3 027 перегляд(ів)

Урок узагальнення з теми «Передня Азія»

Мета.

  • Систематизувати та узагальнити знання учнів із теми;
  • озна­йомити з культурною спадщиною та релігійними вірування­ми народів Передньої Азії; простежити взаємозв’язок між господарським і духовним розвитком країн; розширити сві­тогляд школярів;
  • показати внесок культури Давнього Сходу в розвиток людської цивілізації.

Очікувані результати.Після цього уроку учні зможуть:

називати найвідоміших правителів держав Дворіччя; культурні здобутки та особливості релігії народів Передньої Азії;

показувати на карті територію Дворіччя, Вавилона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, важ­ливі територіальні зміни цих держав, напрями походів асси­рійських і перських царів;

описувати найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії;

порівнювати географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їхніх народів, культурні здобутки населення Дворіччя та Давнього Єгипту;

визначати внесок держав Передньої Азії у світову культуру, особливості господарювання народів Дворіччя.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

 

ХІД УРОКУ

 

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IIАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання на повторення.

1)    Що таке культура?

Культура – сукупність матеріальних і духовних досягнень та цінностей.

2)    Що таке релігія?

Релігія – віра в існування надприродніх сил – богів, духів і т.п., які управляють життям на землі.

3)    Де виникли перші цивілізації?

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦГЯ ВИВЧЕНОГО

Можна запропонувати два варіанти роботи на уроці узагальнення з даної теми. З огляду на надзвичайно велику інформаційну насиче­ність кожного уроку теми відповідно до нової програми, доцільним видається присвячення уроку узагальнення питанням розвитку куль­тури та духовного життя народів, що вивчалися. Така організація роботи дозволить не тільки приділити більше уваги тим питанням, які з цілком об’єктивних причин (брак часу) не могли бути опрацьо­ваними на уроці, а й сформувати в учнів навички прослідковувати зв’язок між господарським і духовним життям країни, надати шес­тикласникам можливість визначити внесок держав Передньої Азіїу світову культуру. Іще одним варіантом проведення уроку може бути дослідження, проведене за аналогією до запропонованого на уроці узагальнення з теми «Життя людей за первісних часів».

ВАРІАНТІ

Робота в групах.

Учні об’єднуються у вісім груп, кожна з яких одержує картку з пев­ною інформацією , котру їм необхідно опрацювати і підготувати виступ. Для виконання завдання надається 7 хвилин, після чого представники груп виступають із повідомленнями, під час яких учні можуть ставити питання, уточнювати незрозумілі момен­ти, тому що наприкінці уроку буде проводитися тестова робота.

Інформаційна картка  1. Шумерська писемність.

УIVтис. до н. є. в шумерів виникло рисункове письмо. Шумери ма­лювали предмети чи тварин на пласких глиняних табличках. Згодом значки ставали дедалі менше схожими на ті предмети, які вони мали позначати. Через форму зрізу очеретяної палички для письма рисун­ки поступово перетворювалися на символи, що складалися з клино­подібних рисок. Тому таке письмо називається клинописом.

У містах Дворіччя було багато шкіл, де навчалися майбутні писарі. Шумерські школи називали «будинками табличок», а учнів— «діть­ми будинків табличок». Заняття в школі починалися рано-вран­ці й тривали до пізнього вечора. У школі навчали читання, письма й арифметики. Дисципліна була дуже суворою, і за погано вивчені уроки учнів карали. Освіта коштувала дорого, тому в школах в основ­ному навчалися діти жерців, чиновників і дуже рідко ремісників і хліборобів.

Знайдені клинописні архіви донесли до нас близько 150 пам’яток шумерської літератури. Хоча шумерська писемність виникла ви­ключно для задоволення господарських потреб (як система обліку майна), перші писемні пам’ятки літератури з’явилися в шумерів дуже рано: уже в записах, датованих XXVIст. до н. є., зустрічаються зразки жанру народної мудрості, культові тексти та гімни.

Інформаційна картка 2. Наука у Вавилоні.

Створення розгалуженої іригаційної системи, будівництво палаців і храмів, підрахунок урожаю і лічба часу сприяли значному розвитку у Вавилоні математики й астрономії. Завдяки спостереженню за сві­тилами був складений дуже точний календар, помилка у визначенні сонячного року становила лише 7 хвилин 17 секунд.

Розвивалися також медицина і географія. Створені в той час карти охоплювали територію від Урарту до Єгипту.

Останніми носіями багатої спадщини Вавилонської цивілізації, що нараховує більш як дванадцять століть, були халдеї. Завдяки їм виник поділ часу на семиденний тиждень, днів — на години та хвилини, а також поділ кола на градуси.

Інформаційна картка 3. Місто Вавилон.

У VIIст. до н. є. Вавилон стає найбільшим містом стародавнього світу. Його площа становила 10 квадратних кілометрів. Завдяки роз­копкам ми можемо уявити, який вигляд мав Вавилон у VII—VIст. І до н. є. Навколо міста тяглася висока зубчаста стіна з вежами та бра­мами. Найголовнішою була брама богині родючості й кохання Іштар. Вона була збудована у вигляді арки та облицьована глазурованою це­глою. За брамою розташовувався храм головного бога Вавилона Мардука з вежею заввишки 90 метрів.

У Вавилоні нараховувалося 53 храми великих богів, 55 невеликих храмів Мардука, 300 малих святилищ земних і підземних богів і 600 святилищ небесних богів, 180 жертовників Іштар і 200 жертовників, присвячених іншим богам.

Особливо піклувався про процвітання міста цар Навуходоносор. Він завершив будівництво храму Мардука, більше відомого під на­звою Вавилонської вежі, збудував «дорогу процесій», за його царю­вання у Вавилоні з’явилися сади Семіраміди.

Інформаційна картка 4. Релігія народів Месопотамії.

УМесопотамії вшановували багатьох богів і богинь. Цар Хаммурапі оголосив свого бога-заступника Мардука наймогутнішим боже­ством Месопотамії. За легендою, Мардук урятував світ від морського чудовиська Тіамат. Перемога Мардука над чудовиськом відзначалася щороку під час новорічних свят.

З однієї половини тіла ТіаматМардук створив землю, схожу на півкруглу чашу. Він перекинув її в безодню, якою правив бог Еа. За його волею із землі забили джерела, потекли річки. З іншої половини тіла ТіаматМардук створив небесне склепіння та прикрасив його су­зір’ями. Освітлювати світ Мардук покликав двох богів: Уту — Сонце і Сіна — Місяць. Мардук виростив траву, дерева на землі, поселив зві­рів і птахів. Цього йому здалося замало. Тоді він створив людей. Він виліпив їх із глини, змішаної з кров’ю переможеного ним ворога.

Інформаційна картка 5. Ассирійська культура.

У столиці Ассирії Ніневії розташовувалася найдавніша у світі біб­ліотека, її творцем був один з останніх ассирійських царів Ашшурбаніпал. Збиралася вона двадцять шість століть тому за його особистим наказом. Уперше в історії людства було зібране величезне «книгосхо­вище», яке вміщувало тисячі «книг» у вигляді глиняних табличок з усіх відомих на той час галузей знання.

Посланці царя роз’їжджали по всьому Дворіччю, розшукуючи в храмах давні таблички і списуючи їх для царської бібліотеки. Кни­ги були дібрані й розставлені за розділами, залежно від змісту. Були навіть каталоги, що допомагали швидко знайти потрібну книгу.

На глиняних табличках бібліотеки Ашшурбаніпала викладалася історія давніх народів Близького Сходу. На них записані давні леген­ди, словники, історичні хроніки, літературні твори.

Зараз ці тексти містяться в Британському музеї.

Інформаційна картка 6. Фінікійський алфавіт.

Найбільш важливим із культурних здобутків фінікійців є створен­ня зовсім нового різновиду письма, що згодом ліг в основу практично всіх давніх і сучасних алфавітних писемностей. У другій половині IIтис. до н. є. у Фінікії був створений скорочений тип складового письма, кількість знаків якого була спочатку близько 30, а до XIIIст. до н. є. скоротилася до 22. Усі фінікійські літери — приголосні, голос­ні звуки на письмі пропускалися.

Інформаційна картка  7. Релігійні уявлення карфагенян.

Релігійні уявлення карфагенян перебували на низькому щаблі розвитку. Карфагенська релігія була спорідненою з давньофінікійською. Головним карфагенським божеством уважалася Таніт, бо­гиня Місяця; богом, який вічно народжується і вічно помирає, був Ешмун. Аж до кінця карфагенської історії збереглися людські жерт­вопринесення.

Людей, особливо дітей, приносили в жертву Молоху — богу війни, їх спалювали живцем, кидаючи в пащу величезного металевого ідо­ла, де палало жертовне багаття.

Інформаційна картка 8. Виникнення монотеїзму.

УІтис. до н. є. в релігійних поглядах євреїв відбулися значні зміни: сформувалися ідеї, що лягли в основу пізнішого іудаїзму. Ці ідеї відки­дали багатобожжя й стверджували єдинобожжя Яхве. Відбулося також наповнення релігії морально-етичним змістом. Усі ті норми поведінки, які історично були вироблені в суспільстві й визначали стосунки між людьми, дотримання яких забезпечувало стабільність суспільства, сприймалися тепер як веління Яхве. Їх порушення перетворювалося на найтяжчий гріх. Найважливіших заповідей було 10, а загалом іудеї повинні були дотримуватися 613 біблійних заповідей.

Тестова робота.

1)    Шумерська писемність називалася:

а) клинопис;                                  б) ієрогліфи;

в) рисункове письмо.

2)    Шумери писали:

а) на папірусі;                               б) на пергаменті;

в) на глиняних табличках.

3)    У наведеному списку відзначте ті науки, які розвивалися у Вавилоні:

а) математика;                              б) фізика;

в) астрономія;                               г) географія;

д) біологія;                                    є) медицина.

4)    Які з архітектурних пам’яток Вавилона належать до Семи чу­дес світу:

а) брама богині Іштар;                 б) храм бога Мардука;

в) висячі сади Семіраміди.

5)    Перша бібліотека була створена за царя:

а) Ашшурбаліта І;                        б) АшшурнасірпалаII;

в) Ашшурбаніпала.

6)    Основна перевага фінікійського алфавіту — це:

а) наявність зрозумілих усім ієрогліфів;

б) удосконалений клинопис;

в)  наявність тридцяти приголосних букв, за допомогою яких можна було записати будь-які слова.

7)    Установіть відповідність між народом і божеством, яке вони вшановували.

□ Вавилоняни                            а) Яхве

□  Карфагеняни                          б) Молох

□  Євреї                                        в) Мардук

ВАРІАНТ II

Робота в групах.

Учні об’єднуються в сім груп, кожна одержує картку із завданням, що містить тему дослідження, яке необхідно провести з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 10—12 хвилин, піс­ля чого групи представляють результати своєї роботи та заносять дані до узагальнюючої таблиці «Передня Азія в давнину». Кожна група буде досліджувати одну з давніх цивілізацій за таким планом:

1) Географічне положення.

2) Господарські досягнення.

3) Період розквіту.

4) Культурна спадщина.

 

Картка  1. Шумер.

Картка 2. Вавилон.

Картка З.Ассирія.

Картка 4. Халдейське царство.

Картка  5. Фінікія.

Картка 6. Давньоєврейське царство.

Картка  7. Персія.

Заповнена таблиця може мати такий вигляд.

Держава

Географічне

положення

Господарські

досягнення

Період

розквіту

Культурна спадщина

 

 

       
Шумер Південна Месопотамія Гончарний

круг, колесо, плуг, сівалка, вітрильний човен, зрошу­вальні канали

IV—IIтис.

дон. є.

Легенди

й міфи; шко­ли — «будинки табличок»

 
Вавилон Центральна

частина Дворіччя

Тигру

та Євфрату

«Чудеса

світу»

— зікурат,

храм богині

Іштар

За царювання

Хаммурапі

(1792—

1750 рр. до н. є.)

Епос про Гільгамеша,

закони

Хаммурапі

Ассирія Північне

Дворіччя

Царський палац

у Ніневії

За царя

ТіглатпаласараIII(745— 727рр. до н. є.)

Ассирійський

судебник. Ве­личезна бібліо­тека Ашшурба­ніпала

Халдейське

царство

Південне

Дворіччя,

захопили

Вавилонію, Сирію, Палестину

Висячі сади

Семіраміди

За царювання

НавуходоносораII

(605— 562 рр. дон. є.)

Розвиток математики,

алхімії,

астрології,

хіромантії

 
   
Фінікія Східний берег

Середземномор’я

Пурпурова

фарба, скляний

посуд. Мореплавство, торгівля,

будівництво

IX—IIIст.

дон. є.

Розвиток природничих

наук, фінікій­ський алфавіт

   
Давньо­єврейське царство Передня Азія Храм Соломона, палац Соломона X—VIIIст. до н. є. Єдинобожжя,

створення

Біблії

 
Персія Передня

і Центральна

Азія

Єдина грошова одиниця, цар­ські палаци в Персеполі, Пасаргадах, Сузах За царю­вання Дарія І (522— 486 рр. до н. є.) Терпимість щодо культур­них традицій інших народів і племен  

IVПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель вибірково перевіряє тестові завдання (якщо урок було прове­дено за І варіантом) або заповнення узагальнюючої таблиці (якщо обрано IIваріант), відзначає типові помилки, оцінює роботу учнів на уроці.

VДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти хронологічну таблицю «Передня Азія в давнину».

Icon of Урок  22 Урок 22 (33.1 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *