616 перегляд(ів)

Трикутник і його види. Вступ

Мета. ознайомити учнів із поняттям класифікації, а також з кла­сифікацією трикутників; засвоїти поняття про гострокутний, прямокут­ний і тупокутний трикутники; рівнобедрений та рівносторонній трикут­ники; навчити учнів розрізняти види трикутників; будувати трикутник певного виду; знаходити периметр трикутників.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця-схема «Види трикутників».

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання

Запитання до класу (стосовно домашнього завдання)

  1. За якою формулою обчислювали периметр прямокутника в № 364? (1)

[Р = 2(а + b); Р = 2 · (13 + 17) = 60 мм] Виразити периметр прямокут­ника в сантиметрах [Р = 6 см].

  1. Чи можуть бути рівними сторони квадрата і хоча б дві сторони прямо­кутника? Чому? Чи можуть бути рівними сума двох сторін квадрата і двох сторін прямокутника?

[Так, якщо, Ркв. = Рпрямокутника, то 2акв. = апр. + bпр., тобто

2акв. = 42 + 14 = 56 см, акв. = 28 см.]

  1. У скільки разів довжина прямо­кутника повинна бути більшою за ширину, щоб його можна було поділити на 2 рівних квад­рати? [в 2 рази]. Чи може такий прямокутник мати периметр 12 см?

[Так, а = 4 см, b = 2 см; 2(а + b) =

= 2(4 + 2) = 12см, див. рис. 64.

Сторони квадрата АВ = 2см, Р = 4 · АВ = 4 · 2 = 8 см].

 

II. Актуалізація опорних знань

Усні вправи

  1. Які кути на рис. 65 гострі? тупі? Які з них рівні, якщо ОС — бісектриса кута АОВ; OD — бісектриса кута СОВ? Як це позначи­ти на рисунку?
  2. Назвіть кути і сторони трикут­ників на рис. 66. Знайдіть пери­метр ABC, якщо ВС = 6 см, СА = 8 см, CM = MB, CM = 5 см, М — середина АВ.
  3. Які рисунки пропущені? (рис. 67)

 

III. Формування нових знань

Мотивація навчальної діяльності

@ Після виконання усної вправи 3 (див. вище) учні повторюють, що, за­лежно від градусної міри (величини), кути поділяються на 4 групи — гострі, прямі, тупі і розгорнуті. Вчитель повідомляє учням, що такий роз­поділ якої-небудь групи об’єктів на малі групи за певними ознаками на­зивається класифікацією. Класифікація не є суто математичним понят­тям, бо з класифікацією учні мають справу як на інших уроках (на уроках з мови — поділ приголосних на дзвінкі й глухі; складів — наголошені й ненаголошені; частин мови: іменники, займенники, прислівники, дієслова тощо; на уроках біології — представники рослинного і тварин­ного світу тощо), так і в повсякденному житті (приклади класифікації предметів побуту можна запропонувати учням навести самостійно).

Тому на цьому уроці ми ознайомимося зі способами класифікації відомих нам геометричних фігур — трикутників.

Класифікація трикутників

Під час пояснення цього матеріалу зручно буде користуватися таблицею-схемою «Класифікація трикутників».

Класифікація трикутників

 

За кутами

За сторонами

гострокут­ний

прямокут­ний

тупокутний

різносто-ронній

рівнобедре-ний

рівносто-ронній

 

@ Особливо слід звернути увагу на назву сторін рівнобедреного трикут­ника і запис формули периметра рівнобедреного і рівностороннього трикутників (нові поняття).

Тому на дошці і в зошитах слід зробити відповідні записи і рисунки (рис. 68).

 

ABC різносторонній.

Якщо АВ = с, ВС = а,

АС = b, то

Р = а + b + с

ABC рівнобедрений,

АВ = ВС – бічні сторони,

АС— основа.

Якщо АВ = ВС = а, АС = b, то Р = 2а + b

ABCрівносторонній.

АВ = ВС = АС = а,

Р = 3а

Рис. 68

 

IV. Закріплення знань. Формування вмінь

№ 358 — класифікація трикутників за сторонами і кутами.

@ Слід звернути увагу учнів, що будь-який трикутник може бути кла­сифіковано за двома ознаками одночасно (наприклад, рис. 120 г) — QRS тупокутний і рівнобедрений).

№ 359 — обернений до № 358 — за описом треба зробити рисунок.

№№ 363 (з), 370, 372 — закріплюють знання учнями формул для обчислення периметра трикутника і роботи з ними.

№ 374. Закріплює знання формули периметра трикутника (як суми довжини сторін) і усвідомлення того, що формулу Р = a + b + с можна роз­глядати як рівняння і знаходити будь-яку з невідомих сторін за допомо­гою правила знаходження невідомого доданка (а = Р (b + с)).

Додатково: на розвиток просторової уяви № 380.

 

V. Підсумок уроку

Запитання до класу (№ 357 (5—8))

  1. Які бувають види трикутників залежно від виду їх кутів?
  2. Який трикутник називають прямокутним? гострокутним? тупокутним?
  3. Які бувають види трикутників залежно від кількості рівних сторін?
  4. Який трикутник називають рівностороннім? рівнобедреним? різностороннім?

 

VI. Домашнє завдання

п. 14, №№ 357 (усно); 360; 364 (г); 371; 375;

додатково: побудуйте за допомогою транспортира кути 50°; 40°; 110°; 90°.

Icon of Urok 39 Urok 39 (58.5 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *