2-гу задачу і т. д.

Умови задач:

1. Яка енергія потрібна для одержання 5 кг води при 5°С з льоду, температура якого становить   – 10 °С? (1,8 МДж)

2. Яка енергія виділиться при кристалізації 50 кг сталі, узятої при температурі 1500 °С, і подальшому остиганні до 20 °С? (41,2 МДж)

3. До якої температури потрібно нагріти цеглину, щоб вона, коли її покласти на лід, температура якого 0 °С, повністю занурилася? Густина цегли 1600 кг/м3, питома теплоємність цегли 880 Дж/кг∙°С ·, густина льоду 900 кг/м3. (≈ 211°С)

2. Розв’язування якісних задач

1. Двом тілам із міді і свинцю, що мали однакову температуру, пе­редали однакову кількість теплоти. Яке з тіл гарячіше, якщо маси тіл однакові? (В: тіло зі свинцю.)

2. Температура газового запальника 500°С. Посудину з якого ма­теріалу можна використовувати? (В: із матеріалів, температура плавлення яких вища за 500°С.)

3. Температура фотосфери на Сонці 6000°С. Із яких матеріалів можна сконструювати апарат для дослідження фотосфери? (В: та­ких матеріалів не існує.)

4. Чи можна в Якутії, де температура взимку досягає -35°С, ко­ристуватися ртутним термометром? (В: так, бо температура крис­талізації ртуті  -39°С.)

 

6. Чому лід не одразу тане, якщо його занести у тепле приміщен­ня? (В: лід спочатку нагрівається до температури плавлення, а вже потім тане.)

7. Чому взимку для охолодження двигунів автомобілів використо­вують не воду, а, наприклад, тосол? (В: бо вода при 0°С замерзає і розширюється, що призводить до поломки.)

3. Розв’язування задач за допомогою графіків

1. Визначити за графіком скільки хвилин три­вало плавлення; яким  процесам  відповідають  ділянки графіка ОА, БВ; яка температура плавлення речовини; яка це речовина?

(Відповідь: плавлення тривало з 6 по 10 хв, тобто 4 хв. ОА – нагрівання твердого тіла, БВ – нагрівання розплавленого тіла. За таблицею знаходимо температуру плавлення трішки більшу за 300 °С – це буде свинець327 °С)

2. У лабораторну піч поміщають кристалічне тіло, яке отримує щосекунди одну і ту ж кількість теплоти. На рисунку наведено залежність температури тіла від часу. Яка питома теплота плавлення кристалічного тіла, якщо питома теплоємність речовини у твердому стані с = 400 ?

(Відповідь: плавлення тривало з 4 по 6 хв, тобто 2 хв. нагрівання тривало 4 хв, тобто у 2 рази довше – це означає, що кількість теплоти витраченої на нагрівання у 2 рази більше,  ніж на плавлення. Складаємо рівняння Qн = Qпл  Маємо сmt = 2λm. Маси скорочуються, t = 100°С. Одержимо 4001000 = 2λ. Звідки λ = 200000 Дж/кг).

ІV. Підсумки уроків

Міні-виступ «Моє відкриття на сьогодні»

Учні висловлюються про відкриття, яке вони зробили для себе на занятті (самостійно або за допомогою інших). Відкриття може бути не лише фізичним, а й емоційним.

V. Домашнє завдання

1. Повторити § 47 (підручник В. Сиротюк).

2. № 407-408 (підручник В. Сиротюк)

3. Поділ класу на групи, що будуть на наступ­ному уроці відстоювати точку зору:

— Плавлення корисне.

— Плавлення шкідливе.

— Тверднення корисне.

— Тверднення шкідливе.

— Група спостерігачів.

4. Підготувати повідомлення: «Як виникає сніг, дощ, іній, туман».

Icon of Uroku 8 (57) Uroku 8 (57) (93.9 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *