1 662 перегляд(ів)

Урок: Додаткове обладнання кузова

Мета: ознайомити учнів з додатковим обладнанням кузовних конструкцій; розвивати логічне мислення і зорову пам’ять, уяву; виховувати охайність, терплячість, увагу, старанність, і повагу до професії механіка з ремонту автомобілів і любов до техніки.

Обладнання: автомобіль ГАЗ-53, плакат, підручник

Тип уроку: пояснення нового матеріалу

Хід уроку

У залізних машинах – живі люди.

УНТ

І. Організаційний момент.

1. Вітання

2. Визначення чергового

3. Підготовка робочого місця до уроку

4. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Опитування учнів запитаннями типу)

  1. Що розуміють під поняттям кузова?
  2. З яких основних частин складається кузов?
  3. 3.                Що називають рульовим механізмом?
  4. 4.                Що називають рульовим приводом?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мати мотоцикл добре, а мати автомобіль ще краще. Звичайно відмінності між цими двома транспортними засобами ви знайдете без проблем. Але автомобіль має досить велику перевагу – деталь, яка забезпечує водію комфортну їзду, затишок і спокій. Звичайно це кабіна, а також в вантажних авто це кузов. З будовою кузова ми вже ознайомленні, а які ще додаткові елементи входять до складу кузова. Саме з цими елементами ми з вами зараз ознайомимось.

IV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового мате­ріалу

Комфортні умови користування автомобілем, належать:

–         склоочисник із пристроєм для обмивання вітрового скла;

–         пристрій для опалювання кабіни вантажного автомобіля або кузова легкового автомобіля.

Склоочисники на вантажних автомобілях (ЗИЛ-ІЗО, КамАЗ) мають пневматичний привод і пристрій для обмивання вітрового скла (рис. 7.4). Склоочисник складається із пневматичного двигуна 7, зблокованого з механізмом установлення щіток у крайньому по-ложенні й із золотниковим розподільником, крана керування 9 із трубками 10 підведення стисненого повітря, тяг 8, важелів 4 привода та щіток 6. Умикають і вимикають склоочисник повертанням головки крана, причому від кута повороту головки залежить швидкість ходу щіток.

Пристрій для обмивання вітрового скла має педаль-ний привод і складається з діафрагмового насоса 1, зв’язаного трубками 2 з бачком 3 і форсунками 5. Під час натискання ногою на педаль привода рідина для обмивання скла з бачка подається під тис-ком у форсунки й струменями викидається на скло, змиваючи з нього бруд.

Рис. 7.4

Склоочисник та пристрій для обмивання вітрового скла:

1 — насос; 2 — трубки; 3 — бачок; 4 — важіль; 5 — форсунки; 6 — щітки; 7 — пневматичний двигун; 8 — тяга; 9 — кран керування; 10 — трубка підведення стисненого повітря

 

На легкових автомобілях застосовують склоочисники з електромеханічним приводом, а пристрої для обмивання вітрового скла виконують за типом аналогічних пристроїв на вантажних автомобілях або з електроприводом і кнопковим керуванням.

Пристрій для опалювання кабіни вантажного автомобіля (рис.7.5) обігріває також вітрове скло, оскільки нагріте повітря може подаватися патрубком прямо на нього. Принцип дії пристрою ґрунтується на використанні теплоти охолодної рідини двигуна: радіатор 7 опалювального пристрою сполучається трубопроводами з порожниною системи охолодження двигуна (головкою циліндрів) через запірний кран 5. Повітря, що нагрівається в радіаторі, подається вентилятором.

Система опалення призначена для обігрівання кузова легкового чи кабіни вантажного автомобілів.

Система опалення, яка встановлена у кабіні автомобілів ГАЗ-53А, ЗИЛ-130 і в кузові автомобіля ГАЗ-24 «Волга», використовує тепло системи охолодження двигуна.

На автомобілі ГАЗ-53А опалювач кабіни встановлюють під щитком приладів. Він складається з радіатора, зовнішнього люка припливу повітря, рукоятки керування кришкою люка, кришки зовнішнього люка, повітропроводу подачі теплого повітря для обдування вітрового скла і з’єднувальних шлангів.

Радіатор опалення з’єднується шлангами із сорочкою охолодження головки блока циліндрів і водяним насосом двигуна.

Під час руху автомобіля, коли відкрита кришка зовнішнього люка припливу повітря, зустрічний потік повітря надходить у люк і через решітку і кожух до радіатора. Проходячи через радіатор, повітря нагрівається і через розподільник надходить до кабіни.

Система вентиляції призначена для обміну повітря в кабіні або кузові (легкового) автомобіля. Конструктивно система опалення об’єднана із системою вентиляції.

Пристрої для обдування, очищення і обмивання вітрового скла кабіни (кузова). Щоб запобігти обмерзанню чи запотіванню вітрового скла, передбачено його обдування за допомогою вентилятора

системи опалення автомобіля. Повітря через вентилятор подається до радіатора 7 опалення, там нагрівається і надходить по повітропроводах до двох щілин, які містяться на панелі кузова (кабіни) з внутрішнього боку вітрового скла. Вентилятор вмикається перемикачем.

Для очищення вітрового скла від води і снігу застосовують склоочисники. На автомобілі ГАЗ-53А встановлюють двошвидкісний склоочисник, що складається з двох щіток та електричного привода. Електродвигун через черв’ячний механізм приводить у дію щітки склоочисника. За допомогою перемикача вмикають електродвигун і регулюють частоту обертання його вала. Склоочисник автомобіля ГАЗ-24 «Волга» має таку саму будову і принцип дії, що і в автомобілі ГАЗ-53А. Автомобіль ЗИЛ-130 обладнаний склоочисником з пневматичним приводом від системи гальм. Для вмикання склоочисника і регулювання швидкості руху його щіток користуються краном, головка якого встановлена на панелі щитка приладів.

Для обмивання вітрового скла на автомобілях установлюють спеціальний пристрій. Він складається з електричного насоса розміщеного в бачку омивника який знаходиться під капотом, жиклерів встановлених зовні перед вітровим склом, жиклери з’єднують шлангами кнопки для вмикання омивача як правило кнопка включення омивача об’єднана з перемикачем щиток склоочисника. Щоб обмити скло, натискують на кнопку омивача; при цьому запускаеться електронасос, завдяки чому вода з бачка подається до жиклерів і оприскує вітрове скло. Одночасно вмикають і склоочисник.

На кабіні вантажних автомобілів зовні встановлюють два дзеркала заднього вигляду; на легкових автомобілях дзеркало встановлюють всередині кузова, а також на лівих передніх дверях кузова або передньому лівому крилі.

Вантажні автомобілі часто використовують як тягачі для буксирування причепів або інших автомобілів. Для цього автомобілі обладнують буксирним пристроєм, який має вигляд стержня з гаком 7, установленим у задній частині рами автомобіля. У цьому місці рама підсилена додатковими поперечками і розкосами.

Гак буксирного пристрою запирають защіпкою 6 і стопорною

защіпкою 4, яка утримує пристрій від передчасного саморозкриття. При закритому положенні гак фіксують шплінтом 5, який вводять в отвір защіпки.

Стержень гака встановлено в корпус З, у якому між двома упорними шайбами 10 розміщено гумовий буфер 2, затиснутий гайкою 1, накрученою на стержень гака. Така будова пристрою оберігає раму автомобіля і з’єднувальні елементи причепа від різких ударів і струсів, які виникають під час рушання автомобіля з місця чи при гальмуванні.

Підйомний механізм кузова автомобіля-самоскида

Автомобілі-самоскиди обладнані металевим кузовом, який можна піднімати й нахиляти за допомогою гідравлічного підйомника з приводом від двигуна. Підйомний (самоскидний) механізм значно полегшує розвантажувальні роботи.

Самоскидний механізм платформи кузова такого автомобіля має вигляд гідравлічного циліндра корпус якого шарнірно з’єднаний з рамою автомобіля, а щиток поршня важільним механізмом – з платформою кузова. Циліндр сполучений трубопроводами з масляним насосом шестеренчастого типу, який приводиться в дію від коробки відбору потужності, з’єднаної з коробкою передач автомобіля.

Кузов автомобіля піднімається чи опускається залежно від того, в яку порожнину циліндра нагнітається масло. Цим процесом водій керує з кабіни автомобіля за допомогою важеля, який вмикає або вимикає коробку відбору потужності. Важіль забезпечує й роботу крана керування. Для заповнення гідравлічної системи підйомного механізму застосовують масло, яке має невелику в’язкість. Під час заливання масла в бак його очищають, пропускаючи через фільтр, який установлено в баці.

Несправності додаткового обладнання кузова (кабіни).
Під час експлуатації автомобіля трапляються випадки, коли електродвигун системи опалення і вентиляції працює на малих частотах або й зовсім не працює.

Під час роботи склоочисника можуть бути такі дефекти: удари щіток об деталі кузова, щітки рухаються тільки з однією швидкістю, погане очищення вітрового скла.

Несправності пристроїв для обмивання вітрового скла: забруднення жиклерів, порушення герметичності з’єднувальних шлангів, пошкодження діафрагми насоса.

VІ. Підсумки уроку

На сьогоднішньому уроці ми з Вами ознайомились…,з’ясували…, переконались… (вчитель вислуховує думки учнів)

VІI. Домашнє завдання

– Опрацювати матеріал§ __ з підручника В.Ф. Кисликов, В.В. Лущик

– Відповісти на запитання.

Icon of Bud 11 (8) Bud 11 (8) (384.7 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *