808 перегляд(ів)

Свято осені у 3 класі «Веселий ярмарок»

 

Мета: Ознайомити дітей із традицією ярмаркування українського народу. Виховувати риси дбайливого господаря, бережливе ставлення до результатів праці.

Свято проводиться в актовому залі, оформленому на зразок ярмарку. Попід стінами  розміщені яскраво прикрашені лотки із написами: «Картопля», «Капуста», «Морква», «Помідори», «Огірки», «Гарбузи», «Часник», «Цибуля», «Груші», «Яблука», «Лікарські рослини», «Посуд», «Гончарні вироби», «Вишивка» та ін. Відповідний товар розкладений у кожному лотку. Біля кожного лотка – учень-продавець.

 

1-а ведуча

Завітала осінь до нас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину.

Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,

Айстри різнобарвні, горішки ліщини.

 

2-а ведуча

Багатими врожаями, смачними овочами,

Яблуками, сливами, грушками красивими.

 

3-а ведуча

Україна на весь світ врожаями славиться,

Житом та пшеницею, білою паляницею.

 

4-а ведуча

Ви теж свій врожай зібрали

І в комори поскладали.

Старалися ви працювати,

Щоб врожай не втрачати.

 

5-а ведуча

А тепер приїхали до нас на свято,

Свій врожай нам показати.

Всі ждуть не діждуться Урожаю – свята,

То ж пора нам його починати.

 

Звучить пісня про осінь

Звучить музика, заходять діти.

 

 

 

 

 

 

Екскурс в історію

1-й

Ярмарок для українського селянина завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа і восени. Зібравши урожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупити щось з одежини, хатнього начиння, або поміняти товар на товар.

2-й

Ще кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килимами, складали товар, що мали везти на продаж.

3-й

Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як поталанить, то й жениха знайти.

4-й

Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до містечка, кипів народом, який поспішав від усіх навколишніх та далеких сіл і хуторів. Зранку, ще до сходу сонця, тяглися довжелезні валки чумаків із сіллю та рибою, їхали вози з гончарними виробами, мішками із зерном, прядивом, полотном та всякою хатньою поклажею.

5-й

А поміж усім цим люди гнали худобу на продаж та несли на плечах і в руках навантажені кошики, коробки, мішки. І весь цей довгий шлях, ярмарковий майдан, тісні вулички містечка, що були наповнені величезною кількістю люду, ніби перетворювались в одне величезне чудовище, що ворушилося, кричало, гоготало, гриміло, мукало, мекало, ревло, кукурікало, мінялося великою кількістю різноманітного і строкатого товару.

6-й

Аж голова паморочилась, не розуміючи, куди вдатися. А скільки там було гумору, жартів, співу, танців, змагань, різноманітних витівок… Майже так, як у нашому веселому ярмарку.

 

Учень

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд – тарелі, горнятка,

Сопілки хлоп’яткам, намисто – дівчаткам.

Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

 

Звучить мелодія пісні «Ой там на точку, на базарі», учасники світа підходять до лотків, розглядають товар. Продавці припрошують купувати, рекламують свій товар.

Продавець картоплі:

 

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля як хліб – вона всіх нагодує.

 

Учень:

Так картопля яка смачна у страві

Посідає чільне місце у нашій державі.

 

Діти: А що хочете за картоплю?

 

Цікава розповідь

У столиці Соломонових островів послуги лікарів оплачуються картоплею. Один візит до хворого – одна картоплина. Але такий рахунок тільки у будні і до настання темряви. Вечірня допомога коштує 5 картоплин. А з суботи до понеділка – 10.

 

Продавець капусти:

Купуйте капусту, вона вітамінна,

І солена в бочці, в салаті відмінна.

У борщику, в супі, в смачних голубцях, і смажена в маслі, і терта – в млинцях.

 

Діти: А що за капусту?

Діти виконують веселу пісню «В тітки капустини»

 

Продавець моркви:

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то й вродила така соковита.

Морквяного соку вам треба купити.

 

Учень:

А за свій товар мені віршик подавай

 

Вірш «Їде вояк морквяний»

 

Їде вояк морквяний, коник буряковий,

Кожушина горіхова, жупан лопуховий.

Пістолети з качана, кулі з бараболі,

А шабелька з пастернаку, а піхви з квасолі.

Їде, їде вояченька, під ним коник скаче.

Надибали його свині: – злізай-но вояче!

Він вихопив пістолета, став свиней стріляти,

Свині куля похапали – нічим воювати!

Він вихопив шабельну, став свиней рубати,

Свині шабельку погризли – нічим воювати!

Зачинає козак наш з коника злізати,

Зачинає кулаками свиней воювати.

Так їх дуцяв, так їх бухав тими кулаками –

Котилося свинське військо догори ногами!

Отакий-то вояченько – жупан лопуховий,

Кожушина горіхова, коник буряковий!

 

Продавець помідорів:

 

Беріть помідори, вони – пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові!

Якщо проспіваєте пісеньку, то віддам вам помідори задарма

 

Діти виконують пісню «Помідор»

 

Продавець огірків:

Огірки вродили рясно, урожай зібрали вчасно,

Товстенькі й колючі, немов їжачки, аж просяться в бочку – візьми й засоли.

 

Діти: Такі огірочки гарні, що співати і танцювати хочеться.

 

Діти виконують пісню «Огірок»

 

Народні усмішки:

Зібрав керівних господарства своїх підлеглих і говорить: « У минулому році ми посадили 100 гектарів картоплі – жуки з’їли.  Цього року ми посадили 150 гектарів картоплі – жуки з’їли. Так давайте в наступному році посадимо 200 гектарів картоплі – може ті жуки нарешті подавляться»

– Дядьку Петре! Я обробив картоплю хлорофосом, а через годину пішов дощ. Як ви вважаєте, загинуть жуки, чи ні?

Як тобі сказати Миколо… Поздихати вони, звичайно, не поздихають… Але того здоров’я, що мали, вже мати не будуть!

Продавець гарбузів:

 

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи –

Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли,

Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння,

А найбільший припасіть парубкам на сватання.

 

Діти виконують пісню-спектакль «Гарбуз, цибуля, морква, капуста»

 

Продавець часнику:

Хто гострого хоче – часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає!

Продавець цибулі:

 

Погляньте цибуля яка уродила –

Велика, ріпчаста, ну – справжнєє диво.

Цибулю на зиму собі запасайте,

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

 

Діти: Цибуля гостра. А що хочете за свій гострий товар?

 

Продавець цибулі: віршика гостренького.

 

Звучить весела українська музика. На бутафорному возі, «завантаженому овочами» – діти в костюмах овочів, на ярмарок їде Явтух.

 

Діти: Да куди їдеш Явтуше? Да куди їдеш наш, друже?

Явтух: Не скажу!

Діти: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш!

Явтух: На базар!

Діти: Ой що везеш Явтуше? Ой що везеш наш, друже?

Явтух: Не скажу!

Діти: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш!

Явтух: Груші!

Діти: Ой, дай же нам, Явтуше! Ой, дай же нам, наш друже!

Явтух: Не дам!

Діти: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й даси!

Явтух: Візьміть ось гниленьку!

Учитель: А що ще є на твоєму возі, Явтуше?

Явтух: Не скажу, а як діти відгадають – покажу.

 

Явтух загадує дітям загадки про овочі

  • Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста (капуста)
  • Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі (морква)
  • Товстий Гнат. При землі не впізнають, а як вирвеш, борщик звариш, тоді й похвалиш (буряк)
  • Без рук, без ніг, а виліз на пліт (гарбуз)
  • Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає – сльози проливає (цибуля)
  • На городі молода пишні коси розпліта, у зелені хустинки золоті хова зернинки (кукурудза)
  • А що то за коні в полі на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять? (огірки)
  • Що то за голова, що лиш зуби й борода? (часник)

 

Явтух: Молодці, діти! Всі загадки відгадали! Тож дивіться, що я везу на базар продавати.

 

 

Діти в костюмах овочів:

Ми з овочевої родини, а виростаєм для людини!

За те нас люблять і шанують, що різні страви з нас готують!

Який салат без огірка? А що за борщ без буряка?

Чи то без моркви? Без капусти?

Без нас в каструлі буде пусто!

Це правда, хлопчики й дівчатка, ми є – і всі живуть в достатку!

 

Діти в костюмах овочів виконують танок під мелодію української народної пісні.

 

Продавець яблук:

Лоточка із яблуками не обминайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте.

Сортів тут багато, усі вони – різні,

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

 

Учень: А що хочете за яблука?

 

Продавець яблук: народну усмішку.

 

Учні читають народні усмішки

  • Якось на уроці вчителька питає Славу: – Коли ти йдеш по вулиці і бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що ти думаєш про того господаря? – Чи має він собаку! – відповідає хлопчик.

 

Продавець груш:

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну.

У роті, немовби медок, вона тане.

 

Учень: А що за грушки хочете?

 

Продавець груш: Веселу пісеньку!

 

«Пісенька про груші»

Росла на груші грушка, як всі грушки проста.

Та хто б, скажіть, подумав? Упала на кота!

Кіт – ну нявчать на грушу! Прийшов у сад дідусь …

Та хто б, скажіть подумав? І діда грушка – лусь!

Тоді приходить бабця їх бідних лікувать.

Та хто б, скажіть подумав? І бабцю грушка – гать!

А ж тут прибігли діти під грушку – й залюбки

Ну, хто б, скажіть, подумав – поїли всі грушки!

 

Продавець лікарських рослин:

 

Беріте калину – червоні корали.

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз як рукою знімає.

 

Продавець посуду:

 

Підходьте сюди, дорогі господині, тай виберіть посуд всій вашій родині.

Тут ложки, миски і всілякі горнята, мішалки, тертки і качалка пузата.

Макітру купіть, щоби маку натерти,

Гладущик, щоб пити смачне молоко.

Горщечки, щоб квіти хатні посадити,

Великий горщок, щоб куті наварити.

 

Учитель: Погляньте, діти, хто ще завітав на наш веселий ярмарок.

 

Поважно ступаючи, входить Омелько в солом’яному брилі, а за ним всі члени його родини.

 

Діти: Та  це ж Омелько зі своєю сімейкою!

 

Учень:

 

У нашого Омелечка невелика сімеєчка:

Тільки він та вона, та старий, та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас, та дві дівки косаті,

Та два парубки вусаті, та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці. Он як!

 

Омелько:  Так, у мене , Омелька, чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти-пити, треба посуд їм купити.

 

Омельчиха: Купити кожному по мисці:

Великому – велику, меншому – меншу,

Малому – маленьку, найменшому – найменшу.

 

Бабуся:  А що ж миска без ложки?

Дідусь: Доведеться купити і ложки:

Великому – велику, меншому – меншу,

Малому – маленьку, найменшому – найменшу.

 

Омельчиха: Та ще треба купити діткам:

Сорочки та спідниці, чобітки і рукавички,

Звичайнісінькі шнурки, стрічечки і пояски.

 

Омелько:  Ой, доведеться!

Діти: А гостинці?

Омелько: Будуть вам і гостинці, якщо покажете, як вмієте співати і танцювати

Діти співають пісню «Патисон»

 

Продавець меду:

Купуйте медок, куштуйте медок!

Медок квітковий, липовий, гречаний,

Просто казковий, мед – це здоров’я!

Мед – це краса! Мед – це природи чудеса!

 

Діти виконують танок «Бджілки»

Хлопці з Омелькової родини танцюють український гопак.

 

Омелько: Гарні діти! Порадували тата і гостинці заробили. Ходімо купувати.

 

Продавець вишивок:

 

Дивуйтесь, купуйте, але не баріться.

Краса то яка – підійдіть, подивіться!

Яка то робота, які то узори!

В цих вишивках – пісня й лани неозорі,

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання.

Оця вишиванка пасує дівчатам!

А ці сорочки до лиця вам, хлоп’ята!

Для вас готували прекрасні майстрині

Ось ці пояси – і червоні, і сині.

 

Дівчатка виконують пісню – танок «Рушничок»

 

Діти – покупці підходять невеликими групами до лотків, обходять залу дійства.

 

Учитель:

 

На доброму ярмарку ми побували,

Одні продавали – інші купували,

Співали, сміялись та ще й жартували,

Та про предків наших шаною згадали.

Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати.

Усі учасники виходять із залу, співаючи: Ой, там, на веселім базарі, продавали, купували, жартували і з покупками потому повертаємось додому.

Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *