1 527 перегляд(ів)

Урок: Спеціальне обладнання кузова

Мета: ознайомити учнів з спеціальним обладнанням кузовних конструкцій; розвивати логічне мислення і зорову пам’ять, уяву; виховувати охайність, терплячість, увагу, старанність, і повагу до професії механіка з ремонту автомобілів і любов до техніки.

Обладнання: автомобіль ГАЗ-53, плакат, підручник

Тип уроку: пояснення нового матеріалу

Хід уроку

Автомобіль – улюблена іграшка дорослих чоловіків.

УНТ

І. Організаційний момент.

1. Вітання

2. Визначення чергового

3. Підготовка робочого місця до уроку

4. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Опитування учнів запитаннями типу)

  1. Яке призначення склоочисників?
  2. З яких основних частин складається кузов?
  3. 3.                Що називають опалювальним пристроєм?
  4. 4.                Чи входить скло підіймач до додаткового обладнання?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мати мотоцикл добре, а мати автомобіль ще краще. Звичайно відмінності між цими двома транспортними засобами ви знайдете без проблем. Але автомобіль має досить велику перевагу – деталь, яка забезпечує водію комфортну їзду, затишок і спокій. Звичайно це кабіна, а також в вантажних авто це кузов. З будовою кузова ми вже ознайомленні, а також і з додатковим обладнанням та є ще спеціальне обладнання кузова. Саме з цими елементами ми з вами зараз ознайомимось.

IV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового мате­ріалу

До спеціального обладнання автомобілів належать:

– лебідки;

– буксирні пристрої;

– сідельно-зчіпні пристрої тощо.

Лебідку застосовують на автомобілях підвищеної прохідності ГАЗ-66 і ЗИЛ-131. Вона може використовуватися для самовитягування у важких дорожніх умовах або для витягування іншого застряглого автомобіля, а також для піднімання й опускання вантажів.

Лебідку встановлюють у передній частині автомобіля на рамі. Для привода лебідки використовується двигун автомобіля, крутний момент від якого передається через коробку передач на коробку відбирання потужності 2 й далі через карданну передачу на лебідку.

До основних частин лебідки належать тяговий барабан з тросом, вільно встановлений на валу, кулачкова муфта умикання барабана рукояткою, черв’ячний редуктор, утворений зачепленням черв’яка  із черв’ячною шестірнею, розміщених у корпусі. Вал черв’яка виступає з корпусу редуктора. На кінці вала, що виступає, встановлено стрічкове гальмо і зроблено отвір для пальця, який з’єднує вал із вилкою карданного шарніра. Палець править за запобіжний пристрій і може зрізатися, якщо зусилля перевищить допустиме значення. Коли ж палець зрізаний, стрічкове гальмо автоматично блокує барабан і не дає тросу розмотуватися.

Коробка відбирання потужності, яку встановлено на коробці передач, дістає від неї обертання через шестірню, що перебуває в постійному зачепленні з блоком шестерень. Цей блок установлено на підшипниках у корпусі коробки відбирання потужності. Тут же на веденому валу на шліцах установлено шестірню, яка має два зубчастих вінці. Вилка, що діє на шестірню, зв’язана з важелем умикання лебідки, виведеним у кабіну.

Коли важіль керування приводом лебідки пересувається вперед, вилка зміщується назад і зсуває рухому шестірню, зачіплюючи її з блоком шестерень, що спричинює намотування троса. При зворотному переміщенні важеля від нейтрального положення відбувається зачеплення рухомого блока шестерень з ведучою шестірнею. Це спричинює обертання лебідки у зворотний бік і розмотування троса.

Умикають лебідку, коли зчеплення витиснуте, переводячи важіль керування лебідкою з нейтрального положення в положення «намотування» або «розмотування» й плавно відпускаючи педаль зчеп-лення. В разі потреби трос можна розмотувати вручну, попередньо вимкнувши барабан за допомогою кулачкової муфти.

Буксирний пристрій (рис. 7.7) установлюють на рамі автомобіля-тягача для зчіплювання з причепом. Він складається зі стержня 3 гака, який проходить крізь отвір у напрямній 4, вставленій у поперечину рами. Напрямну приварено до корпусу 7 пристрою. В корпусі між опорними пластинами 2 за допомогою гайки затиснуто гумовий пружний елемент 8, який пом’якшує поштовхові навантаження на пристрій під час рушання з місця й руху автопоїзда. В тілі гака на осі 5 установлено замок 7 із заскочкою 6, яка не дає дишлю самовільно вийти із зачеплення з гаком.

Рис. 7.7

Буксирний пристрій:

1 — корпус; 2 — опорні пластини; 3 — стержень гака; 4 — напрямна; 5 — вісь; 6 — заскочка; 7 — замок; 8 — гумовий пружний елемент

Сідельно-зчіпний пристрій застосовують на автомобілі-тягачі, коли він працює з напівпричепом, на якому в цьому разі встановлюють зчіпний шворінь. Номінальний діаметр шворня для напівпричепа повною масою до 40 т становить 50,8 мм, а для напівпричепів з масою від 40 до 100 т — 89 мм. Відповідний діаметр отвору захватів дорівнює діаметрові шворня плюс 0,3…0,5 мм. Зчіпний пристрій забезпечує автоматичне зчеплення напівпричепа з автомобілем-тягачем при плавному в’їжджанні його під загальмований напівпричіп.

VІ. Підсумки уроку

На сьогоднішньому уроці ми з Вами ознайомились…,з’ясували…, переконались… (вчитель вислуховує думки учнів)

VІI. Домашнє завдання

– Опрацювати матеріал§ __ з підручника В.Ф. Кисликов, В.В. Лущик

– Відповісти на запитання.

Повідомлення: «Сучасне спеціальне обладнання кузова»

Icon of Bud 11 (9) Bud 11 (9) (121.5 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *