421 перегляд(ів)

Сатиричне змалювання радянських обивателів і функціонерів Москви 30-х років ХХ ст. у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Іронія і гротеск у картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю

Мета: допомогти учням усвідомити майстерність письменника в художньо-психологічному осмисленні сучасної йому дійсності; розвивати навички аналізу художнього твору, його образів і явищ, зіставлення із сучасністю, висловлення своїх думок; виховувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. У Біблії визначається сім смертних гріхів людини: заздрість, жадібність, блуд (розбещеність), ненажерливість, гордовитість, зневіра, гнівливість. М. Булгаков у романі намагається виявити в героїв духовну опору, яка допомагає їм протистояти спокусі, гріху. Та не завжди людина може вивищитися над сірою повсякденністю, рутиною, а тому з’являється перед нами у своїй моральній голизні, перетворюється на істоту другого сорту, точніше сказати, «другої свіжості».

Приголомшлива за своєю глибиною й силою людська драма розгортається на фоні легковажного життя сучасних авторові героїв роману. І відчуття фантасмагорії виникає не стільки через присутність Воланда, скільки через людську неповноцінність, безглуздість існування всіх цих берліозів, босих, лиходєєвих та ін. Про це — на уроці.

  1. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок учнів

  1. Перегляд інсценівок (діалоги Сокова і Воланда, Воланда і Фагота-Коров’єва під час сеансу чорної магії та ін.)
  2. Евристична бесіда

(За бажанням, учитель може організувати роботу в групах.)

ŠŠ З якою метою Воланд прибув до Москви? (Подивитися, як змінилися люди за 300 років, і відновити справедливість.)

ŠŠ Яких висновків дійшов Воланд? (Люди не змінилися, їх ще більше зіпсувало «квартирне питання».)

ŠŠ Кого, як і за що покарали Воланд і його почет? (Директора вар’єте Степана Лиходєєва викидають із Москви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «…Взагалі вони, — доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині, — останнім часом страшенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінками, використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм доручено. Начальству замилюють очі.

— Машину даремно ганяє службову! — наябедничав і кіт».

Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, як і в Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільненням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко» — завідувача грибозаготівельним пунктом.

Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили й Никанору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлився на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з видовищ, типовим бюрократам і неробам.

Але дуже суворі покарання чекають чомусь на тих, у кого, на перший погляд, незначні вади. Майстер визначає їх так: людина без сюрпризу всередині, або людина без фантазії.

Фінансовому директорові вар’єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Воланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смикається.

На буфетника вар’єте, який торгував несвіжою рибою, Воланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише одна — перша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.

Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття. Чому так? Берліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цього не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Івана Бездомного.)

  • ŠŠ Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? (Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу»)
  • ŠŠ Які риси людей при цьому виявилися?
  • ŠŠ Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні нещастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? (Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хвилин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байдужість
  • та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.)
  • ŠŠ Які прикмети дійсності 1930-х років проступають у творі М. Булгакова? (Згадка про Соловки, «нехороша квартира», з якої безслідно зникають люди; вияви «пильності» щодо іноземців — імовірних шпигунів; доноси та ін.)

У ч и т е л ь. Сатира, іноді дуже їдка, вихлюпується на «московських» сторінках роману. Маестро Воланд офіційно проводить сеанси чорної та білої магії на сцені, але половина вистави — поза сценою. Чому? Тому що забагато «об’єктів» для вистави в Москві розвелося. Люди забули про своє справжнє призначення, і тому до них прийшов Воланд. М. Булгаков широко використовує іронію та гротеск, точно підмічає і змальовує психологічні особливості обивателів, передбачаючи їхню реакцію на події та вчинки. І це свідчить про велику майстерність, геніальність письменника.

  1. Розв’язання проблемного питання
  • ŠŠ Як ви думаєте, чи змінилися люди з часів Булгакова? Доведіть свою думку.
  1. Домашнє завдання

Переглянути сторінки роману, присвячені майстру й Маргариті.

Уміти аналізувати образи, явища та ситуації.

Висловлювати свої враження і думки.

  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Найсмішнішим у «московських» сценах мені здалося…
  • Не лише сміх, але й сум викликають у романі епізоди…

 

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *