369 перегляд(ів)

Урок з природознавства: ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ

Мета: розкрити значення обміну речовин та енергії для життя живих організмів, розглянути та порівняти ці процеси в рослин і тварин.

Обладнання: плакат «Обмін речовин і енергії у рослин».

Тип уроку: формування нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Як ми вже з’ясували, організм є відкритою системою. Тобто до нього можуть надходити як енергія, так і поживні речовини. Завдяки обміну речовин зберігається сталість складу організму: кількість у ньому води, мінеральних солей, білків, жирів, вуглеводів та інші властивості. Сьогодні ми розглянемо, як ці процеси протікають у рослин та тварин.

IIІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

  • Що таке асиміляція?
  • Що таке дисиміляція?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Обмін речовин Обмін речовин — це процес надходження речовин та енергії до ор­ганізму та їх перетворення в ньому. Він складається з двох протилежних процесів — асиміляції та дисиміляції. У гетеротрофних організмах ці процеси врівноважені, протікають приблизно з однаковою швидкістю.

Інакше відбувається в автотрофних організмах. У них головною частиною асиміляції є фотосинтез, який відбувається дуже активно і для якого Сонце — постійне могутнє джерело енергії. Завдяки фотосинтезу в рослинах асиміляція переважає над дисиміляцією, тобто в рослині утворюється більше складних речовин, ніж розпадається. В результаті цього автотрофні рослини, на відміну від гетеротрофних організмів, відкладають про запас багато поживних речовин.

Перевага асиміляції над дисиміляцією в обміні речовин і відкла­дання про запас великої кількості поживних речовин — це ще одна особливість рослин, яка відрізняє їх від усіх інших живих організмів.

Частина продуктів фотосинтезу витрачається на побудову тіла рос­лини, частина відкладається про запас, а частина використовується для одержання енергії в процесі дихання. Зелені рослини можуть спря­мовувати сонячну енергію тільки на утворення органічних речовин, а в процесах життєдіяльності вони, як і гетеротрофи, використову­ють енергію поживних речовин. Відмінність автотрофних рослин від гетеротрофів полягає в тому, що вони забезпечують себе поживними речовинами в процесі фотосинтезу. Гетеротрофи ж використовують речовини, які були утворені іншими організмами. 2. Обмін енергією

Для життєдіяльності живих організмів потрібна енергія. Джерелом енергії на Землі є Сонце. Але тільки зелені рослини можуть безпосередньо використовувати енергію сонячного світла й перетворювати її на енергію поживних речовин, яка доступна всім організмам на Землі. Якби раптом на нашій планеті зникли всі зелені рослини, життя дуже швидко б при­пинилося, тільки-но гетеротрофи з’їли б усі органічні речовини.

Поверхня Землі вкрита зеленою ковдрою рослин. Вони здійснюють процес фотосинтезу, забезпечуючи себе та всі інші живі організми, які мають гетеротрофний тип живлення, їжею та енергією, тобто обумов­люють існування життя на Землі.

Вперше звернув увагу на важливу роль зелених рослин у природі видатний учений К. А. Тімірязєв і назвав її космічною. Роль рослин у природі, дійсно, космічна, тому що вони пов’язують Сонце (Космос) із Землею, перетворюючи енергію сонячних променів у доступну всім живим організмам.

Розміри фотосинтетичної діяльності рослин також по суті косміч­ні. За один рік рослини в процесі фотосинтезу утворюють величезну кількість органічних речовин — 250 млн тонн. Важко уявити, скільки органічних речовин накопичувалося за 3 млрд років існування зелених рослин на Землі. Це складні речовини, які входять до складу тіла всіх живих організмів, їх відмерлих залишків у ґрунті, горючих корисних копалин — вугілля, нафти, газу, торфу. Ці корисні копалини утворилися з рослин, які жили на Землі мільйони років тому. Коли згорає вугілля в печі або нафта на виробництві, виділяючи енергію у вигляді тепла чи перетворюючи її в електричну на електростанціях,— це все енер­гія сонячного світла, яке падало на Землю в давні часи. Тому горючі корисні копалини часто називають коморою Сонця.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

• Яку роль відіграє обмін речовин у живому організмі?

• Яке значення має для життя живого організму обмін енергією?

VI. Підсумок уроку

У процесі обміну речовин можна виділити дві складові: процеси синтезу, які називаються асиміляцією, і процеси розпаду, які нази­ваються дисиміляцією. Завдяки регулюючим системам організму ці процеси проходять узгоджено і сприяють збереженню сталості вну­трішнього середовища.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний текст підручника.

Дати відповіді на запитання

1. Чому влітку під деревом прохолодно?

2. Чому після дощу пелюстки троянди залишаються сухими?

3. Чому поверхня листа завжди прохолодна?

4. Поясніть, чому у рослин асиміляція переважає над дисиміляцією.

Icon of Prirod6 (7) Prirod6 (7) (8.8 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *