987 перегляд(ів)

Урок. «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра i брат?». Особливостiпоетичної мови творiв Л.Глiбова

Мета: продовжити ознайомлення учнівiз вiршованими загадками Л.Глiбова; розвивати кмiтливiсть, розумовi здiбностi,пам’ять, творчу уяву, навички коментування особливостей поетичних загадок, художнiх засобiв мови; сприяти виробленнюоптимiстичного погляду на життя, розвивати почуття гумору, естетичне ставлення доприроди.

Тип уроку: урок вивчення нового матерiалу.

Обладнання: iлюстративний матерiал, костюми для iнсценiзацiї.

Методи, прийоми i форми роботи: гра «Лiтературний пiнг-понг», виразне читання, хорове читання, бесiда,учнiвськi повiдомлення, iнсценiзацiя.

 

Перебiг уроку

 

Забезпечення емоцiйної готовностi доуроку.

  • Опишiть свiй настрiй за допомогоюдiєслiв.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.

Перевiрка домашнього завдання. Гра«Лiтературний пiнг-понг».

До дошки виходять двоє учнiв i ставлятьодне одному запитання про життєвий iтворчий шлях Л.Глiбова. У цiй грi можназадiяти невеликий яскравий м’яч. Ученьпромовляє запитання i кидає м’яч суперниковi. Учитель оцiнює їхнi вiдповiдi.

Виразне читання загадок.

Огляд iлюстрацiй.

Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матерiалу.

Виразне читання загадки «Хто вона?» вчителем.

Хорове читання загадки учнями.

Бесiда

  • Яке враження справила на вас загадка?
  • У чому особливiсть її побудови?
  • Хто, за словами автора, найбiльше радітимеповерненню ластiвки? Вiдповiдь аргументуйте.
  • Випишiть у зошити пестливi слова. Якогонастрою вони додають вiршевi?
  • Як ви ставитеся до ластiвок?

Перевiрка домашнього завдання. Учнiвське повiдомлення.

Ластiвка – рiд птахiв родини ластiвкових.Найпоширенiший вид – сiльська ластiвка. Це один iз найсимпатичнiших перелiтних птахiв.Вона має довгий роздвоєний хвiст iз глибокимвирiзом, тонкi крила. У повiтрi ця пташказдiйснює запаморочливi акробатичнi трюки.Ластiвка має яскраве оперення – на спинi блискуче пiр’я сталевого вiдтiнку з фіолетовимвiдливом, а черевце – бiле. Улiтку, заглянувшипiд дах хлiва, майже завжди можна побачитиприлiплене до стелi характерне, схоже на чашугнiздо цiєї пташки. Восени ластiвки збираютьсяу великi зграї перед вiдльотом на мiсця зимування.

Ластiвка – символ весни i вiдродження, добра i щастя. Вона – Божа пташка, а тому вбити її– великий грiх; зруйнувати гнiздо – накликатина себе бiду. Благословенний той дiм, на якомуоселиться ластiвчина сiм’я… Божа благодать наластiвцi через те, що в час, коли iудеї розпиналиХриста, ластiвки крали в них цвяхи. Тожластiвка – спiвучасниця долi людини.

Якщо ластiвки залишають мiсцину чи окрему оселю, де вони перебували, то людям слiдостерiгатися великої бiди, наприклад, руйнiвного стихiйного лиха. Вважається, що з ластiвкою,яка несподiвано влiтає в хату, прилiтає i душапокiйного родича. Тому-то з ластiвками завждиi всюди треба бути максимально обережними iвдячними за їхню присутнiсть…

Інсценiзацiя акровiрша «Хто розмовляє?».

Бесiда

  • Якi особливостi побудови вiрша «Хто розмовляє?».
  • На що жалiється осока?
  • Чому калина у великiй пошанi в людей?
  • Чим хвалиться сорока?
  • Якi засоби створення образностi є в акровiршi?
  • Який повчальний змiст цього вiрша? Щоавтор засуджує? Чого навчає?

Перевiрка домашнього завдання. Учнiвськi повiдомлення.

1-й учень. Осоки – багаторiчнi трав’янистiрослини: вiд карликiв, що ледь випнулися на10–15 сантиметрiв угору, до трав-велетiв, якi сягають 2 метрiв заввишки; мають повзучi абовкороченi кореневища, часто утворюють дернини чи купини, iнодi дуже великi. Листя осоки видовжене, стьожкове, лiнiйне або вузьколiнiйне, майже завжди прикореневе, лишезрiдка i стеблове. Стебла триграннi, але буваютьi круглястi. Стебла й листки осок частішешорсткi, гострi по краях i гранях, можуть докровi порiзати шкiру, коли рвати їх голiруч чиходити босонiж у заростях. Та бувають осоки змайже гладенькими стеблами й листками.Квiтки в колосках, зiбраних у колосоподібнісуцвiття. Кожна квiтка має бiля основи покривну гостру чорно-буру луску з бiлою серединою.Плiд – однонасiнний горiх, занурений у мiшечок, що властивий тiльки осокам. Цей мішечокмає важливе бiологiчне значення: захищаєзав’язь, а згодом i плiд вiд несприятливих умовдовкiлля. Завдяки мiшечкам рiд осоки ставодним з найбагатших видiв i найпоширенiшихродiв.

Осоки оминають орнi землi, бо жоден вид iзчисленного осокового роду не змiг пристосуватися до життя у посiвах як бур’ян. Та все ж такиосоки, попри те, що не стали бур’янами, не у великiй шанi серед хлiборобiв. Завинили вони перед сiльським трударем тим, що хоч i дають високi врожаї зеленої маси i сiна, але ж низькоїякостi. Отож i довелося осокам вiдступати з тихземель, де вони споконвiку зростали, – з осушених болiт i розораних лук.

2-й учень. Сорока – птах родини воронових. Голова, крила i хвiст її чорнi iз зеленуватимвилиском, а живiт, плечi та боки бiлi. Тому сороку i називають бiлобокою. Хвiст довгий, прямий, як стрiла. Однак лiтають сороки не дужедобре, вони зазвичай тiльки перестрибують змiсця на мiсце. Живуть у лiсах, гаях, садах, парках, насадженнях уздовж залiзничного полотна. Сороки всеїднi. У перiод вигодовуванняпташенят вони винищують багато шкідників лiсу й поля.

У березнi птахи починають вiдбудовуватистарi кубла або робити новi. Їхнi гнiзда найчастiше розташованi на висотi 2–3 метрiв від землi. Вони прихованi вiд стороннiх поглядiв,зовнi складенi з великих, а всерединi – з тоншихпрутикiв, переплетених травинками i скрiплених глиною. Дно гнiзда також цементуєтьсяглиною i вистилається мохом, м’якою травою,шерстю.

Вiдомi випадки, коли сороки хапали металевi ложки, ключi й iншi речi i вiдлiтали з ними,щоб потiм заховати куди-небудь в затишнемiсце. У народi про сороку склалося чималоприказок i прикмет, що вiдображають її характернi особливостi: сорока близько вiд житлалiтає, пiд стрiху пнеться – бути вiхолi, вкладається спати – на похолодання; сорока скрекоче – в гостi кличе; крутиться, як сорока на тину;говорить, як сорока стрекоче; бiла, як сорока;мовчить, як сорока в гостях; набудував, як сорока; написав, неначе сорока.

Інсценiзацiя акровiрша «Хто сестра iбрат?».

Бесiда

  • Що нагадує за формою акровiрш «Хто сестра i брат?» Вiдповiдь обгрунтуйте.
  • Чому вiн має таку назву?
  • Про яку славу гречки йдеться в рядку«Аж до моря славонька про мене лiтає»?
  • Чи любите ви гречану кашу? Чим вона корисна?
  • На вашу думку, про яку страву йдеться уприкiнцевому рядку вiрша? Що ви про неїзнаєте?

Перевiрка домашнього завдання. Учнiвськi повiдомлення.

1-й учень. Гречка – однорiчна трав’яна медоносна рослина, iз зерен якої виготовляють високопоживну крупу й борошно. Батькiвщинагречки – гiрськi райони Індiї та Непалу, де її почали культивувати близько 4 тисяч рокiв тому. ДоУкраїни гречка потрапила з Грецiї, тому й отримала таку назву, що означає «грецька крупа».

Гречка – прекрасний медонос. Гречаний медславиться своїми цiлющими властивостями.Гречана каша – цiнний дiєтичний продукт, незамiнний для правильного повноцiнного харчування дiтей i дорослих.

За народними уявленнями, зерно цiєї рослини втiлює добробут, достаток, але водночасасоцiюється з бiднiстю. Гречка символiзує суперечку: «Коли сниться гречка, буде суперечка». В народi iронiзують: «Їй кажи: “Овес!”, а вона каже: “Гречка!”». «Нехай буде гречка, аби несуперечка» – приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму».

2-й учень. Просо – однорiчна трав’янистазлакова рослина. Колосок проса, як правило,опуклий з одного боку i приплюснутий з другого, мiстить у своїх пазухах до тисячi зернівок овально-довгастої форми. В Азiї, Америцi, Африцi, Європi налiчується до 500 видiв проса.У природi просо – це бур’ян або трава, якою годують худобу.

Батькiвщиною проса, найiмовiрнiше, є Китай, де його вирощували ще в III тисячолiттi донашої ери. Тут продовжують обробляти просяні поля донинi. На Русi й у країнах Європи цякультура з’явилася, очевидно, завдяки кочовимазiйським народам.

На жаль, продукти переробки проса – пшоняна крупа i борошно – в кулiнарiї не вельми популярнi. Найчастiше в нашiй країнi просо використовують як корм для худоби й домашнiх птахiв.

Просо – один iз перших злакiв, який культивували нашi предки. Просо символiзувало добробут, тому у веснянках спiвали: «А ми прососiяли, сiяли, / Ой лелю-ладо, сiяли, сiяли!».

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.

  • Запишiть свої враження вiд уроку нааркушi i передайте сусiдовi по партi.

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.

Домашнє завдання.

Загальне. Прочитати лiтописнi оповiдi: «Три брати –Кий, Щек, Хорив i сестра їхня Либiдь»,«Святослав укладає мир iз греками i повертається до Києва. Смерть Святослава».

Індивiдуальне. Пiдготувати повiдомлення про Кия, Щека, Хорива i Либiдь, прокнязя Святослава.

Icon of Urok Lit5 (34) Urok Lit5 (34) (32.2 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *