5 249 перегляд(ів)

Виховна година: Гендерні стереотипи, або чого очікує суспільство від чоловіків та жінок

Стереотип – це  “сформований за конкретних соціальних умов образ людини, яким користуються як штампом”.

Типові ґендерні стереотипи (вони ж – міфи), бо спростовуються як науковими дослідженнями, так і самим життям)

Між чоловіком і жінкою – просто таки прірва відмінностей. Вони наче істоти з різних планет (як зветься одна з популярних, проте зовсім не наукових книжечок, “Чоловіки з Марса, жінки – з Венери”).

Насправді науковці з різних областей знання сходяться сьогодні на тому, що між чоловіками й жінками, що живуть в одній країні у схожих соціальних умовах, відмінності складають не більше 10% всіх показників, а схожість – 90%. Тобто між харків’янкою і харків’янином одного соціального прошарку набагато більше спільного і схожого, ніж, наприклад, між харків’янкою і  жінкою з глухої індійської провінції.

1.      Відмінності між чоловіками й жінками мають суто біологічну природу, отже, є неподоланними й вічними. Як писав про це фундатор психоаналізу З.Фрейд, “Анатомія – це доля…”.

Саме поняття “гендер” передбачає той момент, що основна маса відмінностей між статями має не природне (природжене) походження,  а є наслідком виховання, соціалізації, впливу культури й суспільства. Це теж факт, який важко заперечувати.

 

2.      На відміну від чоловіків, жінки мають нижчі інтелектуальні здібності, нелогічне, ірраціональне мислення і, як наслідок, нижчу професійну компетентність. Звідси – поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях.

Не тільки дослідження психологів, але й саме життя доводить хибність цього твердження. На сьогодні люди обох статей можуть на рівних демонструвати високі розумові й організаційні здібності. А ось чи створює суспільство для цього рівні умови – це окреме питання...

3.      На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття й співпереживання.

Цей міф обходиться людству дуже дорого. Наприклад, українським чоловікам він вартує десь 12 років життя – саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. Хлопчика змалечку привчають стримувати свої почуття, не плакати (“Ти ж хлопець! Солдат!”). А як писав видатний хірург Пирогов, “Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи”. То ж ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про “чоловічу нечутливість”…

4.      Жінки від природи мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей, в той час як для чоловіків це зовсім не потрібно.

Ті чи інші потреби чоловіка й жінки продиктовані не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою приходиться рахуватися державам, плануючи свою демографічну політику.

Згідно середньоєвропейським данимі: шлюб додає середньостатистичному європейському чоловікові  1,7 року життя, але забирає 1,4 року життя в середньостатистичної європейської жінки? З них випливає, що шлюб “вигідніший” для чоловіків, аніж для жінок. Так що не все тут просто…

 

Виділяють кілька груп гендерних стереотипів.

Перша група – стереотипи маскулінності-феминінності. У стереотипному поданні маскуліності приписуються “активно-творчі” характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, упевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінинність, навпаки, розглядається як “пасивно-репродуктивний початок”, що проявляється в експресивних особисних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулинні характеристики звичайно протиставляються феминінним, розглядаються як протилежні, взаємододаткові.

Друга група гендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей  між чоловіками й жінками. Для жінки найбільш значимою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці пропонується знаходження в приватній сфері життя – будинок, народження дітей, на неї покладають відповідальність за взаємини в родині. У німецькій мові існує приказка про чотири “К”, що відбиває стереотипне уявлення про соціальну роль жінки. Переводиться вона як: “кухня, кірха, дитина, плаття”. Чоловікам пропонується включеність у громадське життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення родини. Найбільш значимими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні ролі.

Третя група стереотипів визначається специфікою  змісту праці. Відповідно до  традиційного подання передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше  працюють у сфері торгівлі, охорони здоров’я, освіти. Для чоловіків можлива творча й керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

Гендерні стереотипи сформувалися на підставі сприйняття й тлумачення полових розходжень  у різні історичні періоди, у різних культурах, а також у результаті століттями існуючого розділу праці. У суспільстві існувало “табу на подобу”, що затверджувало й підтверджувало існування полових розходжень, розходжень у соціальних ролях чоловіків і жінок, детермінувало гендерну нерівність.

Гендерні стереотипи виступають генеральними угодами про взаємодію “чоловічого” і “жіночого”. Позитивним у дії гендерних стереотипів вважають підтримку міжособиснісного й межгруппового взаєморозуміння й співробітництва. Культурні стереотипи повинні бути одночасно ригидні й гнучкі, щоб, з однієї сторони забезпечувати стійкість подань, з іншого боку – не зупиняти розвиток суспільства.

 

У чому негативний вплив гендерних стереотипів? Гендерні стереотипи можуть негативно позначатися на самореалізації чоловіків і жінок, виступати бар’єром у розвитку індивідуальності. Дотримання гендерних стереотипів часто пов’язане з механізмами повинності, тобто самореалізація й самовираження неможливе, якщо діяльність виконується на підставі почуття боргу. У подібній ситуації не враховуються особисті інтереси, губиться почуття “Я”, формується покірність і залежність. Подібне самовідчуття й самосприйняття не відповідає ідеям самореалізації й вільного вибору.

Але навіть індивід, що визнає свою незалежність від гендерных стереотипів, може їх дотримуватись на несвідомому рівні. Так гендерні уявлення перетворюються в  пророцтва, що самовиконуються.  Пророцтво, що самовиконується, – це неусвідомлене, внутрішнє переконання людини, установка стосовно  будь-яких об’єктів або подій, що реалізуються в реальной поведінці. Маючи неусвідомлювані установки стосовно самого себе, індивід зовні заявляє незалежність від гендерного стереотипу, але привносе в життя, реалізує стереотипне уявлення.

А чи знаєш Ти?

А чи знаєш Ти, що ще у 1957 р. американські вчені Дж. Мак Кі та А. Шерріфс встановили типові риси, що притаманні чоловікам та жінкам. Так, типово чоловічий образ – це набір рис, пов’язаний з вільним стилем поведінки, компетенцією та раціональними здібностями, активністю та ефективністю. Типово жіночий образ, навпаки, містить соціальні та комунікативні вміння, теплоту та емоційну підтримку. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінних рис набуває вже негативне оціночне забарвлення: типово негативними якостями чоловіків визнаються грубість, авторитаризм, зайвий раціоналізм тощо. Ті ж автори прийшли до висновку, що в цілому чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. Причому найчастіше мова йде про сприймаючі, а не дійсно існуючі різниці між статями.

Icon of Vuh1 (10) Vuh1 (10) (8.8 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *