1 055 перегляд(ів)

ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН

Мета: закріпити знання учнів про форми поведінки тварин, їх значення і причини, розкрити значення пристосувань до умов існу­вання для життя живих організмів, розглянути та порівняти ці явища в рослин і тварин.

Обладнання: плакати «Міграція птахів», «Різноманітність рослин», «Різноманітність тварин», «Видозміни органів рослин».

Тип уроку: формування нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Спостерігаючи за тваринами чи рослинами, ви поміча­ли, що вони мають неабиякі пристосування до умов навколишнього середовища.

IIІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Які пристосування до навколишнього середовища є у представників родини Кактуси?

2. Які пристосування має лотос?

3. Чому не можна брати додому диких тварин? IV. Вивчення нового матеріалу

1. Пристосування у світі тварин

Сплячка— пристосування деяких звірів до несприятливих умов життя взимку (зменшення світового дня, зниження зовнішньої темпе­ратури, відсутність їжі). При цьому в них знижується температура тіла до +5…+9 °С, зменшується частота дихання, скорочується споживання кисню в 40–60 разів (борсук, їжак, кажан)! У сплячку впадають не тільки звірі, а й дощові черв’яки, жаби, гадюки, деякі риби та комахи. Птахи ніколи не впадають у сплячку. Не впадає в глибоку сплячку й бурий ведмідь. Його «зимовий сон» не такий глибокий, як в інших звірів. У теплі погожі дні ведмідь може прокидатися і виходити з барлогу. Не впадають у сплячку й білі ведмеді. Хоча на Крайній Півночі дуже тривала і холодна зима, але в білих ведмедів немає таких проблем з їжею, як у бурих, в ополонках завжди можна впіймати тюленя або рибу.

Зимівля птахів пов’язана з труднощами добування необхідної їжі, яка потрібна їм узимку у великий кількості. Птахи пристосувалися по-різному до несприятливих зимових умов. Більшість відлітають у ви­рій (перелітні птахи), інші залишаються (осілі або зимуючі), а деякі кочують у пошуках їжі на сотні кілометрів з північних областей Росії до України.

Птахи перелітні, як правило, відлітають у вирій: ластівки, зозулі, дрозди, шпаки, лелеки, журавлі, жайворонки польові, гуси, лебеді, качки.

Птахи осілі (зимуючі) — ніколи не відлітають у вирій: горобці, го­луби, горлиці, кільчасті сойки, галки, ворони, сороки, повзики, синиці великі, щиглі, вівсянки, жайворонки чубаті, дятли великі строкаті.

Птахи кочові з північних областей у пошуках їжі прикочовують до нас: граки, снігурі, чижі, синиці чубаті, гаїчки.

Деякі перелітні птахи, такі, як гуси, лебеді, качки, можуть і від­літати у вирій, і залишатися в нас узимку, якщо є незамерзлі водойми та їжа. Маскування — тіло тварини схоже на предмети, які оточують тва­рину (каміння, гілочки, листя), колір допомагає їй бути непомітною. Такі, як хамелеон, постійно змінюють своє забарвлення, маскуючись під довкілля. Переживання несприятливих умов — спори, насіння, цисти.

2. Пристосування у світі рослин

Листопад — явище пристосування листяних рослин до зниження випаровування води восени і взимку, коли коріння дерев та кущів не можуть всмоктувати з ґрунту холодну воду. Листопад супроводжується розмальовуванням листя. Зміна забарвлення з зеленого на червоний і жовтий пояснюється тим, що за зниження температури та зменшення світла восени в пластидах листка відбуваються зміни пігменту.

Видозміни листя, кореня, стебла, квітки, плода.

Запилення за допомогою вітру, комах, тварин, людини, води. До життя в пустелі невелика рослина верблюжа колючка присто­сована завдяки 25-метровому кореню, а кактус — листю-колючкам та запасам води у стеблі. Карликові дерева в зоні вічної мерзлоти пристосовані до холоду, невеликого шару ґрунту й відкритого простору, який продувається вітром.

3. Поведінка тварин та рослин

Тварини Поведінка — це властива живим організмам взаємодія з навко­лишнім середовищем; дії та вчинки, які допомагають цим організ­мам орієнтуватися в довкіллі. Поведінка може бути природжена та набута.

Природжена поведінка — сукупність реакцій тварин, яка переда­ється до потомства від батьків. Вона може бути двох форм: харчова та міграційна. Харчова поведінка — це сукупність реакцій тварин, зумовлена потребою в їжі. Міграція — пересування тварин, зумовлена зміною умов їхнього існування або ритмічних циклів.

Набута поведінка може бути двох форм: навчання та осягання.

Навчання — це процес надбання твариною особистого досвіду. Найпростішою його формою є навчання шляхом спроб і помилок.

Осягання — це найвища форма навчання, яка полягає у викорис­танні твариною минулого досвіду під час розв’язання нових завдань. Рослини

Рухи рослин пов’язані з їх ростом. Положення органу змінюється в результаті нерівномірного росту його протилежних боків.

Рослина нахиляється тому, що неосвітлений бік її стебла росте швидше, ніж освітлений. Такі рухи допомагають рослині розмістити листки ближче до світла.

Залежні від світла рухи в рослин можуть також відбуватися за нерівномірного росту протилежних боків черешка. Це допомагає їм розміщувати листки на пагонах так, щоб вони не затіняли один одно­го. В результаті утворюється таке розміщення листків, яке називають листковою мозаїкою. В мозаїці маленькі листки знаходяться між вели­кими. Рухи пагона угору до світла допомагають рослинам, що полягли після сильного дощу, піднятися.

Під впливом змін температури і освітлення в різні часи доби відкриваються квітки багатьох рослин (квітковий годинник). Напри­клад, шипшина квітка розкривається у 5–6 годині, а закривається о 19–21 годині.

Особливо цікаві листки комахоїдних рослин. У нашій країні на болотах росте невеличка рослина росичка. Її листки вкриті численними волосками з краплинами липкої рідини. Ця рідина приваблює комах, вони сідають на листок і враз приклеюються. Тоді волоски росички починають загинатися, закривають комаху, притискаючи її до листка. Упродовж кількох днів росичка перетравлює і всмоктує тіло комахи. Коли волоски розгинаються, на листку лишається тільки порожній панцир, який здуває вітер. V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VI. Підсумок уроку

Протягом мільйонів років у живих організмів формувалися при­стосування до умов навколишнього середовища. У зв’язку з тим, що навколишнє середовище постійно змінюється, живим організмам треба пристосовуватися. Тому будь-яке пристосування корисне тільки за певних умов.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний текст підручника.

Дати відповіді на запитання

1. Від чого залежить колір непрозорих тіл?

2. Які ритми спостерігаються в житті тварин та рослин?

3. До якого типу поведінки належать навчання й осягання?

4. До якого типу поведінки належать харчова поведінка і міграція?

Icon of Prirod6 (9) Prirod6 (9) (10.2 KiB)
Скачав конспект! Скачай презентацію-->
загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *