6 931 перегляд(ів)

Виховна година: Сімейні реліквії

Мета: допомагати учням засвоїти сімейні, родинні цінності , які невіддільні від суспільних цінностей , виховувати активну моральну життєву позицію , критичне ставлення до поведінки людей, піднімати ідеал роду, сім’ї.

 Хід заходу

Учні і батьки, дідусі і бабусі сидять у колі. Посередині  дошки вислів із темою заходу. Як епіграф – вислови:

 

«Із сім’ї починається держава.»

«Без батьків і дітей немає роду.»

«Нашому роду нема переводу.»

Вчитель: Сьогодні у нашому залі зібрались три покоління – діти, батьки, батьки наших батьків – дідусі і бабусі. Перед початком родинного мосту я хочу привітати вас усіх на нашому заході і подарувати цю пісню.

(звучить грамзапис пісні «Родина» у виконанні Назарія Яремчука)

Родина… Родина – це не просто люди, які проживають під одним дахом. Це тісна єдність рідних людей, які представляють покоління – від самого меншого члена сім’ї до сивочолих дідусів, прабабусь. Це та тиха гавань, у якій завжди нас чекають, де кожного з нас зрозуміють, де нас найбільше люблять.

На чому ж тримається родина? Які основні цінності кожної української родини тримають основу держави України? Ваші думки з цього поводу?

 

    І тур –Сім’я  – основа роду .                                                                                                                              (Родинний міст розпочинають діти)

Учні висловлюють свої думки про сім’ю , її основні завдання, значення у житті  кожної людини.

(Родинний міст продовжують батьки)

Батьки розкривають суть слова – родина, рід, родовід, передають естафету своїм батькам.

(Родинний міст продовжують бабусі і дідусі)

Вони переконливо засвідчують значення сім’ї у вихованні дітей, наводять приклади із власного життя.

 

ІІ тур – Рідну мову передай нащадкам.

Вчитель: Назвіть  основні цінності родини.

(Діти розповідають про те, що вони вважають великою цінністю свою рідну мову, яка  передалась їм у спадок від батьків, які навчили володіти усіма її відтінками і барвами. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею є однією із ознак освіченості і високої культури.)

Вчитель:  Мова – одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси – предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, вивчати і аналізувати кожне слово, словосполучення й речення. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею – одна з важливих ознак високої культури і освіченості.

Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна і спотворити її.

Учень: Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось вона співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

(Олександр Олесь)

Учні наводять приклади із Конституції України, Закону про мову.

Ст.10 Конституції України проголошує українську мову державною мовою України.                                                                                                                                    Ст..8 Це означає, що саме українська мова є мовою актів органів державної влади і управління, мовою діловодства і документації, мовою судочинства, мовою міжнародних договорів і угод, освіти, мовою офіційних засобів масової інформації (телебачення, радіо, преси) і т. д.

Ч.2 ст. 10 Конституції України говорить, що публічне приниження, чи      зневажання, навмисне спотворення української мови, тягне за собою відповідальність, встановлену законом(ч.2 ст.8 Закону України «Про мови»).

Вчитель: Мова –  найголовніший організатор духовного життя, єдності і розвитку народу. Там, де її загрожує смерть, настає хворобливий розклад нації: де мова гине, помирає народ.

Учні читають поезії про мову.

Учень: Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той в грудях не серденько,

Тільки камінь має.

С.Воробкевич.

Учениця: Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від дотику твого зів’яне.

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Д.Павличко.

Вчитель: Відомо, що мова кожного народу –  явище давнє, її коріння сягають в давні часи. У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею народжується і найприродніше єднання – народ.

Давній період української мови тісно пов’язаний з багатющим українським фольклором: історичним, обрядовим, календарним, соціальним, господарським, побутовим. Це історичні думи та пісні, казки, легенди, перекази, оповіді, колядки, щедрівки, гаївки, веснянки.

Основоположником української мови став Тарас Шевченко. Він синтезував усе найкраще з книжних традицій давньої мови, запозичень, з усної творчості та мовлення .

 

ІІІ тур – Пісня – душа сім’ї.

Вчитель: Одна із цінностей української родини – пісня. І я запрошую батьків розказати про роль пісні у їхньому житті, у їхній родині .

(Батьки розповідають про те, як їх вчили їхні батьки, сьогоднішні дідусі і бабусі співати. Вони пропонують позмагатись із присутніми   на краще знання народної пісні.)

Конкурс на кращу пісню між поколіннями.

 

ІV тур – Працьовитість – одна із цінностей родини.

Вчитель: Споконвіку український народ цінував тих, хто умів працювати, він був переконаний в тому, що праця возвеличує людину. Отже – працьовитість – одна із цінностей сім’ї.

(Розповіді старшого покоління про те, чого вони досягли в житті своєю працею.)

 

   V тур – Родинні обереги.

        Вчитель: З роду в рід споконвіку передавались і передаються обереги в кожній сім’ї. Це старовинні рушники, фото, хустки, старовинні речі, обереги, прикраси, речі домашнього вжитку. Розкажіть про свої домашні обереги, які складають цінність для вашої сім’ї.

(Всі покоління включаються по черзі в розповідь.)

 

VІ тур – Взаємоповага, шанобливість, культура спілкування – основа сім’ї.

     Вчитель: Одна із найважливіших цінностей сім’ї – повага між її членами, особливо шанобливе ставлення до старших – батьків, дідусів і бабусь, рідних батьківських порогів.

(Розповіді різних поколінь про їхнє ставлення до старших; шанобливе ставлення до батьків, до рідного дому.)

Сім’я починається у кожного з нас від народження. Із молоком матері передаються нам цінності кожного роду – від батьків до дітей, до онуків.

Заключне слово від кожного покоління.

         Привітання і побажання різних поколінь одне одному.

(Всі покоління дарують одне одному вірші, пісні, кажуть щирі слова побажань берегти основу родоводу і держави – сім’ю.)

Звучать вірші А.Малишка «Стежина», «Рушник», «Вогник» .

Вчитель: Шановні присутні! Я дякую вам за співпрацю. Сьогодні ви разом із своїми внуками перегорнули не одну сторінку свого сімейного життя, найважливіших родинних цінностей, з яких складаються суспільні цінності. Я впевнена, що ви допомогли собі і дітям розкрити суть ідеалів своєї родини, відносин у колективі; збагатити своїми розповідями духовно – моральну культуру особистості. Вона живе і росте поруч з нами – це ваші діти – майбутнє України.

Icon of Vuh1 (20) Vuh1 (20) (6.0 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *