1 409 перегляд(ів)

Уроки. Повторення вивченого з лекси­кології

Мета: повторити вивчене про лексичне значення слова, однозначні й багатозначні слова, групи слів за значенням; удоскона­лювати навички добирати до слів синоні­ми, антоніми, доречно використовувати ви­вчені групи слів, працювати з тлумачним словником і словником синонімів; розвива­ти усне і писемне мовлення, образне мис­лення, уяву та фантазію; зацікавити куль­турою і традиціями українського народу, зокрема його символікою; прищеплювати любов до рідної землі, праці, розвивати по­чуття прекрасного; добитися усвідомлення учнями тісного зв’язку людини із землею своїх предків, нашою батьківщиною.

Тип уроків: уроки повторення вивче­ного.

 

Перебіг уроків

 

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

Наталочка дуже любила приїжджати до бабусі в село. Адже село – це … .

Асоціювання. З чим асоціюється у вас село? Запишіть відповідні іменники. (Ка­нікули, річка, ліс, дозвілля, відпочинок, до­помога, простір, воля, ігри, розваги, дідусь, бабуся, друзі і т. п.)

  • Уставте замість крапок у поданому фрагменті по кілька прикметників, які най­точніше передавали б захоплення Наталі побаченим у селі.

Наталя не стримувала своїх емоцій:

– Яке … подвір’я! А повітря таке … . У сад­ку … квіти. А ще … фрукти. Ой, а який Мурчик став … ! А ви, бабусю й дідусю, для мене … .

Складання міні-опису. Складіть неве­ликий художній опис лелеки, використо­вуючи епітети, порівняння, пестливі слова й інші засоби виразності.

Бабуся, пригостивши внучку, зробила «екскурсію»: показувала сад, город, домаш­ніх тварин, птахів.

– А тепер поглянь на верхівку дерева, що поблизу сараю. Бачиш, хто там поселився?

Наталя побачила великого птаха і сплес­нула в долоні:

– Це ж лелека! Він … .

Синонімічна хвилинка.

– А знаєш, як у нас у селі називають леле­ку? – запитала бабуся. – Бузько.

– А я знаю й інші назви. Наприклад, … .

  • Доберіть синоніми до слова лелека. За потреби скористайтеся словником синоні­мів. (Бусел, боцян, чорногуз, жабоїд, гай­стер і т. п.)

Робота із тлумачним словником.

– Бабусю, а можна лелеку назвати журав­лем?

  • Знайдіть відповідь на Наталчине за­питання у тлумачному словнику, відшу­кавши відповідні словникові статті. (На відміну од лелек, журавлі живуть на лісових і степових болотах. Крім цього, слово ж у ­р а в е л ь має й інші значення: довга жер­дина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води; народний танець, у якому виконавці зображують журавлів.)
  • Яка ж відмінність між однозначними й багатозначними словами? Що таке пере­носне значення слова?

Робота з міні-текстом. Прочитайте текст. Виконайте післятекстові завдання.

Здавна лелеки вили свої гнізда поблизу людських осель. Уважалося гарним знаком для господарів, що ці птахи обирали саме їхнє обійстя. Великим гріхом було знищити лелечу домівку.

Ці птахи прилітають в Україну наприкінці березня або на початку квітня. Тут вони літу­ють, виводять пташенят, навчають їх літати, а потім вирушають у теплі краї, щоб наступного року знову повернутися на рідну землю.

Лелека став таким же символом України, як … .

  • Установіть лексичне значення слів обійстя, літувати. Чи є слова літувати й літати спільнокореневими? Обґрунтуйте.
  • Знайдіть у тексті слова-синоніми. Яку роль вони виконують?
  • Пригадайте, які синоніми називають контекстуальними. Назвіть контекстуальні синоніми в першому абзаці тексту.
  • Знайдіть у першому реченні слово, яке має омонім. (Вили.) Складіть словоспо­лучення з омонімами.
  • Укажіть антоніми у другому абзаці.
  • Підкресліть багатозначні слова. Дове­діть, що вони багатозначні.
  • Зробіть лексичний розбір виділеного в тексті слова.
  • Які птахи, крім лелек, є також симво­лами України? Закінчіть останнє речення тексту.

– Бабусю, а як звати нашого лелеку?

– Його звати Лелько. Ось послухай одну історію. Це розповідь Лелька про те, як суму­вав він в Африці за рідною домівкою.

Творча робота на основі тексту. За­пишіть текст по пам’яті або перекажіть його, змінюючи особу оповідача.

Бачу село в садках, верби бачу на леваді зе­леній, де чинно та ґречно походжають мої дру­зі-лелеки. Крайньою від левади стоїть очеретом крита хата, а на ній я бачу гніздо мого батька. У ньому я народився і виріс. І бачу, як над гніз­дом, над дідовою хатою, над садками й полями висить дзвінке блакитне небо, у якому я вчився літати.

Нас тато вчив підніматися високо-високо, що село зоставалося далеко-далеко внизу й ро­билося маленьким, а світ ставав широким, про­сторим – ні кінця йому ні краю. І скільки ми тоді бачили доріг, полів, гаїв, річок та сіл! Аж дух захоплює від висоти і краси!

Зараз в Африці бачиться мені, що стою я на хаті в діда, і видно мені голубі озера, видно, як ідуть до річки рибалки з вудочками, а шляхами в поле машини мчать…

І так мені хочеться додому, так хочеться… (За В. Чемерисом)

 

Підсумок уроку.

  • Продовжте речення.

-Лексикологія – важливий розділ мовознавства, бо … .

-Українська мова красива й багата, тому що … .

-Для мене рідний край – це … .

-Любити батьківщину – означає … .

 

Домашнє завдання. На вибір.

  1. При­думати шість завдань до тексту про лелеку.
  2. Написати твір у художньому стилі про жайворонка або соловейка.

 

На наступному уроці продовжи­мо розповідь про те, як гостювала Наталка в бабусі.

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

Познайомившись із Лельком, Наталка пішла оглядати бабусин квітник.

– Квітник – це моя гордість, – промовила бабуся. – Тільки-но розтануть сніги, а в мене вже барвіночок зазеленіє, потім півники, півонії, ружі, калачики… І так до самих примо­розків квіти біля хати ваблять очі.

– Півники, ружі, калачики… – задумалася Наталка. – Щось я не знаю таких квітів.

– Це народні назви, а ти, мабуть, знаєш наукові.

  • Поєднайте слова лівої та правої коло­нок – народні й наукові назви квітів.
1 півники

2 ружі

3 калачики

4 братки

5 косарики

 

 

 

 

 

А мальви

Б гладіолуси

В іриси

Г фіалки

Ґ троянди

Відповіді. 1 – В; 2 – Ґ; 3 – А; 4 – Г; 5 – Б.

 

Наталочка підбігала то до однієї квіточки, то до іншої. Здавалося, розмовляла з кож­ною, щось чаклувала над ними, порівнювала.

Робота у групах. Прочитайте текст і виконайте завдання. Скористайтеся різно­манітними словниками.

 

Методична ремарка. Група учнів отримує картку з текстом. Інструкція до вико­нання завдання буде спільною для всіх груп.

Завдання до текстів

  • Визначте стиль тексту, укажіть харак­терні ознаки його.
  • Назвіть кілька наявних у висловленні загальновживаних і стилістично забарвле­них слів.
  • Установіть лексичне значення під­кресленого однією рискою слова.
  • Запишіть синоніми до слів із позначкою . . . . . .
  • Доберіть антоніми до слів із позначкою – – – – .
  • Зробіть повний лексичний аналіз ви­діленого слова.

 

1-й текст. А що то за квітка дивна? Чим більше до неї придивляєшся, тим швидшевона оживає: ось уже й очки бачаться тобі, і писок, і вушка, і вусики. Вушка аж сині, а борода біла… Мовбито манюсінькібілі гномикипричаїлися у траві. Ой, як же їх багато!

– Хто це в три кольори нарядився? – питаєш татка.

– Фіалка триколірна, або просто: братки (Д. Чередниченко).

 

2-й текст. Барвінок став символом радіс­ноїжиттєвої сили, вічності. Відомий барвінок

як приворотне зілля і як символпам’яті. Каза­ли, що ця рослина оберігаєвід нечистих сил та чаклування. Барвінок вішали над дверима й ві­кнами, щоб злі духи не проникали в дім. Росли­ну ніколи не кидали на смітник, а тільки у воду, щоб не загинулавід спраги (З легенди).

 

3-й текст. Батьківщиною чорнобривців уважають Центральну Америку, де в Мексиці та південнихрегіонах Сполучених Штатів трапля­ються дикі різновиди рослини. Ще з давніх-да­вен цими квітками прикрашали українські подвір’я. Чорнобривці так органічноувійшли в сільський колорит, що їх стали вважати сим­волом України. Чорнобривці цінували і за лі­кувальні властивості. Про них згадано в низці художніх творів, народних і сучасних піснях, казках, бувальщинах, також ці квіти є на руш­никах (З календ.).

 

4-й текст.     Уже в степу тюльпани розцвіли,

Ви знаєте, як там цвітуть тюльпани?

Високесонце, сизе від імли,

Мов срібний обід, котиться степами.

Зітхає синім далеч степова.

Вітри духмяністали на припоні.

І низько-низько чайка проплива,

Крилом хитнувши келихи червоні(Б. Мозолевський).

 

5-й текст. У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на ви­сокому гінкомустебельці росла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюстках голівкою, ще і зверху прикроплена дрібною, як вістрястальної голки, росичкою (Гр. Тютюнник).

Натішившись квітами, Наталка пішла огля­дати город.

– Ой, а грядки, бабусю, прополоти не за­вадило б.

– Вони, онучко, твоїх ручок працьовитих чекають. Помудруй трохи біля моїх рослинок, приведи все до ладу.

– А може, позмагаємося, хто швидше ви­конає роботу?

Дослідження-конструювання. Пере­ставте місцями речення, щоб утворився текст. Для цього виконайте завдання.

 

Методична ремарка. Завдання можна виконати у формі змагання.

Буряк був малий, невисокий, але мав свою амбіцію. І буряк вирішив гострим словом зав­стидати нечемного панка. Над ним стояв ви­сокий соняшник і блищав своїм жовтим ка­пелюхом. Червоненький буряк заліз у землю, лиш кінчиком широкого лиця світив до сонця. А соняшник вдивлявся в сонце і тільки часом усміхався до незугарного буряка. Буряк із зем­лі дивився заздрим оком на сусіда. Він ніколи не дозволяв із себе глузувати. «То десь далеко мусить бачити», – думав собі (За І. Крип’яке­вичем).

1-ше речення. Містить слово, сино­німами до якого є обличчя, лик.

2-ге речення. Має слово, вжите в пе­реносному значенні, яке у прямому означає чоловічий головний убір.

3-тє речення. Прикметник, який означає такий, що спричиняє роздратуван­ня, досаду, викликану перевагою іншого, є в цьому реченні.

4-те речення. Містить антонім до слова близько.

5-те речення. Має синоніми до при­кметників непоказний, непривабливий зовні, негарний.

6-те речення. До його складу входить синонім до слів гордість, честолюбство, са­молюбство.

7-ме речення. У ньому є синонім до слів кепкувати, насміхатися.

8-ме речення. Містить прикметник у переносному значенні. Означає влучний, дошкульний.

 

Підсумок уроку.

– Як гарно ми попрацювали, – сказала Наталя. – А хто ж переміг?

– Важливішою є не перемога, а наука. Що ж ти зрозуміла сьогодні, про що дізналася, чого навчилася, на що подивилася по-новому?

  • Поділіться враженнями про сьогод­нішній урок. Дайте відповіді на бабусині запитання.

 

Домашнє завдання. Виписати неве­ликий текст про рослину, яка є символом України. Виконати лексичний розбір будь-яких двох слів із цього тексту.

Icon of Ukr Mov5nov (94) Ukr Mov5nov (94) (40.0 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *