1 719 перегляд(ів)

Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів

Мета: сприяти засвоєнню знань про основи проектування у сфері виробництва; формування практичних умінь та навичок обґрунтування основних ознак проектної діяльності та аналізу про­ектів за різноманітністю. Розвивати логічне мислення, уяву, ініціа­тиву, увагу. Виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до людей, які виконують найбільш поширені трудові процеси, інте­рес до професій регіону.

Навчально – методичне забезпечення заняття:

Банк проектів, виконаних учнями в попередні ро­ки, наочні посібники, плакати, стенди.

Тип уроку: комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

I. Організаційна частина (2 хв)

ІI. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (2 хв)

III. Мотивація навчальної діяльності учнів (2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

VI. Практична робота (20 хв)

VII. Підведення підсумків уроку (2 хв)

Хід уроку

І. Підготовчий етап.

  1. 1.     Організаційний момент

(Вчитель заходить у клас, вітається, перевіряє присутніх та готовність дошки і робочого місця до заняття.)

  1. 2.     Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку

Сьогодні ми ознайомимося з проектною технологією як складо­вою виробничої діяльності людини, видами проектів. Завдяки одержаним знанням і вмінням (сутність виробничого проекту та здійснення аналізу проектів за видами) ви зможете відчути себе до­рослим та досвідченим працівником у сфері виробництва.

  1. 3.     Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель проводить усне опитування учнів.

1. Які проектні завдання виконувалися вами в попередні роки?

2. Що являє собою проект на уроках трудового навчання?

3. З яких основних етапів складається проектно-технологічна діяльність?

4. Які методи проектування ви знаєте?

ІІ. Основний етап

1. Сприймання  нового матеріалу

План вивчення:

1. Проектна технологія як складова виробничої діяльності лю­дини.

2. Види проектів.

Проектування не є принципово новим видом людської діяль­ності. Творчі відкриття винахідника чи науковця, створення архі­тектурних споруд чи художніх творів — це прояв творчості, і вод­ночас — це проектування у певній галузі людської діяльності. Будівництво єгипетських пірамід, зведення Великої китайської стіни — це ті проекти, що у свій час були не менш значущими, ніж сучасний проект автомобіля без двигуна внутрішнього згорання.

Проектування як особливий вид діяльності формується на по­чатку ХХ століття і пов’язаний спочатку з діяльністю креслярів, необхідністю особливо точного перенесення задуму інженера чи ви­нахідника у вигляді графічного зображення для передачі його ви­конавцям на виробництві. Однак поступово таку діяльність пов’язують із науково-технічними розрахунками основних пара­метрів майбутньої технічної системи, її попереднім дослідженням.

Проект починається із творчого задуму чи якоїсь ідеї щось прак­тично втілити в життя. Наприклад, у Вас з’являється задум всту­пити до одного з престижних вузів нашої країни. Які подальші Ва­ші дії? Так, може бути декілька варіантів — від обговорення цієї ідеї з батьками до визначення проблемних для вас запитань і від­повідного пошуку потрібної інформації. Але згодом Ви обов’язково складете план дій для реалізації задуму. У загальних рисах будь-який проект — це спочатку ідея чи задум, а вже лише потім план для її реалізації та власне технічна чи практична реалізація плану.

Досить часто проект пов’язують із розв’язанням певної пробле­ми. Проект як проблема може обумовити таку ситуацію творчості, в якій дизайнер намагається віднайти новий нестандартний розв’язок, щоб отримати шанс натрапити на щось інше, що позбав­лене усталених стереотипів чи загальноприйнятих правил. Тоді ви­конання проекту набуває фантастичних або незвичних форм та конструкцій.

Розв’язання проблеми передбачає, з одного боку, обґрунтуван­ня її актуальності, а з іншого — використання сукупності різно­манітних методів дослідження, експериментальну перевірку мож­ливих шляхів її розв’язання, винайдення нових технологій для реалізації проекту. Тут можна навести найбільш відомі світові проекти сучасності, в основі яких покладено певну проблему, і се­ред них — це створення лазерного термоядерного реактора (National Ignition Facility (NIF) Лівермор, Каліфорнія, США).

Проблема може носити й інший характер, що наближає її до за­вдань естетизації оточуючого середовища. Так, однією з дизай­нерських компаній було запропоновано покращити вигляд службо­вих приміщень за допомогою зміни форми та оздоблення вогне-гасників.

Отже, проект може розв’язувати певну проблему, практичне за­вдання, і власне зміст проблеми та відповідні завдання будуть визначати не лише можливі шляхи їх розв’язання, але й практичний результат, який одержують під час реалізації проекту.

Продуктом проектної діяльності може бути не лише створення матеріального продукту, а означення його у певній знаковій фор­мі — у вигляді текстів, креслень, графіків, розрахунків, моделей у пам’яті ЕОМ тощо.

Разом із тим результат проекту, наприклад, у конструкторській діяльності, повинен бути обов’язково реалізованим у вигляді до­слідного зразка, за допомогою якого уточнюються розрахунки, на­ведені в змісті проекту, конструктивно-технічні характеристики об’єкта проектування чи технічної системи.

Отже, підсумуємо. Проект (proect у перекладі з латинської оз­начає «кинутий уперед задум») — це сукупність певних дій, доку­ментів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об’єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту. Проект неможливо створити та реалізувати без творчої діяльності.

Проект, також, усе частіше вживається в загальнонауковому значенні, оскільки в більш широкому його розумінні — це обґрун­товане конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта, процесу чи явища в єдності зі шляхами його досягнення.

Саме таке багатогранне тлумачення проекту відкриває широкі можливості для його використання в різних сферах наукових до­сліджень, виробництва і життєдіяльності людини.

Діяльність, під час якої обґрунтовується і розробляється про­ект, називається проектуванням. Проектування як творча, іннова­ційна діяльність, завжди націлене на створення якісно нового про­дукту, що має суттєве значення або для людини, або для суспіль-ства.

Як було добре видно з вище наведених прикладів, процес проек­тування спрямований на одержання певного результату в заданий проміжок часу, і може бути реалізований за умов наявності певних ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Тому невід’ємною умовою виконання проекту є наявність у його структурі бюджету, який відповідає видам запланованих робіт, матеріалів, які будуть використовуватися, інструментів, термінів виконання.

Проектна діяльність пронизує сьогодні всі сфери функціону­вання традиційного промислового підприємства: у маркетингу — це проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій, виведен­ня на ринок нових продуктів, одержання нових ринків збуту; у дослідно-конструкторських підрозділах — це проекти нових про­дуктів, технологій; у виробництві — проекти серійного випуску но­вої продукції, технічного переозброєння, упровадження нових тех­нологій; у торговельному бізнесі — проекти з масової реалізації продукції тощо.

Проекти на підприємствах та інших галузях виконуються впро­довж певного проміжку часу і мають більш-менш чітко окреслені початок і закінчення. Проект вважається завершеним, коли досяг­нуті його основні цілі. Під час виконання проекту значні зусилля спрямовані саме на те, щоб його було завершено в заплановані стро­ки. У цьому допомагають різноманітні схеми, графіки, в яких за­значається час початку й закінчення робіт, які передбачаються проектом.

У проектуванні, що відбувається в умовах промислового вироб­ництва, розрізняють проектування «внутрішнє» та «зовнішнє».

Перший вид проектування пов’язаний зі створенням креслярських зображень, проектної документації (технічного та робочого проек­тів), які слугують основними документами для виготовлення тех­нічної системи на виробництві. Другий вид сучасного проектуван­ня («зовнішнє») спрямований на розробку загальної ідеї, її дослідження за допомогою теоретичних засобів, розроблених у від­повідній технічній науці.

Види проектів

Проекти — це певною мірою неповторні та одноразові заходи. Водночас рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливостей проекту. Скажімо, якщо йдеться про зведення стан­дартного будинку за програмою житлової забудови, то рівень уні­кальності цього проекту є низьким. Базові елементи такого будин­ку ідентичні до решти сорока дев’яти будинків, які вже зведені. Проте унікальність може виявлятись у плануванні та використанні ландшафту місцевості, де проводиться забудова, розташуванні будівель тощо.

З іншого боку, якщо спеціалісти розробляють операційну сис­тему комп’ютера нового покоління, вони, певна річ, мають справу з досить унікальним завданням, бо працюють над тим, що було не­досяжним для попередніх інформаційних систем. Оскільки досвід минулих розробок може лише в загальних рисах підказати їм, чого треба очікувати від цього проекту, то в цьому разі йдеться про ри­зик і невизначеність. Узагальнюючи, можна зробити висновок, що проектування — це діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконан­ня унікальної роботи з обмеженнями у витратах та строках вико­нання, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами. Справджуючи таку організацію, почина­ють із мети проекту та безпосереднього обґрунтування власне про­блеми чи ідеї, яку будуть реалізовувати. Обґрунтування здійсню­ють на основі собівартості проекту та витрат часу для виконання відповідних робіт. Якщо ці показники є високими у фінансовому еквіваленті (проект занадто дорогий), то повертаються до мети та завдань із тим, щоб переглянути ідею чи творчий задум.

Наведемо класифікацію проектів, які ви можете виконувати са­мостійно або під керівництвом учителя.

1) За домінуючою діяльністю:

Дослідницькі проекти. Під час виконання цього проекту необ­хідно структурувати його за логікою наукового дослідження, аргу­ментувати його актуальність чи актуальність проблеми, яка до­сліджується в проекті, чітко визначити об’єкт та предмет дослідження, визначити цілі та завдання роботи над проектом, сформулювати гіпотезу (припущення) дослідження, визначити методи дослідження та джерела інформації, скласти план розв’язання про­блеми, засвоїти чи визначити нове знання дослідним шляхом, про­вести обговорення одержаних результатів, констатувати спектр нових проблем для подальшого дослідження.

Отже, дослідницькі проекти розробляються та здійснюються за логікою реального наукового дослідження, і найбільш вдало мо­жуть бути проведені на прикладі вивчення основ агропромислового виробництва (дослідження, пов’язані з вирощуванням с / г культур).

Практико-орієнтовані проекти. Особливістю цього проекту є чітко визначений практичний результат, якого досягають його учасники. Виготовлення практично значущого продукту, що має практичне значення для учасників проекту і може бути корисним для вирішення проблем учнів, школи тощо. Він орієнтований на їх­ні соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важ­ливою є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих за­собів їх упровадження в практику.

Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією ін­формацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позна­чити наступним чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки), резуль­тат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути части­ною будь-якого іншого проекту.

Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників. Структура та процес реаліза­ції запланованих робіт у такому проекті підпорядковується кін­цевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — звіт, ре­ферат, відеофільм тощо.

2) За галуззю виконання:

• предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета);

• інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін).

3) За змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервіс­ні, комплексні.

4) За складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міс­та, регіону, країни, різних країн світу.

5) За кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (у ході виконання групових і колективних проектів розподіляють­ся обов’язки між учнями та визначається відповідальність кожно­го за виконання проекту в цілому).

ІІI. Практична робота

Завдання. Аналіз проектів, виконаних учнями в попередні роки.

3.1. Вступний інструктаж

3.2. Заключний інструктаж

Підведення підсумків практичної роботи, аналіз характерних помилок, оцінювання виконаної роботи.

ІV. Підсумок уроку

4.1. Рефлексія

Підведення підсумків уроку доцільніше провести за допомогою інтерактивного методу «Мікрофон», що надасть можливість кож­ному учневі сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запи­тання або висловлюючи свою думку чи позицію.

1) Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

2) Де можна застосувати знання, які ви сьогодні отримали, у пов­сякденному житті?

3) Чи справилися ви зі своїми завданнями?

4) Що найбільше сподобалося та запам’яталося на уроці?

4.2. Заключна частина:

• виставлення оцінок за роботу на уроці;

• домашнє завдання: вивчити параграф 1, виконати завдання практичної роботи.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника §

Виконати вправи:

Icon of Teh10 (1) Teh10 (1) (11.4 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *