3 558 перегляд(ів)

Технологія створення банку ідей

Мета уроку: засвоєння знань про сутність творчості, зміст та технологію створення банку ідей; формування вмінь створювати банк ідей передбачуваних об’єктів проектування. Розвивати логічне мис­лення, уяву. Виховувати наполегливість, вимогливість, акуратність.

Дидактичні матеріали: журнали, диски зі зразками об’єктів проектування, комп’ютер.

Тип уроку: комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

I. Організаційна частина (2 хв)

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (5 хв)

III. Мотивація навчально-трудової діяльності (3 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

VI. Практична робота (15 хв)

VII. Підсумок уроку (3 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

• Призначення чергових.

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

1. Визначте та охарактеризуйте основні джерела інформації.

2. Що називають Інтернетом? Охарактеризуйте його можливості.

3. Які існують способи пошуку інформації в мережі Інтернет?

III. Мотивація навчально-трудової діяльності

Ви знаєте, що виготовлення будь-якого технічного чи техноло­гічного об’єкта починають зі творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою, людина намагається віднайти найбільш удалий за­дум чи ідею, що допоможе розв’язати технічне протиріччя. Тут відразу варто зважити на дві обставини. По-перше, ідеї не з’являються самі по собі, навіть у випадку так званого «інсайту» або «осяян­ня», коли розв’язок приходить ніби сам по собі. По-друге, учені за­вжди доводили, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:

• визначити послідовність створення банку ідей;

• створити власний банк ідей передбачуваних об’єктів проекту­вання.

V. Вивчення нового матеріалу

Створення банку ідей

Чи може процес творчості бути керованим?

Чи може людина навчитися робити творче відкриття?

І до сьогодні серед учених немає одностайної думки стосовно відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, які висловлювали думку, що творчі відкриття — це результат випад­ковості, сфера підсвідомого, непов’язана з логікою та інтелектом. Інші вчені, ґрунтуючись на ідеях І. П. Павлова, В. М. Бехтєрева, вважають, що процес творчості може відбуватися на заниженому рівні активності свідомості або на рівні підсвідомості. Але це тра­питься, якщо йому передувала розумова робота з накопичення пев­ної інформації про досліджуваний об’єкт.

Сьогодні спеціальні дослідження показують, що творче від­криття можливе тоді, коли дослідницький пошук підготовлений системою знань і йому передує напружена розумова діяльність ви­нахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує проведену роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це виглядає так, ніби в комп’ютер уводять певний обсяг інформації, а через деякий час, коли він обробить її за спеціальною програмою, видає розв’язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких умінь творчого характеру, що мо­жуть бути сформовані, вважають уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення такого банку є впорядкування ін­формації з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення твор­чих ідей і, відповідно, створення нового об’єкта чи його вдоскона­лення.

Створення банку ідей. У попередніх параграфах ми розгляда­ли, як накопичувати та систематизувати потрібну інформацію для проекту. Тепер необхідно навчитися працювати з цією інформа­цією — відбирати ідеї, аналізувати, ставити чи уточнювати на ос­нові зібраної інформації завдання проекту тощо.

Пошук інформації, яка стосується певної проблеми або галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто ве­ликий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп’ютер, але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому ди­зайнери намагаються впорядкувати та систематизувати знайдену інформацію, щоб більш якісно скористатися зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження й вивчення проблеми.

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши по­зитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати, як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимо­гам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкта, дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку пробле­ми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виро­бу — банку ідей та пропозицій. Проте, мова тут іде не лише про можливі форми майбутнього виробу чи, наприклад, проектування інтер’єру у вигляді замальовок чи ескізів, а й добір інших конс­трукційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни в ко­льорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду тощо. До такого банку конструктор повертається протягом усього періоду роботи над проектом, доповнюючи його і перегляда­ючи ті чи інші пропозиції для використання в роботі. Наприклад, працюючи над інтер’єром кімнати, коли визначено кількість та конструкцію меблів, коли образ і вигляд меблів став завершеним, дизайнер переходить до виконання рисунків і креслень у масштабі, проробляє можливі варіанти розташування окремих частин меб­лів — виконує компоновку. Варіанти компоновок входять до бан­ку ідей, як власне й сам ескіз, доповнюючи образ, замальовки, креслення меблів тощо.

Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом ство­рення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів — увесь обсяг накопиченої ін­формації, який може стати в нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу, і який необхідно зберігати та класифі­кувати.

З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.

Клаузура — це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш із клаузурою по­винен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зобра­жувальні засоби — від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера, уміння застосовувати зібрану інформацію про до­сліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш кла­узури може містити зображення, які відображають асоціатив­ні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо.

Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об’єкта проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. Проте для загального випадку, з метою класифікації зібраної інформа­ції, структуру банку ідей можна представити у вигляді схеми (Рис. 3).

VI. Практична робота

Складання ескізу виробу

Завдання 1. Поміркуйте над образом майбутнього проекту. Ви­користовуючи клаузуру, покажіть можливий образ вашого виробу з докладною прорисовкою всіх конструктивних елементів та основ­них ідей проекту.

Завдання 2. Складіть ескіз майбутнього виробу.

6.1. Вступний інструктаж

6.2. Поточний інструктаж

• слідкувати за дотримуванням вимог, що ставляться перед учнями;

• допомагати учням у разі потреби;

• звертати увагу учнів на типові помилки та хиби під час вико­нання практичної роботи;

• відзначати правильність навчальних дій учнів.

6.3. Заключний інструктаж

Зробити підсумок практичної роботи, мотивувати його.

VII. Підсумок уроку

7.1. Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденно­му житті? Де і за яких умов це може бути?

7.2. Заключна частина:

• виставлення оцінок за роботу на уроці;

• домашнє завдання: вивчити параграф 4, виконати завдання практичної роботи.

Icon of Teh10 (4) Teh10 (4) (354.5 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *