4 929 перегляд(ів)

Утворення Галицько-Волинської держави

Мета:

  • характеризувати процес становлення та зміцнен­ня Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича;
  • розвивати в учнів уміння аналізувати істо­ричні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в історичному про­цесі;
  • виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: Галицько-Волинська держава.

Обладнання:   карти, картки з джерелами інформації, портрет Романа Мстиславича. Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті столицю та територію держа­ви, утвореної Романом Мстиславичем;

характеризувати процес становлення Галицько-Волинської держави;

давати оцінку діяльності Романа Мстиславича;

удосконалити вміння аналізувати історичні факти, працювати з джерелами інформації, робити вис­новки та узагальнення.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання та завдання.

1)    Що таке політична роздробленість?

2)    Якими були причини політичної роздробленості Київської Русі?

3)    Назвіть і покажіть на карті «Політична роздробленість Київської Русі» князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.

4)    Назвіть спільні та відмінні риси в становищі князівств.

5)    Історик М. Котляр наголошував, що давньоруська держа­ва в середині XII ст. не розпалася, а змінила лише форму державного устрою: централізовану монархію заступила федеративна монархія. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

6)    Зробіть припущення: якби руські князівства знову об’єд­налися в єдину централізовану державу, то яке князівство і яке місто стали б центром нової держави? Чому?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Наприкінці XII ст. центр українського державотворення пере­носиться на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке та Во­линське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Як відбулося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславич? На ці запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови утворення Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим. Це можна показати за допо­могою схеми.

Князівства

 

 

 

 

 

Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське

 

Галицьке та Волинське

 

 

 

 

 

Були ослабленими: через нескін­ченні князівські міжусобиці; певну зміну світових торговель­них шляхів; активізацію нападів кочовиків; відтік населення з пів­денних районів

 

Продовжували зміцнюватися, оскіль­ки були важкодоступними для ко­човиків; розташовані на перехресті торговельних шляхів; віддалені від Києва (слабка влада київського кня­зя). Мали родовища солі

Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства ста­ли новим центром об’єднавчих процесів на руських землях. По­чаток цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Далі вчитель звертає увагу учнів на схему.

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

Передумови

 

 

Вигідне географічне положення (віддале­ність від Києва, важ-кодоступність для ко­човиків, розташування на перехресті торгове­льних шляхів)

 

 

Необхідність спільної

бо­ротьби двох князівств проти

Угор­щини та Польщі

 

 

Енергійна об’єднавча політика волинського князя

Ро­мана Мстиславича

 

 

Економічне

зростання

князівства

завдяки

існуванню

величезних

родовищ солі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після смерті Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві роз­валися міжусобиці. Його син Володимир, за словами літописця, «думи не любив із мужами своїми», тому скоро проти нього повстали бояри. Володимир звернувся по допомогу до Угорщини, але угорський король, прийшовши в Галичину, проголосив цю

долю своєю. Згодом у князівстві починають спалахувати пов­стання проти чужинців, і Володимир, об’єднавшись із боярами, вигнав угорців. Проте, отримавши престол таким чином, він став залежним від бояр.

Неспокійно було й у Волинському князівстві, правителі якого брали участь у боротьбі за київський престол і прагнули об’єднати Київську та Волинську землі. Але, незважаючи на міжусобні вій­ни, Галицьке та Волинське князівства здавна підтримували тісні економічні й культурні зв’язки, тому союз Галичі та Волині мав набути великого значення не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.

2. Діяльність князя Романа Мстиславича.

Розгляд питання про діяльність Романа Мстиславича вивчаєть­ся шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Історична довідка.

Роман Мстиславич (? — 1205) — галицько-волинський князь від 1199 р., державний і військовий діяч. Син волинського кня­зя Мстислава Ізяславича. Одержав від батька Новгородське та Волинське князівства. Після смерті Володимира, останнього галицького князя з династії Ростиславичів, створив Галицько-Волинське князівство, об’єднавши Галицьке князівство з Володимиро-Волинським. Пізніше включив Київ до сфери сво­го впливу. Розбивши половців, зміцнив кордони князівства. Укріпив князівську владу. Загинув, потрапивши в польську за­сідку,

Робота з історичними джерелами.

Учитель ознайомлює учнів з уривками з історичних джерел, після чого вони виконують завдання до них.

«Галицько-Волинський літопис» про Романа Мстиславича

…Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи за­повідей Божих. Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслі­дував предка свого Мономаха…

Історик В. Татищев про Романа Мстиславича

…На зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний: із лиця гарний, очі чорні, ніс великий із горбок, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався, коли сердився; багато веселився з вельможами, але п’яним ні­коли не був. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи… Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув… Колийшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернуся!» І збулося останнє.

Із «Великопольської хроніки»

…Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників… Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкуру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами… А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, вико­ристовуючи дарунки, лестощі, усілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішими катуваннями… І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настіль­ки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.

Ю. Шкрумеляк про Романа Мстиславича

Ти у Галичі високім                        Та й Польщі й далекій Литві

Кріпко на престолі сів,                    Ти завдав чимало ран.

Ти грізний, відважний воїн,           Ти могутньою рукою

Пострах був для ворогів.                 Аж до Києва досяг —

Затремтів перед тобою                     Усі князі тобі скорились

Гордий половецький хан.                І на твій клялися стяг.

Завдання.

1)          Дайте характеристику князю Роману Мстиславичу за пла­ном:

¾   основні напрямки внутрішньої політики;

¾   основні напрямки зовнішньої політики;

¾   особисті моральні якості;

¾   значення правління для становлення Галицько-Волинської держави.

2)          Порівняйте, як характеризують князя Мстислава руські та польські джерела. Зробіть висновки.

3)          Покажіть на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.

3. Боротьба за зміцнення держави після смерті Романа Мсти­славича.

Розповідь учителя.

Причиною смерті Романа Мстиславича стало його прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь. У 1205 р., перебуваючи на землях Польщі, він потрапив у засідку і загинув. Визнаючи його видатні досягнення, сучасники назвали його «Ве­ликим» і «Повелителем усієї Русі».

— Поясніть, за що сучасники так називали Романа Мстисла­вича?

Незабаром після смерті Романа Мстиславича знову розгорта­ються чвари між князями, починаються боярські інтриги, поси­люється втручання чужоземних держав. Це поступово руйнувало державу. Сини Романа були ще малолітніми для того, щоб за­хищати державу: старшому, Данилові, було лише чотири роки, а молодшому, Василькові, — два. Тому галицькі бояри прогнали їх разом із матір’ю, княгинею Ганною. Спочатку бояри покли­кали трьох Ігоровичів, а ті, не побажавши ділитися з ними вла­дою, знищили близько 500 бояр. Згодом місцева знать вигнала Ігоровичів (пізніше їх було страчено) і обрала князем Владислава Кормильчича. У цей час польські та угорські феодали, нібито захищаючи інтереси Данила та Василька, захопили Галичину й розділили її між собою. У таких складних умовах Данило та Василько, підрісши, починають збирати батькові землі. У цій боротьбі князь Данило спирався на новгородського князя Мсти­слава Удатного, оскільки був одружений із його дочкою Анною. Мстислав розгромив угорське військо під Галичем і приборкав бояр, але ті змусили передати Галичину не Данилові, а іншо­му зятю Мстислава — угорському королевичу. Через це Данило спершу утвердився на Волині, а потім потихеньку повернув собі всі ті землі, які колись належали його батькові Роману Мстисла­вичу. На це йому знадобилося близько 40 років.

Для закріплення питання вчитель наголошує учням на ознаках державного життя після смерті князя Романа:

  • прогресуюче свавілля бояр, яке спричинило проголошення князем Владислава Кормильчича;
  • безперервне втручання сусідніх держав у внутрішні справи західноукраїнських земель, яке привело до того, що королем Галичини було проголошено угорського королевича Коломана;
  • зростаюча монгольська загроза;
  • енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

Завдання на закріплення.

Учні за допомогою вчителя складають схему.

 

Становлення Галицько-Волинської держави

Х ст. — утво­рення Га­лицького і Володимиро-Волинського кня­зівств

 

 

XI ст. — від­окремлення Галицького князівства від Київської Русі та зміцнення його за Яросла­ва Осмомисла

 

 

XII ст. — від­окремлення Волинського князівства від Київської Русі та зміцнення його за Романа Мстиславича

 

 

1199 р. –   об’єднання   Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств у єди­не Галицько-Волинське князів­ство

 

 

 

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення про захоплення монголо-татарами Чернігова та Переяслава (готує один учень за бажанням).

Icon of Урок 21 Урок 21 (27.7 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *