628 перегляд(ів)

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ

Мета:

1. Показати значення діяльності князя Володимира для давньоруської держави.

2. Розвивати вміння учнів:

– визначати поняття й терміни (пантеон, християнство, монотеїзм, пантеїзм, язичництво, мораль, централізована держава, конфесіональна єдність, юрисдикція, месіанізм, монополія);

– причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, явищами;

– працювати з першоджерелами, науковою й художньою літературою (відбирати, розшукувати, порівнювати, співставляти, систематизувати інформацію);

– критично мислити, аналізувати, оцінювати історичні події, явища, роль історичних осіб;

– брати участь у обговоренні, дискусії, робити логічні висновки, доводи, захищати власні думки.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

План уроку (умовний)

1. Дохристиянські вірування слов’ян (повторення).

2. Причини зміни релігії.

3. Чому саме православ’я було обрано Руссю?

4. Запровадження християнства на Русі:

а) хрещення Володимира;

б) хрещення киян;

н) хрещення населення інших регіонів Русі.

5. Історичне значення прийняття християнства.

Структура уроку

1. Організаційний етап.

11. Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Стадія “Актуалізація”

Учитель повідомляє тему уроку і звертається до класу:

– Які завдання стоять перед нами як дослідниками?

– Коли запровадили християнство, за яких обставин?

– Хто запровадив християнство?

– Чому ввели нову релігію?

– Яке значення мала ця подія для подальшого розвитку Руської держави?

Відповіді учнів (орієнтовні).

 

Учитель. Головною дійовою особою цієї події був Великий князь київський Володимир (980-1115рр.). Як ви гадаєте, яка була головна політична мета цього правителя Русі?

Відповіді учнів (орієнтовні):

– Київ- центр усієї Русі. Ідея єдності східнослов’янських земель під владою Києва.

-Сила влади = централізована влада = централізована держава…

– Міць, могутність, розквіт Русі…

Учитель.

Володимир Великий – це справді був великий князь — він перший, хто вже глибоко зрозумів потреби своєї великої держави. Як ця політична мета може співвідноситися з запровадженням християнства? Щоб розв’язати це завдання, зверніться до попередніх вірувань слов’ян (учитель пропонує заповнити порівняльну таблицю).

Відмінності християнської релігії від язичницької

 

Віра Розповсюдження Пантеон Організація Джерела віровчення Суспільні проблеми
Язичницька Племінна, територіально обмежена Шанування сил природи , численних богів Чітка релігійна організація відсутня Усний переказ, міф Співжиття з природою
Християнська Одна з світових релігій Шанування єдиного бога Сувора церковна організація – ієрархія Святе Письмо (Біблія) Співжиття в умовах соціальної нерівності, зміцнення держави, розвиток феодалізму

 

 

 

Обговорення, обмін інформацією.

Учитель. Подумайте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь? Назвіть можливі причини введення християнства як державної релігії, запишіть свої думки. Поділіться ними з сусідом (індивідуальна робота + робота в парах) – «Мозкова атака».

Результат: обмін думками між учнями.

Причини запровадження християнства на Русі. (Записано на дошці зі слів учнів). Учитель. Прийняти державну релігію у формі християнства означало…

Учні (орієнтовно):

1. Зміцнити державу:

2.Поширити європейську культуру;

3.Посилити міжнародний авторитет Русі;

4.Посилити владу князя.

Учитель. Порівняйте ваші висновки з інформацією підручника (с. 134). При необхідності доповніть ваш список причин (Стадія ««Усвідомлення змісту»).

Вчитель. Чому саме грецьке християнство було обране за легендою правителем Русі для введення? («Мозкова атака»).

Учні називають внутрішні і зовнішні причини.

Як хрестився князь Володимир Великий?

Учитель. Попрацюйте з текстом підручника (с. 136), зробіть висновки. (Стадія «Усвідомлення змісту»). Обговорення.

Наступала найвеличніша пора української давньої історії – хрещення руського народу. Час здійснення мрій останніх років князя Володимира. Як же христилися кияни?

Роздивіться малюнок (с. 135 підручника). Уявіть себе серед цих киян серпневого сонячного ранку. Заплющіть очі і прислухайтеся до своїх почуттів.

Учитель читає текст (див. додаток 1).

Відкрийте очі та запишіть про ваші почуття, висновки в зошиті. Обмін думками.

Тепер прочитайте уривок з літопису (с. 139 підручника) доповніть список своїх висновків і порівняйте інформацію тексту, що прослухали і літопису. Як сприйняли ви схрещення русичів? Зруйнування язичницьких ідолів? Як про це написано в літописі? Як оцінив запровадження християнства літописець? Чому саме так?

Не треба думати, що народ легко відрікся від своєї батьківської віри й даремно силкується літописець переконати нас, що народ хрестився з радістю. Князь осмілився порушити народну святиню. Звісно, у великім місті не легко було сховатися від схрещення, а разом з тим і від кари могутнього князя, але хрещення киян не могло відбуватися так спокійненько, як це повістує нам літописець 100-200 рр. потому. Охрестити киян-це не означає охрестити весь люд української землі: держава Володимира була дуже велика, а тому і роботи було надзвичайно багато – це була робота не для одного покоління людей.

По схрещенні киян «почав Володимир ставити по містах церкви та священиків та зганяти людей на схрещення по всіх містах та селах», – каже літописець. Насправді мирного прийняття християнства не було. Народ завзято боронив свою віру, скрізь відбувалися бунти й часто доводилося хрестити народ у власній його крові, доводилося хрестити «вогнем і мечем». Багато люду повтікало в глухі місця, багато поховалися, а ще більше, викупавшись у Дніпрі, сиділо мовчки, не сприймаючи нової віри (Огієнко, «Українська церква»).

Ось так ширилося християнство на Русі аж до XII -XIII століття.

Чи були ці приклади винятком у світовій історії”?

(Учні пригадують, як ширилося християнство в Західній Європі і порівнюють).

Багато українських істориків твердять, що хрещення Русі — це добро і зло, прогрес і регрес.

Стадія «Рефлексія». На дошці і в зошитах.

Хрещення Русі – це добро і зло? Хто згоден з цією думкою? Хто проти? Чому? Чи згодні ви з таким прийняттям віри? Держава для людей, чи люди для держави? Князь для людей, чи люди для князя? Чи актуальна тема прийняття нової віри, збереження віросповідання сьогодні?

Вчитель може поставити інші дискусійні запитання.

Заповнюється таблиця за допомогою наукової статті і, можливо, учні роблять зміни у власних висновках щодо запровадження християнства на Русі (див. додаток 2), також проводиться робота з новими термінами і поняттями, що є у статті.

Хрещення Русі – це добро і зло?

Це добро                                                            Це  зло

1. Сприяло розбудові держави.

2. Підвищенню міжнародного,

совісті.

авторитету Русі.

Візантії

3. Розвиток культури,

на шкоду правам особистості.

4. Нова ідеологія, нова віра,

нова мораль, нова поведінка людей…

помилок

5….

 

 

1. Методи – жорстокі.

2. Це насильство, порушення свободи

 

3. Ідея державності прийшла з

 

 

 

4. Сліпе підкорення авторитетам і переслідування спроб до аналізу               влади.

5. Сувора критика інших віровчень.

6. Підкорення вищих духовних осіб світській владі.

 

 

Мої висновки (власні висновки учнів). Обговорення, дискусія (якщо є час). Домашнє завдання: § 20. Якщо не вистачило часу для опрацювання статті й формування власного висновку щодо запровадження християнства на Русі, то цей матеріал долучається до домашнього завдання, а обговорення – дискусія проводиться на наступному уроці.

ТЕМА: АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА В УКРАЇНІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ТА СЕРЕДИНІ XIX СТ.

Тип уроку: формування нових знань.

Мета: з’ясувати причини антикріпосницької боротьби в Україні в І половині та середині ХІХ ст.;

розкрити характер, форми боротьби селян, військових поселенців на основі історичних свідчень;

показати, які заходи вживали поміщики, урядовці, спрямовані проти анти­кріпосницьких виступів населення;

розвивати вміння учнів критично мислити, робити логічні висновки, узагальнення, брати участь у дискусії, вміти обстоювати свою думку;

вчити оцінювати історичні події, явища з точки зору загальнолюдських цінностей.

Поняття: антикріпосницька боротьба, шпіцрутени, екзекуція, каторжні роботи. План

1. Актуалізація.                  1. Причини антикріпосницької боротьби в Україні,     в І

половині та середині XIX століття

 

2. Усвідомлення змісту.     2. Форми і характер протесту українського населення.

3. Рефлексія.                        3. Найбільші заворушення козаків, селян та

IV                                             військових поселенців.

4. Актуалізація,                   4. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка

5. Усвідомлення змісту.        на Поділлі.

6. Рефлексія.                      5. «Київська козаччина».

6. Вплив антикріпосницької боротьби в Україні на

подальший розвиток суспільства.

 

1. Стадія «Актуалізація»

(Діяльність на цій стадії потребує перегляду наявного знання з цієї теми, зацікавлення учнів та постановки мети для пошуку. Запитання вчителя:

Що означає термін «антикріпосницька боротьба»?

(Учні: боротьба проти кріпацтва). «Мозкова атака»

Учитель. Що ви думаєте, знаєте про кріпацтво? (На дошці вчитель пише):

Антикріпосницька боротьба = боротьба проти кріпацтва.

Запишіть про це в зошиті, обміркуйте в парах. Далі проводиться колективне обмірковування => складання схеми.

«Кріпацтно – це …» (повторення попередньої інформації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

місячина

безземелля селян

натуральне господарство

панщина, податки          селяни = раби

 

власники землі – поміщики

безправ’я селян

неволя, зубожіння

 

військові поселення

 

Визначаються цілі навчання.

11. Стадія «Усвідомлення змісту»

Учитель пропонує розділити учнів класу на 2 групи (варіанти). Першому варіанту ставиться завдання: уявіть себе селянами-кріпаками на Україні І половини XIX ст., які боролися за поліпшення свого життя? за допомогою тексту визначте форми боротьби. Завдання другому варіанту: уявіть себе поміщиками й урядовцями України І половини XIX ст.; визначте ваші заходи щодо приборкання бунтівників, порятунку свого життя, власності.

Кожен варіант має заповнити свою половину таблиці.

(Робота учнів з новою інформацією-читання тексту параграф 7, пункти 2,3,5).

1 варіант ІІ варіант
«Боротьба селян»

(форми опору, приклади)

«Заходи поміщиків, урядовців»

(форми, заходи)

1. Скарги (цареві, губернаторам, повітовим приставам, іншим посадовим особам).

2. Відмова платити оброк.

3. Відмова відбувати панщину.

4. Підпали поміщицьких маєтків.

5. Вбивства поміщиків та їх управителів.

6. Втечі з маєтків.

7. Збройний опір поміщикам.

8. Партизанські напали на поміщицькі маєтки.

9. Відкриті масові повстання:

— Бузькі козаки на Херсонщині 1817-1818 рр.;

– 1819 р. – повстання військових поселян в Чугуєві;

– Катеринославщина – 1818-1820 рр.;

— Харківщина, Чернігівщина, Херсонщина 1832-1833 рр.;

—селянський рух на Поділлі 1813-1835 рр. під проводом Устима Кармелюка;

– 1855 р. – Київська козаччина.

 

– розправа шпіцрутенами;

– військові заходи (піхота, гармати.

– масові екзекуції;

– відправлення на поселення до Сибіру або на каторжні роботи;

– бої з селянами.

 

 

 

Обмін інформацією між учнями І і ІІ варіантів: учні заповнюють колонки таблиці.

ІІІ. Стадія „Рефлексія” (міркування)                                              

Обговорення реакції читача.

(Учитель допомагає учням відчути особистий зв’язок із тим, що вони вивчають,        спонукає їх до роздумів над тим, яке значення особисто для них має матеріал, який вони щойно прочитали, як він вплинув на їхній світогляд і на їхні почуття).

Учитель.

Які думки, почуття охопили вас, коли ви ознайомилися з цією інформацією? Які висновки ви можете зробити?

Запишіть за 5 хвилин те, що спало вам на думку.

(«Вільне письмо» упродовж 5(10) хвилин).

Наприклад, «Держава воює з власним народом…»

– «Переважна більшість населення України виступає проти кріпосництва й готова на смерть, щоб звільнитися і вижити…»

– «Людська кров, жах, постріли, крики, полум’я – війна…» та ін.

Обмін думками.

IV Стадія „Актуалізація”

Учитель: Найзначнішим повстанням було повстання під проводом Устима Кармелюка (1812-1835 рр.).

Про Устима Кармелюка складено численні легенди, оповіді, пісні. Видатний художник XIX ст. В.А. Тропінін створив портрет цього сміливого ватажка

антикріпосницьких повстань на Подолії, Волині в першій половині XIX ст.

Устим Кармелюк – селянин-кріпак. Гордий, сильний, незалежний. У 1812 р. його

було віддано в солдати (служба в той час тривала 25 років). Через рік він утікає з війська.

(Учні доповнюють розповідь учителя). Ознайомтеся з основними подіями повстання під проводом У. Кармелюка.

V. Стадія «Усвідомлення змісту»

Читається текст параграфа 7-го, пункт 4 (3 абзаци до слова «засідки»).

VI. «Рефлексія» обговорення реакції читача.

Устим Кармелюк – хто він?

 

бунтар

державний

злочинець

народний вождь                                                                 герой

м’ясник       грабіжник

Дайте власну оцінку цій історичній особі. Ті ролі, діям, використовуючи 10-бальну шкалу.

(Індивідуальне розмірковування + оцінка записуються в зошиті). Обговорення.

Яку оцінку ви поставили? Чому?

Чи можна Кармелюка вважати героєм?

Прочитайте останній абзац 4-го пункту 7-го параграфа (про вбивства безвинних…).

Хто змінив свою точку зору? Чому?

Яку людину можна назвати героєм?

Чи потрібно вбивати, красти, грабувати, щоб врятувати себе, інших, зробити життя

кращим?

Чи були у селян того часу інші методи, щоб змінити своє становище? Чи міг уряд країни запобігти такій ситуації”?

Як вплинула антикріпосницька боротьба в Україні на подальший розвиток суспільства?

(Ці питання спонукають учнів до дискусії, остаточний підсумок якої, можливо, на цьому уроці не буде з’ясовано і питання залишаться відкритими для подальшого осмислення підчас висвітлення наступних історичних подій).

 

Домашнє завдання: параграф 7, написати твір-роздум, есе.

Список використаної літератури

І.Ладинский А. Когда пал Херсонес. // История СССР в художественно-исторических образах: Сдревнейшихвремен до конца XVII І века. Хрестоматия для учителя /Сост.А.В. Шестаков. – М.: Просвешение, 1985. – 240с.

2.Лях Р., Темірова Н. Історія України з найдавніших часів до XV ст. Підручник для 7 класу. – Генеза, 1998. – С. 133-141.

З.Огієнко І. Українська церква. Нариси з історії української православної церкви. -К..1993.-Т.2.

4.Джені Л., Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл. Посібники І – ІІІ, «Читання та письмо для критичного мислення»: Методична система. «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів».

5.СемененкоВ.И., РадченкоЛ.А. История Украины с древнейших времен до наших дней. – X.: «Торсинг». – 1999. – С. 49-54.

б. ТурченкоФ.Г, Мороко В.М. Історія України кінець ХУШ – початок ХІХ ст. – Генеза. – С. 44-50.

ДОДАТОК 1

Принятие христианства при князе Владимире

Скоро под этим языческим небом должны были свершиться великие события. Вы проснулись и услышали, что город наполнен гулом взволнованных человеческих голосов, женским плачем и криками пререканий. Накануне вы узнали от Добрыни, что на княжеском дворе произошло столкновение между приверженцами русских богов и христианскими воинами Владимира…

Народу в городе било много. Всюду слышались разговоры. Вы направились по улицам… на городскую площадь. Вдруг до вашего слуха донеслось:

— Нашего князя околдовали греки! Другой человек грозил:

– Не огладим на поругание светлых богов!..

Вы видите, как кучка жителей и среди них несколько женщин приступили к трем воинам, как можно было судить по их плащам, застегнутым на правом плече, и мечам на бедре. Один из них говорил горожанам:

– Ваши боги не боги, а дерево. Сегодня оно есть, а завтра сгниет. Ваши боги сделаны человеческими руками, секирой.

– А кто гремит в небесах? – с отчаянием крикнула женщина с младенцем на руках.

– Гром гремит по воле божьей.

– Нет, это Перун гремит! Испокон веков было так.

– Перун ваш – истукан. Истинный же бог – тот, которому поклоняются греки. Он создал небо и землю, солнце й звезды. Потом сотворил человека и дал ему бытие на земле.

…Но яростная почитательница Перуна выкрикнула:

– Ваши боги намалеваны краской!..

Вы видели, как они били возбуждены происходящим и готовы на всякую крайность». В глазах у женщины можно было прочитать смятение…

А между тем бирючи, как здесь называют городских глашатаев, звали народ явиться на  реку Почайну. Вы видите, что толпа людей спускаются к реке. Вы тоже присутствуете на торжество, и вы наблюдаете все собственными глазами.

Наступило солнечное утро. Весь берег заполнен народом. Окруженный знатными воинами и старейшинами, Владимир вместе с Анной стоит на разостланном на лужайке ковре…

Анастас, епископ херсонеский Иаков и священники стоят в сияющих облачениях у самой води и читают положеные молитвы. Руссы садятся на землю, снимают одежду и входят в воду. Хотя многие делают это явно с недовольным видом…Видно также, что руссы не понимают, что происходит с ними, по они не осмеливаются нарушить волю князя…

Но женщины дико завопили, когда тяжко рухнул и колодой покатился с горы огромный Перун.

Чтобы лишний раз доказать народу бессилие старых богов, по повелению князя истукана привязали к хвостам косяка диких коней, и они далеко умчали его в поля. Надругавшись над Перуном, его бросили в Днепр. Кумир покачивается на воде и упрямо приплывает к берегу, й вы слышите, как женщины кричат, простирая к нему руки:

– Выплывай, Выплывай, светлый бог!

Но княжеские воины отталкивают идола от берега, и, подхваченный течением, он плывет вниз по реке, к порогам, и вскоре скрывается из виду. Однако многие не хотят расстаться со своим ложным божеством, плачут и им кажется, что вот-вот загремит гром и молния поразит нечестивцев, поднявших руку на бога.

ДОДАТОК 2

Принятие христианства на Руси

Система «шестибожья» во главе с Перуном не оправдала надежд Владимира, потому что тормозила процессе объединения земель, принявший в конце Х века отчетливый конфедеративный характер. К тому же дружинники молились, как и ранее, Перуну, кузнецы -Сварогу, земледельцы – Яриле, мореходы – Стрибогу и т. д.

Возможно, не без влияния волхвов «кудесников» даже сыновья Владимира питались игнорировать общегосударственные интересы, замкнувшись на интересах своих уделов. Откол от киевского центра наблюдался и Полоцке, Древлянской й Новгородской землях. Кроме того, волхвы принуждали удельних князей приносить в жертву богам иностранцев – христиан, что никак не способствовало приезду на Русь зарубежных специалистов.

 

Конспекти уроків з історії України (7-й клас)

Т.А. Куликова, вчитель історії

Ці розробки уроків підготовлені на основі проекту «Читання та письмо для критичного мислення», метою якого є запровадження в навчальних закладах методики, що розвиває критичне мислення учнів. Потреба в громадянах, здатних мислити критично, с суттєвою для всіх держав. Оскільки світ стає складнішим, а демократія поширюється по всьому світові, очевидно, що молодь, як ніколи, потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Також очевидно, що здатність мислити критично с навичкою, яку треба формувати, розвивати в навчальному середовищі. (Посібник І, с. 4). Тому критичне мислення — це не об’єкт вивчення, а результат навчання. Це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеями та інформацією. Це активний процес, який або стимулюється, або виникає спонтанно, 1 надає учневі змогу контролювати Інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати. (Посібник II, с. 9).

Для людей, що мислять критично, розуміння інформації с скоріш початковим, ніж кінцевим моментом навчання. Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків з них, піддання іх коректному скептицизмові, зіставлення їх Із протилежними точками зору, розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції, заснованої на цих доказах. (Посібник І, с.4).

Методична система розвитку критичного мислення включає такі стадії навчання:

І. Актуалізація.

II. Усвідомлення змісту.

III. Рефлексія.

І стадія «Актуалізація»

На уроках на цій стадії учням часто пропонують здійснити «мозкову атаку» -укласти списки того, що знають або думають, що знають. Учні активно пригадують все те, що вони знають з теми. В результаті цієї операції вони встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Це є вирішальним, бо знання, яке набувається на довгий строк, може формуватися лише на основі того, що вже відоме й зрозуміле. Інформація, подана поза контекстом, або інформація, яку учні не спроможні пов’язати з відомим їм, може бути втрачена дуже швидко. (Посібник І, с. 15).

Другою метою ступеня актуалізації є активізація учня. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння або через активне мислення у ході письма, або через говоріння. Важливою є третя стадія актуалізації. На цій стадії утворюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми. Цілеспрямоване навчання більш ефективніше, ніж не цілеспрямоване.

Встановлення мети навчання с вирішальним моментом довготривалого навчання. (Посібник І, с. 16).

II стадія «Усвідомлення змісту»

У цій фазі учень вступає в контакт з новою інформацією та ідеями. Контакт може мати форму читання або слухання розповіді, проведення експерименту. Це фаза навчання, впродовж якої учитель мас найменший вплив на учня. Проте учень мас самостійно підтримувати свою зацікавленість роботою. Підтримка залученості, зацікавленості, а також імпульсу, отриманого на ступені актуалізації є першим суттєвим завданням цієї стадії. Другим завданням с підтримка зусиль учнів перевірити своє власне розуміння, пристосувати інформацію до існуючих у їхній свідомості схем. Вони цілеспрямовано сполучають нове з уже відомим, щоб утворити нове розуміння. (Посібник І, с. 17).

III стадія «Рефлексія»

Рефлексія – це самоаналіз, розмірковування про те, що людина знос, відчуває, про що думає, про те, яку особисту цінність має набута інформація. На цьому стулені учень перетворює нове знання на своє власне, забезпечує довготривалість знань. Тривале навчання та глибинне розуміння є особистим для кожного учня. Людина запам’ятовує краще те, що розуміє у своєму власному контексті і висловлює власними словами. (Посібник І, с. 18).

Друга мета цього ступеня – активний обмін думками між учнями, бо мислити критично та гнучко можна легше в атмосфері, де вітає розмаїття поглядів. (Посібник І, с. 19). Обмін думками в класі, де всі рівні між собою, вимагає від учнів вміння слухати, утримуватися від поквапних суджень чи бажання винести свій вердикт щодо сказаного іншими. В нагороду за це вони отримують колективну мудрість інших, розвиток мовлення та ширший контекст для висловлення власних ідей. Саме через такий відкритий діалог діти підвищують своє вміння вивіряти, вдосконалювати власні ідеї та вплітати їх до тканини інших думок, як під час навчання, так і всього подальшого життя. (Посібник II, с. 13).

Методика розвитку критичного мислення на перший план висуває проблему не «чому вчити», а проблему «як вчити». І ця зміна акцентів надзвичайно важлива для сучасної практики навчання.

Подані уроки включають також такі елементи методичної системи розвитку критичного мислення:

– обговорення реакції читача «Думайте. Працюйте в парах. Обмінюйтесь думками» (Посібник III, с. 13,2°);

– вільне письмо впродовж 10-ти (5-ти) хвилин (Посібник III, с. 15,31);

– десятихвилинне есе (Посібник III, с. ЗО);

– керована уява (Посібник VII, с. 20);

– дискусія як інструмент навчання (Посібник II, с. ЗО’31);

– багаторівневе опитування. Сандерсівська схема систематики запитань Блума (Посібник II, с. 26).

Практичне застосування методики розвитку критичного мислення було запроваджено в 6-9 класах НВК № 169. Результати показали підвищення вмотивованості, зацікавленості учнів у навчанні. Ця методика сприяє самостійній пошуковій роботі дітей, організації якісної взаємодії «вчитель – учень», «учень -учень». Зворотний зв’язок – анкетування, яке проводилося після уроків, вказує на позитивний вплив, комфортність умов, умотивованість, ефективність такого навчання.

Icon of Урок 8.3  ТЕМА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ. Урок 8.3 ТЕМА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ. (28.6 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *