Мета: 1. Поглибити знання учнів про українське образотворче мистецтво; ознайомити з вишивкою, її символікою; актуалізувати знання й уміння зі стилізації природних форм.
- Розвивати образне мислення, асоціативну пам’ять і уяву.
- Виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу, творів мистецтва та любов до Батьківщини.
Обладнання: матеріали: два аркуші білого паперу, склеєні по вертикалі, кольоровий папір, клей, ножиці; альбом із шаблонами (с. 38);
зоровий ряд: зразки українських рушників.
Хід уроку
- Організація класу
- Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда.
- Що таке «трансформація», «стилізація»?
- Назвіть види мистецтва, в яких застосовується стилізація?
- Чи зберігається при стилізації колір форми?
- Назвіть символи-обереги писанки.
- Що таке орнамент? Де він застосовується?
- Назвіть основні види орнаментів, які застосовуються в мистецтві розпису писанки.
- Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
- У яких народних промислах України застосовуються стилізовані форми?
У народі говорили, що «його можна порівняти з піснею, вишитою на полотні». Про що йде мова?
Оголошення теми уроку
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з іще одним видом української народної творчості — українським рушником. Адже саме в рушнику зібрана велика кількість перероблених природних форм і кожен символ в орнаменті має своє певне значення.
- Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя.
Інформацію про український рушник учитель може запропонувати підготувати учням.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
А. Малишко
У ході розповіді демонструються зразки українських рушників різних регіонів.
У руках народних умільців звичайний шматок домотканого полотна перетворювався на справжній витвір мистецтва. Вишиванням, як правило, займалися всі жінки. Це був один із найбільш розповсюджених домашніх художніх промислів.
Візерунки на рушниках — це символи, що мають певне значення: ромб із крапкою посередині — засіяне поле; вазон із квіткою — дерево миру; фігурка людини — знак Берегині, богині домашнього вогнища; розпущені квіти, зображені ніби в розрізі, в’юнкі стебла, дерева, вазони й букети символізують вічно живу природу. Від країв до центру малюнка орнамент перетворювався на легкий малюнок, що складався з елементів основного.
У залежності від місцевості візерунки відрізняються не лише орнаментом, а й за кольором ниток, який підбирався дуже ретельно. Так, наприклад, на Київщині найчастіше використовували нитки червоного, чорного кольору з невеликою кількістю жовтого; на Полтавщині — блакитного, темно-синього і зеленуватого; на Волині основний колір був червоний із додаванням чорного, синього і зеленого; на Гуцульщині кольорова гама базувалась на поєднанні яскравих фарб — чорної, червоної, жовтогарячої, синьої, фіолетової. Проте найчастіше, як бачите, використовували чорний і червоний кольори — символи печалі й любові.
Широка була і сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам. Головний убір заміжньої жінки — це довгий (8 м) рушник. У нього загортали новонароджену дитину.
- Практична робота
- Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми виконаємо свій рушник. Нагадую вам, що в основі українських рушників лежить орнамент — ритмічно повторюваний елемент. Тому деталі, якими ви будете прикрашати свій рушник, повинні бути однаковими з обох боків — зверху і знизу виробу. Орнамент вишивається по краях, а в центрі — лише легкий візерунок. Домінуючим кольором є червоний, до нього додається жовтий, зелений, чорний.
- Виконання роботи на тему «Український рушник».
Етапи виконання роботи.
- Приготуйте два альбомні аркуші, склеєні по вертикалі.
- Використовуючи кольоровий папір, прикрасьте рушник орнаментом, відступивши 5—6 см від краю. Пам’ятайте про те, що елементи орнаменту створюються з обох сторін.
- Краї рушника розріжте, імітуючи бахрому.
- Завершення уроку
Демонстрація й оцінювання дитячих робіт. Загальна оцінка уроку.
Завдання на наступний урок: принести скляну посудину, кольоровий папір, ножиці, клей, сипучий матеріал (горох, гречка, макаронні вироби).