Мета: поглибити вивчене про приго­лосні звуки; сформувати в учнів уявлення про уподібнення як фонетичне явище; ознайомити з основними умовами уподібнення приголосних за дзвінкістю – глу­хістю, твердістю – м’якістю, місцем і спо­собом творення; навчати правильно вимов­ляти слова з префіксами з-, с-, роз-, без-; виробляти вміння розпізнавати у словах явище уподібнення, правильно вимовля­ти приголосні звуки, що уподібнюються; розвивати вміння порівнювати, проводити паралелі між поняттями та явищами; вихо­вувати почуття власної гідності, толерант­ність, здатність зрозуміти іншу людину, прийняти її такою, яка вона є.

Тип уроків: уроки засвоєння нового матеріалу.

 

Перебіг уроків

 

Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

Розподільна робота.

У країні Фонетиці мешкали різні за харак­тером звуки. Серед них особливо вирізняли­ся агресивні шиплячі та свистячі. Перші весь час шипіли й жалили, другі – сичали і дзиж­чали. Коли шиплячі і свистячі сварилися між собою, то з’єднувалися в один клубок, що й роз’єднати їх було важко.

• Запишіть у дві колонки шиплячі та свистячі звуки. [ж], [ц], [с], [ч], [з], [дж], [ш], [з’] [ц’]

Як і решта звуків, шиплячі і свистячі у словах завжди мусили бути на своєму місці. І нерідко опинялися поруч. Та в народі недарма кажуть: «З ким поведешся, від того й наберешся».

• Поясніть, як ви розумієте це при­слів’я.

Перебуваючи поряд, шиплячі і свистячі ставали дуже подібними. І цей процес у мо­вознавстві так і назвали – уподібнення.

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

Дослідження на основі спостереження.

• Вимовте слова поведешся і набереш­ся. Чи чується у вимові цих слів шипля­чий [ш]? Запишіть слова у транскрип­ції. Який звук позначається літерами ш і с?([пове^идес‘:а], [набе^ирес‘:а], вимовляється звук [с‘:])
• Зверніть увагу, який звук «переміг», тобто виявився сильнішим, – шиплячий чи свистячий? (Свистячий.) У якій позиції він стоїть? (Свистячий стоїть після шиплячого.)
• Прочитайте слова. Доведіть, що в кожному з них шиплячі уподібнюються до свистячих. Зверніть увагу, які звуки позна­чають підкреслені літери.

Ручці – [ц’:]; книжці – [з’ц’]; грушці – [с’ц’].

• Вимовте слова боїться, вдається. Який звук позначається буквосполучен­ням -ться? ([ц‘:а])

Орфографічна хвилинка. Запишіть слова за поданими транскрипціями. Під­кресліть у кожному орфограму. Усно пояс­ніть, які звуки уподібнюються.

[збе^ирес:’а], [бйуц’:а], [стріц’:і], [суниц’:і], [доріз’ц’і], [сиройіз’ц’і], [каз’ц’і], [галуз’ц’і], [збе^ируц’:а], [бйес’:а].

• У яких словах відбувається набли­ження голосних е – и?

Дослідження на основі спостереження.

Шиплячі звуки не дрімали. Тільки-но вони опинялися у слові після свистячих, одразу ж починали впливати на них, і тепер уже свистя­чі уподібнювалися до шиплячих.

• Прочитайте подані слова. Підкресліть однією лінією свистячі, а двома – шиплячі.

Розжувати, розчесати, зшити, безжально, за­черствілий, безшовний, незчисленний.

• Позначте у словах префікси й корені. До яких частин слова належать шиплячі і свистячі?

 

 

 

 

 

 

 

Орфоепічна хвилинка. Вимовте слова відповідно до правил орфоепії.

Безшумно, розчервонілий, зчистити, роз­шматувати, безжурний, зжитися, розжарений, безжальний.

Методична ремарка.

Правопис пре­фіксів роз-, без-, з-, с- учні вивчатимуть у темі «Будова слова», тому зараз основний акцент звертаємо саме на вимову.

Робота з підручником. Розв’язання проблемної ситуації.

• Приклади уподібнення, які ви розгля­нули, стосуються місця і способу творен­ня приголосних. Однак на межі префіксів роз-, без-і коренів, що починаються глу­хим приголосним, має місце уподібнення за глухістю. Уважно прочитайте матеріал підручника та обґрунтуйте виконання тес­тового завдання.
• У якому рядку всі слова правильно записано у фонетичній транскрипції?

А [роздер], [рожшив], [розпалив]

Б [рож:ував], [розлив], [роспов’ів]

Методична ремарка.

Учні мають звернути увагу на те, що у процесі мовлення залежно від його темпу приголосний [з] на кін­ці префіксів може звучати як [з] і як [с], тобто уподібнюватися. Отож у тестовому завданні правильні обидва варіанти.

• Які ще приклади уподібнення приго­лосних ви можете назвати?

Самостійна робота. Перепишіть, роз­ставляючи, де потрібно, розділові знаки.Запишіть подані у транскрипції слова від­повідно до правил орфографії.

Сьогодні лише [роспруз’с’а], відкинь страх і сором і будь лише собою. Саме те, чим ми відрізняємося, створює пречудове [багацтво] любові. Чого світ потребує найбільше? Тріш­ки більше квітів на [доріз’ц’і] життя. Напевно хтось сьогодні вранці усміхнувся до тебе. Пора­дій цій [усм’іс’ц’і]! (За Б. Ферреро)

• Прокоментуйте подані висловлювання.

 

Підсумок уроку.

Клоуз-тест. Усно продовжіть подані речення.

Уподібнення – це … . У процесі мовлення шиплячі звуки, що стоять перед свистячими, … . Буквосполучення жч, зц, шцвимовляють­ся відповідно як … . Буквосполучення -шся, -тьсянаприкінці дієслів вимовляються як … . Префікси роз-, без-, з- перед шиплячими ви­мовляються як … . Префікси роз-, без-, з- пе­ред коренем, що починається глухим приголос­ним, можуть вимовлятися як … і … .

Домашнє завдання.

Вивчити теоретич­ний матеріал з теми у підручнику та навес­ти письмово по 3 слова-приклади на кожне з останніх чотирьох правил клоуз-тесту.

 

На наступному уроці розглянемо уподібнення приголосних за дзвінкістю – глухістю.

Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

Бесіда

• Пригадайте, яка відмінність між дзвінки­ми і глухими приголосними.
• Назвіть пари звуків за дзвінкістю – глухі­стю.

 

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чи упо­дібнюються глухі до дзвінких і навпаки.

 

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

• Послухайте розповідь і перекажіть її в науковому стилі.

Дзвінкі приголосні в українській мові май­же завжди залишаються самі собою. Навіть коли сусідять із глухими, не втрачають інди­відуальності, їхній голос звучить дзвінко: [риб­ка], [казка], [книжка]. Коли ж їм доводиться опинитися дуже далеко, аж наприкінці слова, то й там усі прекрасно чують їхній дзвінкий го­лос: [дуб], [в’із] , [д’ід].

Тільки дзвінкий [г] зазнав упливу свого друга – глухого [х] і в окремих словах став до нього подібним: [лехко], [вохко], [н’іхтик].

Глухі ж, навпаки, під впливом сусідів-дзвін­ких набираються від них дзвінкості і стають подібними до парних дзвінких: [бород‘ба], [воґ­зал], [р’уґзак].

Лінгвістична задача.

Розповідаючи про свого дідуся, Івасик ска­зав:

– У дідуся є малесенька гарна кіска.

– То твій дідусь – оригінал? – перебив його Петрик.

– Чому оригінал? – здивувався Івасик.

– А чому ж він кіску носить?

• Яка орфоепічна помилка спричини­ла ситуацію непорозуміння? Як виробити правильні вимову і написання слів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Лінгвістичний волейбол». Добе­ріть перевірні слова до поданих.

Кігтик, легкий, молотьба, стежка, мережка, кладка, грядка, різка, ватажки, вогкість.

Робота з текстом. Прочитайте текст. Яка його основна думка? Що потрібно ро­бити, аби не втратити своєї індивідуально­сті?

Ти на землі людина. У твоїй усмішці – ніж­ність і ласка, у твоїх очах – безкрайнє небо, у твоїй душі – любов. Безперечно, є й кращі за тебе. Однак такої, як ти, немає.

У світі точиться боротьба за твою душу. Не­рідко з’являються люди, які хочуть зробити тебе таким, як усі. Нелегко зберегти свою неповтор­ність. Та ти намагаєшся не зійти з протоптаної стежки, не соромишся щирих почуттів. Не знева­жай прекрасного в собі, не уподібнюйся тим, хто безжально змушує тебе зчерствітидушею. Ще­дро ділися з людьми багатством власного серця і з удячністю приймай щедроти інших.

• Знайдіть слова, в яких відбувається уподібнення приголосних. Назвіть слова, в яких уподібнення за дзвінкістю – глухістю не відбувається.
• Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова.
• Наведіть приклади простого і склад­ного речення з тексту.

Робота у групах. «Навчаючи вчуся». Випишіть із тексту слова з орфограмами. Обговоріть із сусідом по парті правопис їх. Продиктуйте ці слова одне одному.

 

Підсумок уроку.

• Побудуйте усне лінгвістичне вислов­лювання про уподібнення приголосних, використавши такі приклади:

[зверне^ис’:а], [звернуц’:а]; [ме^ирез’ц’і], [галуз’ц’і], [доріз’ц’і]; [рожчулити], [рож:арити], [рош:укати]; [росплакатис’а]; [лех­ко], [йаґби]; [галузка], [д’іжка], [гриб], [л’ід].

 

Домашнє завдання.

Написати розлогу відповідь на запитання «Що потрібно, аби не втратити своєї індивідуальності?». Під­креслити слова, в яких відбувається уподібнення приголосних.

Ukr Mov5nov (54) (42.3 KiB)